Рішення № 41312494, 01.07.2014, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/143/14-ц

Провадж.№ 2/481/243/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Васильченко Н.О.,

за участю: секретаря - Слюсаренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 19788 грн. 97 коп. в якій посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору укладеного з ним 01.03.2006 року, просив стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі та судові витрати по справі.

Представник позивача Шпонарський М.О. в судове засідання не з'явися, надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи за своєї відсутності, заявлені позивачем вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що за судовим наказом Новобузького районного суду Миколаївської області від 25.10.2007 року з нього вже було стягнено заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 6582,67 грн. Тому, посилаючись на вказані доводи просив позовні вимоги позивача залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходе наступного висновку.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст.ст. 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Порушення вищевказаних умов тягне за собою встановлені наслідки порушення договору позичальником.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно заяви від 01.03.2006 року отримав від ПАТ КБ «ПриватБанк» 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За умовами договору позичальник зобов'язався сплачувати заборгованість за кредитним договором щомісяця.

Умови договору ОСОБА_3 належним чином не виконувалися, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка за розрахунком банку станом на 30.11.2013 року склала 19788 грн 97 коп., що включає в себе заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4649,27 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 13721,18 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 918,52 грн. (процентна складова).

В той же час, згідно судового наказу, винесеного Новобузьким районним судом Миколаївської області 25.10.2007 року, який набрав законної сили, внаслідок порушення зобов'язання за вказаним кредитним договором, станом на 04.10.2007 року, стягнено заборгованість за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 4649 грн. 27 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 1933 грн. 40 коп., що в сумі склало 6582 грн. 67 коп.

При цьому, як видно з копії постанови державного виконавця відділу ДВС Новобузького РУЮ від 15.12.2011 року про закінчення виконавчого провадження за вказаним судовим наказам, відповідний борг з божника ОСОБА_1 стягнуто у повному обсязі.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За таких умов, провадження у справі в частині вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення 4649 грн. 27 коп. заборгованості за тілом кредиту та 1933 грн. 40 коп. заборгованості за відсотками, а всього 6582 грн. 67 коп., підлягає закриттю.

Разом з цим, дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили зазначеного рішення суду і не виключає стягнення процентів, пені і збитків та інших штрафних санкцій, передбачених договором, до дня фактичного задоволення.

Відповідач не надав доказів, які свідчать про відсутність заборгованості за користування кредитом та за штрафами.

Згідно вимог ст. 526 та ч. 2 ст. 615 ЦК України боржник зобов'язаний виконати зобов'язання належним чином в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

В силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно положень ч. 1. ст. 1048 ЦПК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що прострочена заборгованість відповідача за відсотками визначена банком виходячи із підвищеної ставки (72 % річних від суми заборгованості за кредитом).

Однак, як видно з п. 3.3.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), саме які були чинними на день укладення кредитного договору з відповідачем і очевидно саме з ними ознайомлювався позичальник при підписанні заяви про відкриття кредитного рахунку, банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, при цьому розмір такої підвищеної ставки банком не зазначався. Інших підстав для нарахування позичальникові підвищеної ставки, а тим більше у подвійному її розмірі (72 %) баком у відповідних правилах жодними умовами не відображено.

Більш того, в п. 5.5.1 Умов та правил надання банківських послух, що розроблені банком пізніше, зазначено, що в разі несвоєчасного виконання зобов'язань (користування простроченим кредитом і овердрафтом) відповідач сплачує відсотки за підвищеною відсотковою ставкою або додаткову комісію, розміри якої визначаються тарифами, при цьому, доказів про узгодження таких Тарифів із відповідачем банк не надав.

Виходячи із умов договору, які зазначені у заяві про надання кредиту від 01.03.2006 року, підписаній відповідачем як позичальником, розмір заборгованості за відсотками підлягає визначенню виходячи із відсоткової ставки за кредитом у 36 % річних (3% в місяць), тобто в розмірі, який в двічі менший від розміру, який розрахований позивачем із розрахунку 72 % річних.

Відтак, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5 893 грн. 89 коп. (13721,18 -1933,40 (стягнені за судовим наказом) = 11787,78 : 2).

Що стосується заявлених вимог про стягнення штрафу у розмірі 500 грн. - фіксована частина і 918,52 грн. - процентна складова), то суд приходить наступного висновку.

Як вбачається з п. 5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), що були актуальними на день укладення кредитного договору з відповідачем, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф саме у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову, на чому акцентував також і представника позивача у своїй заяві адресованій на адресу суду 23.05.2014 року.

При цьому такий спосіб забезпечення виконання зобов'язання як сплата штрафу у розмірі 5 % від суми позову не відповідає положенням ч. 2 ст. 549 ЦК України, оскільки предметом договору є кредитні кошти і зобов'язання щодо їх повернення, а не ціна позову при наявності спору.

Виходячи з умов договору та обставин, які свідчать про їх порушення відповідачем, з останнього на користь позивача слід стягнути 250 грн. штрафу (фіксована частина).

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені судові витрати, судовий збір, у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором від 01 березня 2006 року, яка утворилася станом на 30 листопада 2013 року і складається з: 5 893 грн. 89 коп. - заборгованості за відсотками та 250 грн. - штрафу (фіксована складова), а всього 6143 (шість тисяч сто сорок три) гривні 89 коп.

В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 918 грн. 52 коп. штрафу (процентна складова), - відмовити.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення 4649 грн. 27 коп. заборгованості за тілом кредиту (основного боргу) та 1933 грн. 40 коп. заборгованості за відсотками, а всього 6582 грн. 67 коп., - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Новобузького районного суду

Миколаївської області Н.О. Васильченко