Рішення № 41311235, 31.10.2014, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1231/14-ц

Провадження № 2/444/563/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

при секретарі Петришин М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики мотивуючи свої вимоги тим, що 20 лютого 2014 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики згідно з яким позивач надав у власність відповідача суму коштів в розмірі 400 000, 00 (чотириста тисяч) грн., а відповідач - ОСОБА_2 зобов'язався повернути зазначену суму в термін до 20 травня 2014 року. Позивач виконав свої зобов'язання належним чином надавши ОСОБА_2 кошти в розмірі 400 000, 00 грн., однак відповідач в термін до 20 травня 2014 року зазначену суму боргу не повернув. Позивач неодноразово намагався повернути свої кошти, але відповідач ухиляється від виконання зобов'язання. Крім цього, відповідно до пункту 7 Договору позики в разі прострочення повернення позики позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю штраф в розмірі 5 % від суми позики. Таким чином, розмір штрафу становить 20 000,00 грн. Також, 20 лютого 2014 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки. Відповідно до договору поруки поручитель (відповідач-ОСОБА_3) зобов'язалася відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язання боржника (відповідача-ОСОБА_2), що виникають за договором позики від 20 лютого 2014 року укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі. На підставі вищевикладеного просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 борг за договором позики від 20 лютого 2014 року у розмірі 420 000,00 (чотириста двадцять тисяч) гривень. Просить позов задоволити.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, проте подали заяву в якій підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили розглядати справу без їхньої участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин поважності неявки в судове засідання суду не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з'явилися, проте представник подав заяву в якій просить розглядати справу без його участі. Проти позову не заперечує.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в якості позики в розмірі 400000,00 грн., що підтверджується договором позики від 20.02.2014 року.

Із змісту даного договору позики вбачається, що дані кошти він зобов"язується повернути не пізніше 20.05.2014 року.

В разі прострочення повернення позики позичальник - ОСОБА_2 зобов"язаний сплатити позикодавцю - ОСОБА_1 штраф в розмірі 5 (пять) % від суми позики, що передбачено абз. 7 даного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ч. 2 Цивільного кодексу України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В судовому засіданні досліджено договір позики про отримання грошових коштів відповідачем в сумі 400 000,00 грн. Підписання цього договору позичальником підтверджує факт одержання ним від позикодавця позики, що вбачається з п. 8 договору позики від 20.02.2014 року. Даний договір підписаний позикодавцем - ОСОБА_1 та позичальником - ОСОБА_2

Відповідачем дані факти спростовані не були, тобто факту отримання грошових коштів він не заперечив.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний був погасити заборгованість перед позивачем не пізніше 20.05.2014 року, однак на час звернення позивача до суду відповідач свого зобовязання відповідно до договору позики не виконав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1212 ч. 1 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, відповідач по справі зобов'язаний повернути грошові кошти в терміни передбачені за домовленістю сторін, а за їх відсутності, в терміни передбачені чинним законодавством.

Відповідач пояснень суду щодо причин неповернення грошових коштів не надав.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

20.02.2014 року виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором позики забезпечено договором поруки укладеного між позивачем та ОСОБА_3

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З п. 2.1. та п. 2.2. договору поруки від 20.02.2014 року вбачається, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов"язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобовязання боржником згідно з основним договором у повному обсязі, включаючи основну суму боргу та штрафні санкції передбачені основним договором та чинним законодавством України.

Позивач 22.05.2014 року звернувся з письмовою вимогою про виконання зобов"язання до відповідача - ОСОБА_3 щодо повернення суми заборгованості, яку вона отримала 22.05.2014 року, але жодних дій з її боку вчинено не було.

Згідно з ст. 79 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст.. 197 ч.2 ЦПК України не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 554, 625, 1212 Цивільного Кодексу України, ст.ст.3, 15, 30, 57, 58, 84, 88, 213-215 Цивільного процесуального Кодексу України, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційнимй номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 боргу за договором позики від 20 лютого 2014 року у розмірі 420 000 (чотириста двадцять тисяч гривень) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційнимй номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 судового збору в сумі 3654,00 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Зеліско Р. Й.