Ухвала суду № 41311160, 06.11.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2740/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Андріянов О. В.

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

06.11.2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

із секретарем: Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2014 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду.

Посилаючись на те, що відповідач не виконує п. 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії Держави щодо виконання судових рішень», не подає до Державної казначейської служби документи та відомості, необхідні для перерахунку коштів, присуджених судом на його користь в сумі 17480,96 грн., чим заподіяв матеріальну шкоду на вказану суму та моральну шкоду, яку він оцінює в 17000 грн.

Просив визнати дії відповідача як бездіяльність та ухвалити рішення про відшкодування відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 17480,96 грн., компенсації моральної шкоди в розмірі 17000 грн.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.09.2014 року провадження у справі закрито, роз'яснено позивачу право звернення до господарського суду в порядку. визначеному ГПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, ставить питання про скасування ухвали в зв'язку з порушенням норм процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує, що судом не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, а також порушено ст.ст. 321, 328 ЦК України, та ст. 41 Конституції України.

Сторони, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.67-69), в судове засідання не з'явились.

Представник позивача направив заяву про розгляд справи без його участі.

Відсутність сторін в судовому засіданні не перешкоджає розглядові справи, відповідно до вимог ст. 305 ЦПК України, справа розглянута без їхньої участі.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вона не підлягає розгляджу в порядку цивільного судочинства, тому що підставою звернення до суду зазначено невиконання рішення господарського суду Кіровоградської області про стягнення коштів на користь ФОП ОСОБА_3

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.07.20112 року задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до приватного підприємства «ФЛ і К» про стягнення коштів, та стягнуто з ПП «ФЛ і К» на користь ФОП ОСОБА_3 15871,46 грн. заборгованості та судовий збір в сумі 1609,50 грн. (а.с.13-14).

06.12.2012 року ФОП ОСОБА_3 звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження до відділу Державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції, на підставі наказу виданого господарським судом Кіровоградської області (а.с.6).

Згідно копії листа відділу Державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції від 12.06.2014 року за № 18071 на виконанні ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ПП «ФЛ і К» на користь ФОП ОСОБА_3 та управління пенсійного фонду України в м. Світловодську, Світловодської ОДПІ (а.с.3-4). Перевіркою встановлено, що за ПП «ФЛ і К» не зареєстровані транспортні засоби, на які можливо здійснити примусове стягнення, а також встановлено та накладено арешт на належні боржнику кошти на банківських рахунках, здійснено опис та арешт майна боржника.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Частиною 1 статті 121-2 скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, виходив із того, що відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України зазначений спір з приводу відшкодування шкоди ВДВС, завданої невиконанням рішення господарського суду є господарського-правовим та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до вимог ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Крім того, кожна особа відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України, зокрема такий спосіб захисту цивільних прав як відшкодування матеріальної і моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до вимог ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та від вини цієї особи ( ст. ст. 1173, 1174 ЦК України).

Крім того, за положеннями ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Таким чином, ураховуючи положення ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, а також ст. ст. 85, 86 Закону України «Про виконавче провадження» відшкодування шкоди, заподіяної діями або бездіяльністю державного виконавця, відділу державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, ОСОБА_3 зазначав, що унаслідок незаконних дій, бездіяльності державних виконавців відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції по виконанню рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2012 року йому заподіяно матеріальні збитки та моральну шкоду.

Відповідно до статті 21 ГПК сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, в тому числі громадяни, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Суд, розглядаючи справу, звернув увагу на те, що правовідносини, які склались між сторонами, стосуються саме відновлення порушених незаконними діями та бездіяльністю ВДВС прав фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, який зазнав матеріальних збітків і моральних страждань шляхом відшкодування на його користь завданої незаконними діями державних виконавців матеріальної та моральної шкоди на підставі ст.ст. 85, 86 Закону Украйни «Про виконавче провадження», ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» та ст. ст. 1173, 1174 ЦК України та цей спір віднесений до юрисдикції господарських судів і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

При визначенні процесуального положення сторін суд з'ясував належним чином зміст і характер правовідносин, що виникли між ними, а також врахував те, що цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у цивільному процесі, а зазначений позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ОСОБА_3 звернувся до суду з вимогами про визнання дій і бездіяльності незаконними та відшкодування матеріальної шкоди, пов'язуючи це з невиконанням відділом Державної виконавчої служби Світловодського МУЮ рішення господарського суду про стягнення з ПП «ФЛ і К» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 боргу в сумі 17480,96 грн.

Суд першої інстанції не наділений повноваженнями щодо передачі справи до суду іншої юрисдикції, в даному випадку до гоподарського суду, тому посилання позивача в обгрунтування своїх доводів про таку можливість місцевого суду на ст. 116 ЦПК України, яка регулює порядок передачі справ до іншого суду справ , які розглядаються в порядку цивільного судочинства, є помилковим.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом були допущені порушення норм процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, тому не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: