Вирок № 41309716, 07.11.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4118/13-к

1-кп/303/163/14

Номер рядка стат. звіту- 46

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Гутій О.В., при секретарі Фозекош І.І., з участю сторін кримінального провадження прокурора Ісака В.М., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, захисника потерпілих ОСОБА_11, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачеві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070040002105 від 07.04.2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницький, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, водія ТзОВ «Експрес Транспорт і Логістика», одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Мукачево, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, освіта середня, водія ТзОВ «Транспорт і Логістика», одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Клячаново, Мукачівського району Закарапатської області, мешканця АДРЕСА_3, громадянина України, автослюсара ТзОВ «Транспорт і Логістика», раніше не судимого;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця с. Лавки Мукачівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_4, громадянина України, автослюсара ТзОВ «Транспорт і Логістика», раніше не судимого

у вчиненні кожного з обвинувачених кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

06 квітня 2013 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_12, рухаючись на автомобілі марки «Мерседес-Віто», державний номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого знаходився ОСОБА_12, на автодорозі «Мукачево-Рогатин», біля с. Лалово, Мукачівського району перевищуючи допустиму швидкість, на вимогу інспекторів ВДАІ Мукачівського МВ ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які перебували на службі по забезпеченню безпеки дорожнього руху м. Мукачево та Мукачівському районі, не зупинились, та поїхали в напрямку Іршавського району, де в подальшому приблизно через 15 хвилин вищевказаний автомобіль було виявлено припаркованим на узбіччі автодороги, приблизно в 30 метрах від АЗС «ОККО» №12, в с. Залужжя, Мукачівського району, з пошкодженою шиною, на прохання працівників ВДАІ пред'явити документи на вищевказаний автомобіль, ОСОБА_1 нічого не пояснюючи підійшов до ОСОБА_9, вхопив його правою рукою за шию, почав робити удушення, при цьому погрожуючи вбивством, в той момент ОСОБА_10, спробував визволити ОСОБА_9, але на нього з тильної сторони накинулись ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і безпричинно, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, почали наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла вищевказаним інспекторам ВДАІ, від яких останні впали на землю, та не зважаючи на це, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжували наносити їм удари, внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи №310/2013 від 26.04.2013 року, у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у виді травматичного набряку м'яких тканин в тім'яній області зліва; синців на верхній повіці лівого ока та у поперековій області зліва. Клінічно в неврологічному відділенні Мукачівської ЦРЛ, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 08.04 до 18.04.2013 року, у нього встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, що проявилося анізорефлексією, позитивним симптомом Гуревича-Мана, асиметрією правої носо-губної складки, забій правого плечового суглоба, забій першого пальця лівої кисті. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим можуть бути затиснуті в кулак руки сторонньої людини. Тілесні ушкодження у виді травматичного набряку м'яких тканин в тім'яній області голови зліва та синці верхньої повіки лівого ока і поперекової області зліва, забій правого плечового суглоба, забій першого пальця лівої кисті відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, згідно п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 06.04.2013 року.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №311/13 від 26.04.2013 році у потерпілого ОСОБА_10 виявлені ушкодження у виді травматичного набряку м'яких тканин в потиличній області голови зліва; синця у чоловічій області зправа, в середній третині правого стегна по зовнішній поверхні, що виникли від дії твердих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути затиснуті в кулак руки чи обуті ноги сторонньої людини і відноситься до групи легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і стійку втрату працездатності. Клінічно, в неврологічному відділенні Мукачівської ЦРЛ, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 08.04.2013 року по 18.04.2013 року, у нього встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку, що підтверджено неврологічною симптоматикою, а саме: ністагмом вправо, анізорефлексією. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути затиснуті в кулак руки чи обуті ноги сторонньої людини. По давності виникнення всі тілесні ушкодження вкладались у дату події, що мала місце 06.04.203 року і відноситься до групи легких тілесних ушкоджень у короткочасним розладом здоров'я, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 6, але не більше 21 день.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав частково та показав, що 06.04.2013 року святкували день народження колеги ОСОБА_2 Потім ОСОБА_2 запропонував поїхати до нього, тому подзвонив племіннику, щоб той їх відвіз. Під час руху в напрямку с.Завидово, чи зупиняли їх інспектори ВДАІ в районі с.Лалово, не бачив, погано пам'ятає, так як випив багато алкоголю. Проте неподалік АЗС впали в яму, внаслідок чого пошкодили колесо, і там їх наздогнали інспектори ВДАІ. Співробітник ВДАІ у формі підійшов спочатку до водія, який не виходив з автомобіля, говорив з ним на підвищених тонах. Сам він вийшов з машини, щоб полагодити колесо , і його обурило, що до його обличчя працівником ВДАІ було приставлено табельну зброю. З цього виникла суперечка, словесна перепалка, в процесі якої штовхнув ОСОБА_9, проте не наносив йому удар в обличчя, фізичною розправою не погрожував, хоча можливо наговорив багато дурниць. ОСОБА_10 удари не завдавав. При цьому не бачив, щоб ОСОБА_3 наносив комусь удари, а ОСОБА_2 нікого не бив.

Після події ходив разом з ОСОБА_2 до лікарні просити вибачення у потерпілих.

Цивільний позов, заявлений потерпілими не визнав. Крім того, подав заяву, в якій просить суд у разі встановлення його вини у інкримінованому йому злочині, застосувати відносно нього Закон України «Про амністію у 2014 році».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що 06.04.2014 року святкували на роботі його день народження, випили близько по 100 грам горілки. Потім вирішили поїхати в с. Завидово, до нього додому. Відвіз їх на автомобілі його племінник, сам він сидів ззаду. В с. Лалово бачив, що на зустріч їхала машина ДАІ, без включених мигалок, їх не зупиняли.

Недоїжджаючи до АЗС в с. Залуж, інспектори зрівнялися з їх автомобілем, і почали прижимати їх, автомобіль, на кому вони їхали, колесом попав в яму і вони зупинилися. Після зупинки інспектор попросив документи, а водій попросив в нього дорожній лист. Інспектор не надав листа, проте почав витягувати водія з машини, погрожуючи, що той не закінчить навчання. Він тим часом вийшов з машини, оскільки техпаспорт знаходився в бардачку. Інші хлопці вийшли, щоб поміняти переднє колесо, стояли в стороні. Інспектори почали кричати, щоб обвинувачені не виходили із машини. Так, з вини працівників міліції, виникла словесна перепалка, ніхто не бився, лише можливо ображали словесно працівників міліції. У потерпілих тілесних ушкоджень не було, тільки у одного був відірваний гудзик. Після цього приїхала оперативна група, йому та ОСОБА_1 наділи кайданки.

09.04.2013 року разом з ОСОБА_1 відвідували потерпілих у лікарні, просили вибачення.

Цивільний позов, заявлений потерпілими, не визнав. Крім того, подав заяву, в якій просить суд у разі встановлення його вини у інкримінованому йому злочині, застосувати відносно нього Закон України «Про амністію у 2014 році».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав та показав, що 06.04.2014 року відмічали день народження ОСОБА_2 в кафе біля «ГІДа», випили по 50 грам і вирішили поїхати в с. Завидово, за ними приїхав ОСОБА_12. Чи зупиняли їх по дорозі інспектори, не бачив, однак вони зупинилися, вийшли із машини, хотіли поміняти колесо. Крім цього ОСОБА_3 показав, що не наносив удари працівникам міліції, участі в словесній перепалці не брав, відразу після зупинки пішов разом з ОСОБА_4 на заправку за сигаретами, де ні з ким не розмовляв.

Цивільний позов, заявлений потерпілими не визнав.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав та показав, що разом з іншими обвинуваченими їхали до ОСОБА_2, щоб відмітити день народження. Щоб були інспектори із маяками, та щоб хтось їх зупиняв, не бачив. По дорозі в село почув удар, машина колесом потрапила в яму і тоді лише побачив інспекторів на автомобілі. Інспектор попросив документи, а ОСОБА_12, який був за кермом, у відповідь попросив дорожній лист, на що хтось з інспекторів сказав : «Зараз я тобі дам такий лист», потім з авто вийшов ОСОБА_2, інспектор ДАІ почав висловлюватися нецензурною лайкою. Потім вийшов ОСОБА_1 і ОСОБА_3, подивитися що там із колесом, однак працівники міліції їх почали штовхати, що б ті сіли в машину. Тоді він разом з ОСОБА_3 пішли на заправку, тому хто з ким штовхався він не бачив. При цьому показав, що ОСОБА_1 нікого не бив, а навпаки ОСОБА_9 розмахував табельною зброєю, направляючи її в сторону ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Особисто він навпаки намагався розборонити всіх, просив товаришів повернутися до машини.

Цивільний позов, заявлений потерпілими не визнав.

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 06.04.2013 року перебував разом з напарником ОСОБА_10 на чергуванні, біля 19 години, їх прилад «Візир» зафіксував перевищення швидкості - 112 км/год водієм автомобіля «Віто». Напарник хотів зупинити авто, однак водій знехтував вказівкою, і тоді вони на службовому авто попрямували в напрямку м. Іршави. Не доїзджаючи до с. Залужжя помітили, що цей транспортний засіб стоїть на дорозі та зупинилися перед ним із маячком. ОСОБА_10, вийшовши з авто, підійшов до водія, привітався, представився та попросив «права» і техпаспорт. ОСОБА_12, який перебував за кермом, почав виходити з авто, при цьому він запам'ятав, що зпереду сидів ОСОБА_1, і інші особи позаду. ОСОБА_1 вийшов, підійшов до них з напарником, потім вийшли інші. Тоді ОСОБА_1 без будь-яких пояснень вдарив його в голову, тоді ж одночасно відчув удари ззаду. Всього ОСОБА_1 наніс йому біля 5 ударів, а також удушував його, ОСОБА_2 наніс йому 2-3 удари зпереду, ОСОБА_4 3 удари, а також ОСОБА_3 3-4 удари кулаком в область голови, обличчя. Під час бійки ніхто з обвинувачених не відлучався, зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_3, били всі четверо. Розбороняли бійку двоє хлопців, які підішли до місця події згодом. Щодо зброї, то дійсно він підняв пістолет вгору, попереджаючи. Бійка продовжувалася 30-40 хвилин, потім ОСОБА_10 викликав оперативну групу.

Поданий ним цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної та моральної шкоди підтримав, просив його задоволити.

Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, 06.04.2013 року заступив разом з напарником ОСОБА_9 на чергування по території м. Мукачево та Мукачівського району. Перебуваючи в с.Лалово, побачили автомобіль Віто, в той час прилад зафіксував перевищення швидкості, напарник зупинив службовий автомобіль і він показав жестом зупинитись, що водій «Віто» проігнорував, поїхав в сторону м. Іршава. Вони розвернулися та поїхали за цим автомобілем. Біля с. Залужжя побачили неподалік заправки цей автомобіль «Віто» і зупинилися попереду нього. Підійшовши до водія, запитав чого той не зупинився та попросив техпаспорт і водійські права. В машині побачив ще чотирьох громадян, які кричали чого їх зупинили, погрожували. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вийшовши з машини, підійшли до напарника і між ними виникла перепалка. ОСОБА_1 наніс удар в обличчя ОСОБА_9, у відповідь напарник захищався. Потім підійшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Він намагався розборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_9, в той час ОСОБА_2 почав наносити удари йому. ОСОБА_4 наносив йому удари ногою в область тулуба та обличчя 2-3 рази, ОСОБА_9 також 2-3 рази. ОСОБА_3 теж наносив йому удари ногою та бачив як він же наносив удари ОСОБА_9.

Поданий ним цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної та моральної шкоди підтримав, просив його задоволити.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що 06.04.2013 року біля 19.00 годин знаходився неподалік, у своїх батьків та побачив, що четверо чоловіків билися із працівниками ДАІ біля АЗС. Підбіг, попросив припинити бійку, однак його ніхто не слухав. ОСОБА_10 лежав на землі, на ньому були троє, які його били, він руками захищався. Четвертий бив ОСОБА_9 Тоді він заліз в бійку, та хотів розійняти їх. Тоді ж підбіг ОСОБА_17 і через деякий час бійку припинили, але обвинувачені були агресивні, підходили до працівників ДАІ і так тривало до самого приїзду опергрупи. Бійка тривала 10-20 хв., потерпілі були у формі, обвинувачені були в стані алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданнні показав, що ОСОБА_2 є його дядько, а інші обвинувачені - знайомі. Того дня йому зателефонував ОСОБА_2, запитав чи має з собою «права», і попросив відвезти його в село Завидово. В машині були обвинувачені по даній справі. Проїжджаючи с. Лалово бачив, що там стоять інспектори ДАІ, проте не звернув увагу на них. В с. Залужжя побачив як машина ДАІ зрівнялася з їх машиною, мигалок не було. Зупиняючись, на їх автомобілі пробилося колесо. До нього підійшов ОСОБА_10, відкрив дверку і попросив його вийти з авто, взявши його за руку, на що він попросив дородний лист. Тоді ж ОСОБА_10 повідомив йому, що ним було перевищено швидкість руху. Конфлікта не було, через 20-30 хв приїхала опергрупа. Пізніше було відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за перевищення швидкості руху, його притягнуто до адміністративної відповідальності, штраф він сплатив.

Свідок ОСОБА_18 показала, що того дня була на зміні в АЗС, зайшов ОСОБА_19 і запитав: «що у нас коїться на території АЗС», тоді вийшла на вулицю, однак на місце події не підходила, стояла на вулиці близько 2-3 хвилин. На АЗС заходив ОСОБА_2, просив листок паперу. Він був злий, побитий, текла кров, з одного боку грязний. ОСОБА_3 на АЗС не заходив. Саму подію не бачила, і хто кого бив також, всі стояли, махали руками. Також бачила, що через територію АЗС проходив ОСОБА_16.

Свідок ОСОБА_19 показав, що в той період заїжджав на заправку заправлятись та побачив, як з службового автомобіля вийшли співробітники ДАІ, один з них підійшов до автомобіля Віто, інший стояв попереду. Із автомобіля Віто вилізли люди, почалася бійка. Першим наніс удар ОСОБА_1 ОСОБА_9. Спочатку били одного співробітника ДАІ, потім другого, вони в свою чергу захищалися. Розмови не чув і конкретно розказати хто кого і скільки бив, не може.

Свідок ОСОБА_21 показав, що йому зателефонував ОСОБА_4, просив приїхати, сказав що проблеми з міліцією, щоб був свідком. Поки виїхав, вони вже були в поліклініці. Коли приїхав в поліклініку, там було багато народу, працівників ДАІ не було. ОСОБА_4 конкретно нічого не повідомив, але говорив чітко, був спокійний, мав тілесні ушкодження. Очевидцем подій не був.

Свідок ОСОБА_23 показав, що він проводив досудове розслідування по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчиненні кожного з обвинувачених кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, без порушень чинного законодавства, в кінці оголосив підозру та направив обвинувальний акт до суду.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що це було ввечері, він чекав маршрутку в с. Залужжя. Потім якась жінка закричала, що там б'ються: люди в цивільному били людей у формі. ОСОБА_10, якого він знає з дитинства, били двоє: ОСОБА_2 і ОСОБА_1. ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_10 руками і ногами в область голови і тазу. По зовнішньому вигляду іншого працівника міліції теж били, на обличчі була кров. Всі обвинувачені брали участь у конфлікті. По зовнішньому вигляді обвинувачені були в стані алкогольного сп'яніння. Він намагався їх розбороняти. Після того, як зупинилася бійка, з'явилися інші особи, почали знімати на телефон.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_22 показав, що проводив судово-медичні експертизи потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі постанов слідчого, висновки яких підтримав.

Крім вищезазначеного вина обвинувачених у інкрімінованих їм злочинах підтверджується також такими доказами, які досліджені у судовому засіданні.

Так, відповідно до рапорту оперативного чергового Мукачівського МВ УМС України Закарпатській області від 06.04.2013 року вбачається, що до чергової частини надійшло повідомлення від чергового лікаря Мукачівської ЦРЛ, що до них за медичною допомогою звернувся ОСОБА_9 з діагнозом забій м'яких тканин правої щоки та правовго плеча та ОСОБА_10 з діагнозом забій м'яких тканин обличчя (т. 1 а.с. 13).

Відповідно до протоколу огляду від 06 квітня 2013 року, працівники міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 одягнуті у форменний одяг, поверх якого одягнена жилетка жовтого кольору. У ОСОБА_9 одяг від бруду, про що свідчить наявність пилу на штанах, задній частині куртки. Крім того, у верхній частині куртка пошкоджена, відірваний верхній гудзик. У ОСОБА_10 також штани забруднені в нижній частині, пошкоджена куртка з лівої сторони, а також на ній виявлено розрив в районі прикріплення значка (т. 1 а.с. 15-21).

Відповідно до протоколу огляду від 06 квітня 2013 року, а саме відрізку дороги сполученням Мукачево-Рогатин поблизу с. Залужжя Мукачівського району неподалік від АЗС «ОККО», встановлено, що недоїжджаючи до АЗС на узбіччі дороги знаходився автомобіль марки Мерседес Віто, державний номерний знак НОМЕР_1, передньою частиною в напрямку м. Іршава, не пошкоджений, однак праве переднє колесо приспущене. За цим автомобілем на відстані біля 3 метрів в попутньому напрямку знаходився службовий автомобіль марки «Дейво», державний номерний знак НОМЕР_2, без пошкоджень. Крім того, на узбіччі в канаві на відстані 4 метрів від кінця узбіччя виявлено та вилучено дві фуражки працівників міліції, незначно забруднені, без пошкоджень (т. 1 а.с. 22- 26).

Згідно із висновком експерта № 313/13 від 16 квітня 2013 року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у виді синця у правій орбітальній області, що виник від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути затиснуті в кулак руки сторонньої людини. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 06.04.2014 року і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і стійку втрату працездатност (т. 1 а.с. 81-83). Цим висновком експерта підтверджуються показання потерпілих та свідків ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_17, що між обвинуваченими та потерпілим мала місце бійка, в ході якої потерпілі захищалися.

Згідно із висновком експерта № 312/2013 від 15 квітня 2013 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у виді саднини в нижній третині правого предпліччя по зовнішній поверхні. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по механізму тертя - ковзання чим можуть бути наручники. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, яка мала місце 06.04.2013 року і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і стійку втрату працездатності (т. 1 а.с. 100-102).

Згідно із висновком експерта № 311\13 від 26 квітня 2013 року у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у виді травматичного набряку м'яких тканин в потиличній області голови зліва, синця у чоловій області зсправа, в середній третині правого стегна по зовнішній поверхні, що виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути затиснуті в кулак руки чи обуті ноги сторонньої людини і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і стійку втрату працездатності. Клінічно в неврологічному відділенні Мукачівської ЦРЛ, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 08.04.2013 року по 18.04.2013 року у нього встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, що підтверджено неврологічною симптоматикою, а саме ністагмом вправо, анізорефлексією. Дані тілесні ушкодження винкли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути затиснуті в кулак руки чи обуті ноги сторонньої людини. По давності виникнення всі тілесні ушкодження можуть вкладатися в дату події, що мала місце 06.04.2013 року і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 6, але не більше 21 день (т. 1 а.с. 132-134). Цим висновком експерта також підтверджуються показання потерпілих та свідків ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та навпаки спростовуються показання обвинувачених та свідка ОСОБА_12, що бійки не було.

Відповідно до висновку експерта № 310/210 від 26 квітня 2013 року у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у виді травматичного набряку м'яких тканин в тім'яній області голови зліва, синців на верхній повіці лівого ока та у поперековій області зліва. Клінічно в неврологічному відділенні ЦРЛ, де знаходився на стацлікуванні з 08.04.по 18.04.2013 року у нього встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, що проявилося анізорефлекцією, позитивним симптомом Гуревича-Мана, асиметрією правої носогубної складки. Забій правого плечового суглоба. Забій 1-го пальця лівої кисті. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим можуть бути затиснуті в кулак руки і обуті ноги сторонньої людини. Тілесні ушкодження у виді травматичного набряку м'яких тканин в тім'яній області голови зліва та синці верхньої повіки лівого ока і поперекової області зліва, забій правого плечового суглоба, забій 1-го пальця лівої кисті відносяться до групи легких тілесних ушкоджень згідно п. 2.3.5. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 06.04.2013 року (т. 1 а.с 150-152). Цим висновком експерта також підтверджуються показання потерпілих та свідків ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та навпаки, спростовуються показання обвинувачених та свідка ОСОБА_12, що бійки не було.

Також, згідно із протоколами пред'явлення особи для впізнання від 25 травня 2013 року, свідок ОСОБА_16 впізнав особу, який назвався ОСОБА_1, і який на початку квітня 2013 року біля АЗС «ОККО» в с. Залужжя наносив удари руками працівникам ВДАІ по тілу та обличчю, а також впізнав особу, яка назвалася ОСОБА_4, якого він бачив на початку квітня 2013 року в с. Залужжя біля АЗС «ОККО», коли той знаходився зверху на працівникові ДАІ та наносив йому удари руками та ногами в районі тулуба (т. 2 а.с. 108-112, 128-132). Вказане узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_16, дані ним в судовому засіданні.

Згідно із протоколом пред'явлення особи для впізнання від 25 травня 2013 року ОСОБА_10 впізнав особу, яка назвалася ОСОБА_1, і яка 06.04.2013 року в с. Залужжя біля АЗС «ОККО» наносила йому та його колезі ОСОБА_9 тілесні ушкодження (т. 2 а.с. 118-122).

Також, згідно із протоколом пред'явлення особи для впізнання від 25 травня 2013 року ОСОБА_9 впізнав особу, яка назвалася ОСОБА_4, і який 06.04.2013 року в с. Залужжя Мукачівського району біля АЗС «ОККО» наносив йому та його напарнику тілесні ушкодження кулаками в область обличчя, а коли він впав, то бачив, як ОСОБА_10 вказаний чоловік наносив удари руками в область голови та нирок (т. 2 а.с. 123-127).

Згідно із протоколом пред'явлення особи для впізнання від 25 травня 2013 року потерпілий ОСОБА_10 впізнав особу, під № 1, під яким був розміщений ОСОБА_4, і яка 06.04.2013 року в с. Залужжя біля АЗС «ОККО» наносила йому та його напарнику ОСОБА_9 тілесні ушкодження (т. 2 а.с. 133-137).

Суд, оцінивши всі вищезазначені докази, вважає їх належними, допустими та достатніми.

Разом з тим, суд визнає протокол пред'явлення особи для впізнання від 25.05.2013 року потерпілим ОСОБА_9 ОСОБА_1, неналежним доказом, оскільки даний протокол містить розбіжності відносно номерів, під якими розміщувалися особи для впізнання (т.2 а.с. 113-117). З аналогічних підстав суд визнає неналежними доказами протоколи пред'явлення особи для впізнання від 27 травня 2013 року потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 138-142, 143-147).

Таким чином, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передаченого ст. 345 ч. 2 КК України, умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, доведена.

При цьому суд критично оцінює показання обвинувачених щодо того, що бійки між ними та потерпілими взагалі не було, оскільки це спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами. Крім того, покази обвинуваченого ОСОБА_1 суперечать показам інших обвинувачених. Показання обвинувачених відносно того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 взагалі не вступали навіть у словесну суперечку з потерпілими, натомість навпаки намагалися її зупинити, а також відлучалися з місця події, спростовуються показаннями потерпілих, а також свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Згідно вимог СІТ УМВС України в Закарпатській області обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, раніше не судимі.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відсутні.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відсутні.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, відсутні.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, відсутні.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

За місцем проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 характеризуються позитивно.

За місцем роботи обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 характеризуються позитивно.

На обліку у психіатра, фтизіатра та нарколога ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перебувають.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що обтяжують покарання, дані про його особу, який характеризуються позитивно як по місцю проживання, так по місцю роботи, несудимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та приходить до висновку, що необхідне і достатнє покаранням для його виправлення і попередження нових злочинів слід обрати в межах санкцій статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році» і звільнення його від покарання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», який набув чинності 19 квітня 2014 року, підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Обвинувачений ОСОБА_2 на утриманні має неповнолітніх дітей ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_15, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4, виданих виконкомом Завидівської сільської ради 12.11.2010 року та 24 березня 2014 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Згідно ст. 12 КК України злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2, відноситься до злочину середньої тяжкості, він є раніше не судимим, до категорії осіб, відносно яких не може бути застосована амністія, визначених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», ОСОБА_2 не відноситься.

У зв'язку з цим, суд вважає, що є підстави для застосування відносно ОСОБА_2 амністії і звільнення його від призначеного судом покарання.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що обтяжують покарання, дані про його особу, який характеризуються позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше несудимий та приходить до висновку, що необхідне і достатнє покаранням для його виправлення і попередження нових злочинів слід обрати в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 також заявив клопотання про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році» і звільнення його від покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 на утриманні має неповнолітню дитину ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_16, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Хмельницького міського управління юстиції.

Згідно ст.12 КК України злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_1, відноситься до злочину середньої тяжкості, він є раніше не судимим, до категорії осіб, відносно яких не може бути застосована амністія, визначених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», ОСОБА_1 не відноситься.

У зв'язку з цим, суд вважає, що є підстави для застосування відносно ОСОБА_1 амністії і звільнення його від призначеного судом покарання.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що обтяжують покарання, дані про його особу, який характеризуються позитивно, є молодим по віку, раніше несудимий, та приходить до висновку, що необхідне і достатнє покаранням для його виправлення і попередження нових злочинів слід обрати в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що обтяжують покарання, дані про його особу, який характеризуються позитивно, є молодим по віку, несудимий, та приходить до висновку, що необхідне і достатнє покаранням для його виправлення і попередження нових злочинів слід обрати в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді застави, який слід залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

Що стосується цивільних позовів потерпілих суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 16 ч. 2 п.п.8, 9 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способу відшкодування майнової шкоди, а також моральної (немайнової) шкоди, яка кореспондується з ст.ст. 22, 23 цього кодексу, згідно яких особа має право на відшкодування збитків та моральної шкоди, завданиз внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Так, неправомірними діями обвинувачених потерпілим було завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з привселюдним спричиненням їм тілесних ушкоджень, у образах на їх адресу, погроз фізичною розправою на їх адресу та адресу членів сім'ї, і яка підлягає відшкодуванню.

Однак, при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодування, суд враховує принцип розумності та справедливості.

Так, ОСОБА_10 просить стягнути з обвинувачених солідарно матеріальну шкоду в сумі 3000 гривень та моральну в розмірі 500 000 гривень. Натомість, на підтвердження своїх вимог про стягнення матеріальної шкоди не подав суду доказів, а тому в цій частині позов не підлягає до задоволення. Що стосується моральної шкоди, яка йому була завдана, то з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд вважає, що з обвинувачених на його користь слід стягнути 50 000 гривень моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_9 просить стягнути з обвинувачених солідарно матеріальну шкоду в сумі 2000 гривень та моральну в розмірі 500 000 гривень, проте також не надав суду доказів щодо матеріальної шкоди, яка була йому завдана внаслідок злочину. Проте на його користь слід стягнути з урахуванням принципу розумності та справедливості солідарно з обвинувачених 50 000 гривень моральної шкоди.

Речові докази - форменний одяг ОСОБА_10 та ОСОБА_9, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, слід повернути їх власникам.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 94, 370, 371, 373, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2. ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році».

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2. ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році».

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2. ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, покладені на нього судом - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, покладені на нього судом - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільні позови, заявлені потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_9, задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ОСОБА_10 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ОСОБА_9 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази - форменний одяг ОСОБА_10 та ОСОБА_9, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, повернути їх власникам.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 - застава - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Закарпатської області через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченим та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Головуюча О.В. Гутій