Рішення № 41309315, 28.10.2014, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

№ 2/235/1785/14

№ 235/4541/14ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Харт А.О.

за участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійської райдержадміністрації, третя особа: управління Держземагенства у Красноармійському районі про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

13.08.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Красноармійської райдержадміністрації, третя особа: управління Держземагенства у Красноармійському районі про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що розпорядженням Красноармійської райдержадміністрації № 652 від 08.11.2007 року їй було передано у власність земельну ділянку площею 5,4823 га ріллі кадастровий № 1422784500:05:000:0361 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Піщанської сільської ради Красноармійського району та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 137909 реєстраційний номер 010716000127 від 22.11.2007 р. При цьому в державному акті невірно зазначено номер та дату розпорядження голови Красноармійської райдержадміністрації, на підставі якого було передано їй у власність вищевказану земельну ділянку. На її замовлення КП «Геосвіт» було складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Піщанської сільської ради Красноармійського району, на підставі якої Управлінням Держземагенства у Красноармійському районі було зареєстровано її земельну ділянку площею 5,4823 га ріллі кадастровий № 1422784500:05::000:0361 та видано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1400825532013 від 21.11.2013 р. Розпорядженням голови Красноармійської райдержадміністрації від 02.12.2013 року № 583 було внесено зміни до розпорядження № 652 від 08.11.2007 року, за яким вона набула у власність земельну ділянку, в частині заміни місця розташування її земельної ділянки, а саме ділянку перенесено в поле № У Піщанської сільської ради у тому ж розмірі та з тим же кадастровим номером, що зазначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії 137909 реєстраційний № 010716000127 від 22.11.2007 року. Однак довжини ліній сторін та суміжні землекористувачі, зазначені в державному акті, не відповідають відомостям, внесеним до Державного земельного кадастру, оскільки, як виявлено в процесі виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі в ході заміни сертифікатів на державні акти в 2007 році була допущена помилка при проектуванні поля 1У. Наявність даних розбіжностей перешкоджають їй у здійсненні її права як власника земельної ділянки розпоряджатися даним об»єктом нерухомості. Просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 137909, виданий на ім»я ОСОБА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010716000127 від 22.11.2007 року та скасувати його державну реєстрацію.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача Красноармійської райдержадміністрації в судове засідання не з»явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Управління Держземагенства у Красноармійському районі Донецької області в судове засідання не з»явився, просив справу слухати у його відсутність.( а. с. 40).

Суд на підставі ст. 224 ЦПК України ухвалює заочне рішення по справі, оскільки належним чином повідомлений відповідач не з»яився в судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Суб»єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України у власність земельну ділянку передається на підставі заяви громадянина, у якого ця земельна ділянка знаходиться в користуванні.

Згідно ч. 2 ст. 118 ЗК України рішення органів місцевого самоврядування приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов»язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб»єктів права власності і господарювання ( статті 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом ( частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26,30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149,151,153-158, 161, 210,212 ЗК України, глав 27,33,34 ЦК України, статті 15 ЦПК України судам підвідомчі справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов»язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Правова позиція щодо визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним викладена в постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 року № 6-33 цс 13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковою для судів.

Порядок видачі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку передбачено Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право

власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомітету України по земельним ресурсам №43 від 04 травня 1999 року, зареєстрованої в МЮ України 04 червня 1999 року за №354/3647)( далі - Інструкція) з послідуючими змінами, у редакції, чинній на час отримання останнім права власності.

Відповідно до п.1.13 вказаної Інструкції складання державного акту на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при переоформлені правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою у встановленому порядку технічною документацією.

Судом встановлено, що на підставі Розпорядження Красноармійської райдержадміністрації від 07.11.2007 року № 647 ОСОБА_1 видано Державний акт серії ЯД № 137909 від 22.11.2007 року на право власності на земельну ділянку площею 5,4823 га, що розташована на території Піщанської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ( а. с. 6).

Земельна ділянка, площею 0,4823 га знаходиться в користуванні у позивачці за справою як фактично, так і за документами.

Позивачкою ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( а. с. 9-16).

В процесі виготовлення даної технічної документації встановлена наявність розбіжностей щодо суміжних землекористувачів та довжини ліній сторін земельної ділянки, зазначених в Державному акті та виявлених в ході встановлення меж земельної ділянки в натурі. При цьому виявлена причина таких розбіжностей: в процесі виконання робіт по заміні сертифікатів на державні акти у 2007 році допущена помилка при проектуванні поля 1У, а саме земельна ділянка, що належить позивачці, частково була розташована на землях Першотравневої сільської ради на площі 12,00 га., у зв»язку з цим її земельна ділянка було перепроектовано в поле № У.( а. с. 10).

Управлінням Держземагенства у Красноармійському районі було зареєстровано її земельну ділянку площею 5,4823 га ріллі кадастровий № 1422784500:05:000:0361 та видано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1400825532013 від 21.11.2013 року.( а.с. 14-16).

Розпорядженням Красноармійської районної державної адміністрації від 08.11.2007 року № 652 « Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Піщанської сільської ради» у зв»язку з коригуванням місця розташування земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_1, а саме : поле 1У замінити на поле № У згідно даних, внесених до Державного земельного кадастру згідно витягу з Державного земельного кадастру від 21.11.2013 року № НВ -1400825532013 ( а. с. 5).

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В судовому засіданні також встановлено, що розміри довжини ліній сторін земельної ділянки , та сумісні землекористувачі ,зазначені в Державному акті, вказані неправильно, з розбіжностями, які виявились при виготовленні технічної документації , розробленої КП «Геосвіт».

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як встановлено в судовому засіданні мета виготовлення позивачкою технічною документації є її бажання передати належну їй земельну ділянку в оренду.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Статтею 17 Закону України « Про оренду землі» передбачено, що передача об»єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі.

Згідно із п. 1.6. Розділу 1 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №43, технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі - продажу, дарування, міни, інші цивільно- правові угоди), рішення суду; заяву власника землі або землекористувача про складання державного акта; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

Отже, для отримання земельної ділянки у власність або у користування необхідно надати: кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів.

Встановивши наявність розбіжностей в щодо суміжних землекористувачів та довжини ліній сторін земельної ділянки, зазначених в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 137909 від 22.11.2007 року та вказаної в технічній документації, виготовленої КП «Геосвіт», суд приходить до висновку, що даний факт створює перешкоди позивачці в реалізації свого права власності щодо розпорядження даним об»єктом нерухомості та вважає можливим , у зв»язку з цим, задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним зазначеного державного акту.

Що стосується позовних вимог про скасування державної реєстрації державного акту, то суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний земельній кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про державний земельній кадастр» встановлено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Оскільки функції щодо скасування державної реєстрації покладаються саме на держаних кадастрових реєстраторів центрального органу виконавчої влади, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування державної реєстрації, заявлені до неналежного, в даному випадку, відповідача Красноармійської райдержадміністрації, є безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст..3, 10,58,59,60,70,72,81,88,212,213,223, 224 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 391,393 ЦК України , ст..ст. 116, 126, 152,155 ЗК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Красноармійської райдержадміністрації, третя особа: Управління Держземагенства у Красноармійському районі про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 137909 від 22.11.2007 року , виданий на ім»я ОСОБА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010716000127 від 22.11.2007 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Красно армійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: