Вирок № 41309002, 05.11.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

05.11.2014

227/1414/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Данилко Л.В.

за участю прокурора Любчик О.В., Перерви Р.В,

Пилипенко І.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

представників потерпілих ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу Добропільського міськрайонного суду Донецької області в м.Добропілля кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Дорожнє Добропільського району Донецької області, громадянин України, українець, одружений, освіта вища базова, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.2, ст.366 ч.1 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 скоїв кримінальні правопорушення за наступних обставин:

ОСОБА_2, займаючи посаду директора комунального підприємства «Агрокомсервіс», переслідуючи цілі приховування неналежного виконання своїх посадових обов'язків, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та заволодів чужим майном за вказаних нижче обставин:

На підставі договору про надання послуг № 32 від 17 травня 2012 року, ОСОБА_2 від імені комунального підприємства «Агрокомсервіс», керівником якого він був на той час, взяв на себе обов'язок вивозу твердих побутових відходів з території Золотоколодязької сільської ради. Під час виконання вказаних робіт під керівництвом та з відома ОСОБА_2 тверді побутові відходи вивозились не на встановлений полігон для їх утилізації, а на земельну ділянку для їх тимчасового зберігання. За цих обставин відстань перевезення відходів була значно скорочена, а паливні матеріали використані в набагато менших об'ємах. За цих обставин ОСОБА_2 склав акт виконаних робіт за вказаним договором від 17 травня 2012 року, куди була внесена неправдива інформація про вартість виконаних робіт. Тобто, в акті виконаних робіт вказана їх вартість 80000 (вісімдесят тисяч гривень) при фактичній вартості цих робіт 45239 (сорок п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень 45 копійок. Цей акт ОСОБА_2 підписав особисто, а потім, користуючись довірою адміністрації Золотоколодязької сільської ради, в той самий день, тобто 17 травня 2012 року, надав для підпису посадовим особам замовника. 24 травня 2012 року у відповідності до вказаного акту, дані якого не відповідали дійсності, Золотоколодязькою сільською радою на рахунок КП «Агрокомсервіс» були переказані кошти в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень, з яких безпідставно перераховано 34760 (тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят) гривень 55 копійок, чим спричинена матеріальна шкода місцевому бюджету на вказану суму.

В період приблизно з 15 січня до 20 лютого 2012 року, ОСОБА_2, діючи як фізична особа - підприємець, на підставі усних домовленостей з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 здійснював спільну з ним господарську діяльність з сортування твердих побутових відходів. Вказаний вид господарської діяльності не приніс бажаних результатів і у ОСОБА_2 перед ОСОБА_7 виник борг на суму 10600 гривен.

13 лютого 2012 року ОСОБА_2 було призначено директором КП «Агрокомсервіс», де його було наділено організаційно - розпорядницькими та адміністративно - господарськими повноваженнями.

Переслідуючи мету повернення вказаного вище власного боргу, в період з 25 квітня до 05 травня 2012 року ОСОБА_2 підписав договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з приватним підприємцем ОСОБА_7 Дата складання та підписання вказаного договору не була вказана, але в договорі було чітко вказано термін його дії, тобто з 01 травня до 01 липня 2012 року.

В момент підписання договору на прохання ОСОБА_2 в цілях спрощення взаєморозрахунків ОСОБА_7 було складено рахунок на суму 11000 гривень, який було датовано 26 червня 2012 року. Вказаний рахунок міг бути сприйнятий як офіційний документ та наданий в бухгалтерію для обліку лише у випадку виконання всіх умов договору та в разі складання і підписання акту виконаних робіт за цим договором.

Договір з боку ОСОБА_7 не виконувався з причини відсутності талонів на вивезення твердих побутових відходів, які не були надані ОСОБА_2 Ця обставина унеможливлювала виконання взятих зобов'язань з боку ОСОБА_7

Знаючи ці обставини, ОСОБА_2 в порушення діючих норм бухгалтерського обліку та зловживаючи своїм посадовим становищем, навмисно, 26 червня 2012 року отримав в касі КП «Агрокомсервіс» підзвіт кошти в сумі 11000 гривень під приводом взаєморозрахунків з ОСОБА_7 за виконані роботи, які фактично не проводились.

За таких обставин, кошти КП «Агрокомсервіс» в сумі 11000 гривень були безпідставно враховані за бухгалтерським обліком як витрачені за надані послуги, що не відповідало дійсності.

Цими навмисними діями ОСОБА_2 спричинив КП «Агрокомсервіс», засновником якого є Добропільська районна рада, матеріальні збитки на суму 11000 гривень.

Продовжуючи протиправну діяльність, ОСОБА_2, займаючи посаду директора комунального підприємства «Агрокомсервіс», переслідуючи мету приховування неналежного виконання своїх посадових обов'язків, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості за вказаних нижче обставин:

В період з 25 квітня до 05 травня 2012 року ОСОБА_2 підписав договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з приватним підприємцем ОСОБА_7 Дата складання та підписання вказаного договору не була вказана, але в договорі було чітко вказано термін його дії, тобто з 01 травня до 01 липня 2012 року.

В момент підписання договору на прохання ОСОБА_2 в цілях спрощення взаєморозрахунків ОСОБА_7 було складено рахунок на суму 11000 гривень, який було датовано 26 червня 2012 року. Вказаний рахунок міг бути сприйнятий як офіційний документ та наданий в бухгалтерію для обліку лише у випадку виконання всіх умов договору та в разі складання і підписання акту виконаних робіт за цим договором.

Договір з боку ОСОБА_7 не виконувався з причини відсутності талонів на вивезення твердих побутових відходів, які не були надані ОСОБА_2 Ця обставина унеможливлювала виконання взятих зобов'язань з боку ОСОБА_7

Знаючи ці обставини, ОСОБА_2 в порушення діючих норм бухгалтерського обліку та зловживаючи своїм посадовим становищем, навмисне, 26 червня 2012 року отримав в касі КП «Агрокомсервіс» підзвіт кошти в сумі 11000 гривень під приводом взаєморозрахунків з ОСОБА_7 за виконані роботи, які фактично не проводились.

За таких обставин, кошти КП «Агрокомсервіс» в сумі 11000 гривень були безпідставно враховані за бухгалтерським обліком як витрачені за надані послуги, що не відповідало дійсності.

Крім того, на підставі договору підряду № 45 від 18 червня 2012 року ОСОБА_2, від імені підприємства, керівником якого він був на той час, взяв на себе обов'язки з капітального ремонту Вірівського будинку культури, який знаходиться на балансі Святогорівської селищної ради. Фактично не виконавши весь об'єм вказаних в договорі робіт, ОСОБА_2 склав акти виконаних робіт за серпень, вересень, жовтень та грудень 2012 року за цим договором, куди була внесена неправдива інформація про об'єми та вартість виконаних робіт. Ці акти ОСОБА_2, користуючись неналежним виконанням своїх обов'язків з боку ОСОБА_8, яка виконувала за договором обов'язки з технічного контролю, підписав особисто, а потім, користуючись довірою адміністрації Святогорівської селищної ради, надав для підпису посадовим особам замовника. У відповідності до вказаних актів, дані яких не відповідали дійсності, Святогорівською селищною радою на рахунок КП «Агрокомсервіс» безпідставно були переказані кошти в сумі 18930 гривень 25 копійок, чим спричинена матеріальна шкода місцевому бюджету на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, і зазначив, що правильно розуміє зміст обвинувачення, свідчення дає добровільно.

Суду він пояснив, що дійсно підприємством під його керівництвом у 2012 році займалось вивезенням твердих побутових відходів. Займався цим керівник виробничого відділу. Був складений відповідний договір із Золотоколодязькою сільською радою. Вартість договору складала 80 тис. грн. Суть його дій в тому, що відходи вони вивозили не на полігон, а тимчасово на менш віддалену від місця вивезення земельну ділянку. У зв'язку з цим витрачено було менше коштів на купівлю палива ля транспорту. Тому виник залишок коштів, що перерахований на зарплату, ГСМ, на ремонт техніки. Всього він «зекономив» на суму 34760,55 грн. Визнає повністю суму заподіяної шкоди.

Крім того, у липні 2012 року, будучи директором КП «Агрокомсервіс» уклав договір із приватним підприємцем ОСОБА_7 про вивіз твердих побутових відходів. Дату підписання договору не зазначили, але термін дії був з 01 травня по 01 липня 2012 року. Гроші фактично сплачені ОСОБА_7. Розрахунок між ними підписано 26.06.2012р. Зобов'язання не були виконані під час підпису цього розрахунку. Були відсутні талони на витрачене паливо, акт виконаних робіт не можна було підписувати, тому не було підстав для перерахунку коштів підприємцю. Визнає, що без фактичного виконання зобов'язань підписав розрахунковий документ. Але увіряє, що 11 тис грн. отримані саме ОСОБА_7. Він собі коштів не привласнював, зокрема 400 грн., про які йдеться мова в обвинуваченні.

Також його підприємство здійснювало ремонт Вірівського будинку культури, що перебував на балансі Святогорівської селищної ради. Був укладений із радою договір підряду від 18.06.2012р. Сума договору 315 тис.грн. За договором ремонту підлягали крівля і ганок будинку культури. Визнає, що підписав акти виконаних робіт, в яких вказувались обсяги та вартість проведених робіт, задля перерахування бюджетних коштів за серпень, вересень, жовтень та грудень 2012 року, тоді як ці роботи на момент складання і підписання ним актів виконані були не повністю.

У скоєному щиро кається, просить звільнити від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», так як є батьком двох малолітніх дітей, з якими проживає разом.

Представник потерпілого голова Золотоколодязької сільської ради ОСОБА_4 підтвердив, що дійсно підприємство на чолі з ОСОБА_2 за договорами від 17 травня 2012 року здійснювало вивезення твердих побутових відходів. Складений кошторис з урахуванням кожної одиниці техніки, відстані у км, амортизації. Під час проведення ревізії встановлено, що товарно-транспортні накладні не містили, куди і скільки вивезено сміття. Шляхові листи не зійшлись зі смєтою. Ці обставини не відповідали акту виконаних робіт. Тому ревізією виявлено 34760 грн. збитків сільській раді. Ця сума по теперішній час не повернута. Позов в суді не заявляє.

Представник потерпілого голова Святогорівської селищної ради ОСОБА_5 суду пояснив, що між радою і комунальним підприємством «Агрокомсервіс» укладено договір на ремонт будівлі будинку культури в с.Вірівка, який знаходиться на балансі селищної ради. Оскільки він як голова ради не володіє спеціальнми знаннями в області будівельно-підрядних робіт, він уклав договір із інспектором державного технічного контролю ОСОБА_8. Після виконання робіт технагляд підписував акти після своїх перевірок, а потім вже він як голова ради надавав підписані платіжні доручення, якими перераховували підряднику кошти з бюджету. Після проведення ревізій виявлені недоліки, а саме деякі роботи з боку КП «Агрокомсервіс» не були проведені. Акти були підписані, але фактично роботи не закінчені.

Суд, допитавши обвинуваченого, який повністю визнав свою провину, а також показання представників потерпілих, з'ясувавши думку учасників судового провадження - прокурора та обвинуваченого, потерпілих щодо правильності розуміння цих осіб змісту обставин, переконавшись, що у зазначених осіб немає сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Тобто в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження показань свідків, інших доказів у справі щодо обставин скоєного, оскільки обвинувачений і прокурор їх не оспорюють. Наслідки застосування цієї норми судом роз'яснені і зрозумілі.

Встановлені обставини переконують суд в тому, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, являючись службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.366 ч.1 КК України.

Також суд вважає доведеною провину ОСОБА_2 в тому, що він умисно заволодів чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.191 ч.2 КК України.

При визначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним діянь, дані про винну особу, який раніше не судимий, одружений, має малолітніх дітей на своєму утриманні, у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання охарактеризований з позитивного боку.

Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття ОСОБА_2 у скоєному.

Згідно зі статтею 67 КК України, обставин, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи викладене, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особу винного, який не є інвалідом, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо шляхом призначення покарання у вигляді обмеження волі на певний строк із призначенням додаткового покарання у вигляді заборони займати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських функцій на всіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності на певний строк.

Крім того, суд призначає остаточне покарання за правилами ст.70 ч.1 КК України за сукупністю скоєних ОСОБА_2 злочинів шляхом поглинення призначених покарань.

Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, амністія застосовується до осіб, яких засуджено до позбавлення волі за вчинення умисних злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими, якщо ці особи на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років і якщо вони не позбавлені батьківських прав.

ОСОБА_2 має двох неповнолітніх дітей: Сина ОСОБА_9, 2005 р.н., і доньку ОСОБА_10, 2007 р.н., з якими разом проживає, і бажає застосування до нього акту про амністію. Відомостей про позбавлення батьківських прав у справі немає.

Прокурор вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання на підставі ЗУ «Про амністію в 2014 році».

Суд не вбачає виключень в застосуванні відносно ОСОБА_2 положень ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року, та обмежень в застосуванні, що передбачені ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», тому обвинуваченого слід звільнити від призначеного судом покарання, як основного так і додаткового.

Оскільки звільнення від покарання не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяні правопорушенням збитки, відповідно до ст.129 КПК України, цивільний позов КП «Агрокомсервіс» слід задовольнити, з обвинуваченого слід стягнути на користь Комунального підприємства «Агрокомсервіс» заподіяні злочином збитки в розмірі 11 тис. грн.

Речові докази у кримінальному провадженні: документи сільських рад і КП «Агрокомсервіс», передані їм на відповідальне зберігання, залишити в останніх як законних володільців (а.с.103, 130, 149)

Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі із позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських функцій на всіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, на строк два роки.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, також визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі із позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських функцій на всіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, на строк три роки.

За сукупністю злочинів за ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді трьох років обмеження волі із позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських функцій на всіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, на строк три роки.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, як основного так і додаткового, на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Добропільським МВ ГУМВС України в Донецькій області 06 квітня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства «Агрокомсервіс» с.Добропілля, вул. Вані Бабенко,53а, поточний рахунок 26005421574 в АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 380805, ОКПО 35853071, заподіяні злочином збитки в розмірі одинадцяти тисяч гривень 00 копійок.

Документи сільських рад і КП «Агрокомсервіс», передані їм на відповідальне зберігання, залишити в останніх як законних володільців.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку одразу після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий: суддя В.В. Хандурін

05.11.2014