Рішення № 41307316, 11.11.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4192/14-ц

Номер провадження 2/629/1308/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2014 рокуЛозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., секретаря судових засідань Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 29 вересня 2014 року з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, з 30 червня 1990 року по 02 липня 2014 року. Від даного шлюбу мають трьох дітей, двоє неповнолітніх: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей не надає. В зв»язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі.

У судове засідання позивач е надала суду письмову заяву, в якій прохала слухати цивільну справу за її відсутності.

Відповідач до суду подав письмовий відзив на позов, яким зазаначив. що позовні вимоги позивача він визнає в повному обсязі та прохав провести розгляд справи за його відсутності.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом з»ясовано, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 02 липня 2014 року рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області, про що свідчить копія рішення (а.с.№12).

Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, про що свідчать ксерокопії свідоцтва про народження (а.с.№ 6-7), в яких в графі батько зазначено: ОСОБА_3, а в графі мати: ОСОБА_2.

Судом встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільних дітей.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: " Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення". В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: "Держави-учасники зобов"язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов"язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи". Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що "Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що "Сім"я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім"ї разом з батьками або в сім"ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини." Згідно статті №12 цього закону вказано, що " Виховання в сім"ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці".

Судом було з»ясовано матеріальне становище сторін, де встановлено, що відповідач офіційно не працює. Позивач не працює, перебуває на обліку в УПСЗН по догляду за дітьми інвалідами, отримує допомогу, але її доходу не вистачає для повноцінного забезпечення дітей.

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 Постанови Верховного суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне положення дитини, стан здоров"я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює. Суд також враховує той факт, що відповідач не працює, а перебуває на обліку в Лозівському міськраойонному центрі зайнятості як безробітний з 17.09.2014 року (а.с.№30), і стягненнь за виконавчими листами з нього не проводиться (а.с.№29).

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача твердої грошової суми на утримання дітей в розмірі 1000 гривень 00 копійок щомісячно. З приводу заявленої вимоги, суд знаходить можливим вимогу позивача задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача суму на утримання дітей в розмірі 1000 гривень 00 щомісячно, виходячи з наступного.

На підставі ст. ст. 182, 200 Сімейного кодексу України при призначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення. Крім того, згідно до ст.184 СК України вказано, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне знпчення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З приводу вимоги позивача щодо стягнення аліментів до досягнення дітьми 23 років, суд вважає дану вимогу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп..

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 168, 169, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, ч.1 ст.367 ЦПК України; ст.ст.180, 181, 183, 191 Сімейного кодексу України; Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Балтіська, Калініградської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 - аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 - у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча ) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду - 29 вересня 2014 року і до досягнення дітьми віку повноліття. Розмір аліментів, визначений судом у вердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок, перерахувавши: (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001).

рРшення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд