Рішення № 41304976, 06.11.2014, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/272/14-ц

42

2/339/154/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Поляниця М.М.

з участю: секретаря судового засідання Стельмах М.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 "Про усунення перешкод в користуванні коридором загального призначення як допоміжним приміщенням багатоквартирного жилого будинку шляхом знесення самочинно прибудованого до квартири санвузла",-

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовують тим, що з проживають з відповідачкою в одному будинку АДРЕСА_1. На початку вересня 2009 року ОСОБА_4 самовільно (самочинно), без погодження із сусідами, без виготовлення технічних умов, проектної документації та отримання дозволів відповідних служб та органів, в тому числі і виконкому Болехівської міської ради, без отримання відповідного дозволу на початок виконання робіт та без забезпечення технічного нагляду за будівельними роботами на площадці загального користування, з якої здійснюється вхід у квартири інших жильців вказаного будинку здійснила реконструкцію своєї квартири №5 з добудовою для власних санвузла. Внаслідок самовільно збудованого відповідачкою санвузла вони позбавлені права на користування власною квартирою оскільки залишений ОСОБА_4 прохід становить всього 1 м., що унеможливлює переміщення великогабаритних предметів і речей. Просять усунути перешкоди в користуванні коридором загального призначення, як допоміжним приміщенням другого поверху багатоквартирного жилого будинку шляхом знесення самочинно прибудованого відповідачкою ОСОБА_4 в цьому коридорі санвузла площею 5.8 м. кв. до своєї квартири АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачки на їхню користь судові витрати по справі.

В ході судового розгляду позивачами до початку розгляду справи по суті позивачами збільшено позовні вимоги шляхом подачі письмової заяви. В кінцевій редакції позивачі просять скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 загальною площею 79,3 м2, житловою площею 35,3 м2 зареєстроване 15 травня 2013 року реєстраційною службою Болехівського міського управління юстиції Івано-Франківської області під реєстраційним номером 34748062. Усунути перешкоди в користуванні коридором загального призначення, як допоміжним приміщенням на другому поверсі багато-квартирного жилого будинку, шляхом зобов'язання ОСОБА_4 знести самочинно прибудований нею в цьому коридорі санвузол площею 5,8 м2 до своєї квартири АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві додатково зазначивши, що доказувати проведення ОСОБА_4 самочинної добудови не має потреби оскільки за вказані дії вона була притягнута до адміністративної відповідальності компетентним органом.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток (а.с.98,107), подала до суду заперечення на позов в якому зазначила наступне. ОСОБА_1 уже звертався з аналогічним позовом і рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області було скасовано рішення Болехівського міського суду та відмовлено у позові. Вказане рішення набрало законної сили. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, давши їм правову оцінку, суд приходить до наступного висновку,

Нормами статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 60 зазначеного Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. ст.13,41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Зі змісту ст.ст. 317,319,386 ЦК України вбачається, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Нормами ст. 47 Основного Закону України встановлено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною 1 статті 382 ЦК України дано визначення квартири - квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

У відповідності до ч.2 ст.383 зазначеного вище Кодексу передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 79,3 м2, житловою площею 35,3 м2 (а.с.49).

З акту від 29 вересня 2003 року складеного посадовими особами Болехівської міської ради вбачається, що станом на вказану дату належна ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_1 не відповідає санітарним вимогам та рекомендовано їй звернутись до проектантів щодо облаштування санвузла, оскільки його облаштування не буде перешкоджати вільному проходу інших мешканців (а.с.56).

Державним інспектором ДАБК в Івано-Франківській області 23 вересня 2003 року видано ОСОБА_4 припис, яким виявлено проведення реконструкції квартири з добудовою підсобного приміщення без дозволу інспекції та зобов'язано усунути виявлені порушення (а.с.21). Постановою начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області за №666 від 06.10.2009 року ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 85 грн. за самочинно без дозволу інспекції ДАБК проведення реконструкції з добудовою підсобного приміщення (а.с.20).

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2013 року скасовано рішення Болехівського міського суду від 31 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про знесення самовільної прибудови до квартири та відмовлено у позові. Ухвалами суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2013 року та від 10 червня 2013 року відмовлено ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про знесення самовільної прибудови до квартири (а.с.65). Ухвалою колегії судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2013 року відмовлено у допуску справи позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про знесення самовільної прибудови до квартири до провадження Верховного Суду України.

Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, право замовника на початок виконання будівельних робіт після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

У відповідності до ч.1 ст.39 зазначеного Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_4 на виконання вимог інспекції державного будівельно-архітектурного контролю в Івано-Франківській області виготовлено технічний паспорт на спірну добудову та архітектурно-будівельні матеріали. У встановле-ному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачка подала до інспекції ДАБК в Івано-Франківській області декларацію про початок виконання будівель-них робіт з відповідним технічним висновком про можливість реконструкції існуючої комори під санвузол. Після чого нею було отримано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. (а.с.63-64).

Вищезазначеним спростовується твердження позивачів, про те, що відповідачка не виконала вимоги припису інспекції ДАБК від 23 вересня 2009 року оскільки нею було подано до інспекції ДАБК в Івано-Франківській області декларацію про початок виконання будівель-них робіт з відповідним технічним висновком про можливість реконструкції існуючої комори під санвузол. (а.с.21).

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на те, що внаслідок самочинно побудованого санвузла, зменшився прохід до їхньої квартири до 1 м., чим порушено їхні прав. Вказаний доказ спростовується актом депутатської комісії від 15.10.2012 року в якому зазначено, що після облаштування санвузла залишився прохід у найвужчому місці 1,60 м. (а.с.57). Існуючі проходи (ширина балкону, та сходової клітки) є значно менші залишеного проходу (а.с.58). Також вказаним доказам позивачів дано оцінку рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2013 року. У мотивувальній частині вказаного рішення дано правовий аналіз доказам, що були заявлені позивачами в обґрунтування позовних вимог та зроблено висновок, що право ОСОБА_4 на користування спірною прибудовою (санвузлом) є законним.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення колегії суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2013 року за нововиявленими обставинами. Вказаною ухвалою суду дано оцінку невідповідності нумерації будинків на площі Івана-Франка в м. Болехів (а.с.70-71).

ОСОБА_1 12 березня 2014 року звернувся з позовом до начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, визнання недійсними та скасування декларацій. Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року до участі у справі була залучена ОСОБА_4.(а.с.72-76). Зі слів позивача вказаний позов залишено без розгляду.

Суд вважає що позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 не ґрунтується на вимогах закону, є безпідставним, а тому не підлягає до задоволення.

За таких обставин у позові ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «Про скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 загальною площею 79,3 м2, житловою площею 35,3 кв.м2. зареєстроване 15 травня 2013 року реєстраційною службою Болехівського міського управління юстиції Івано-Франківської області під реєстраційним номером 34748062. Усунення перешкод в користуванні коридором загального призначення як допоміжним приміщенням на другому поверсі багатоквартирного жилого будинку шляхом зобов'язання ОСОБА_4 знести самочинно прибудований нею в цьому коридорі санвузол площею 5,8 м2. до своєї квартири АДРЕСА_1

На підставі викладеного ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст.13,41,47,124,129 Конституції України, ст.ст.317,319,386,382, 383 ЦК України ст.ст.34,39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», керуючись ст.ст.3,10,11,59,60,88,209, 212,214-215,218 ЦПК України, суд , -

р і ш и в :

У позові ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 "Про скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 загальною площею 79,3 кв.м., житловою площею 35,3 кв.м. зареєстроване 15 травня 2013 року реєстраційною службою Болехівського міського управління юстиції Івано-Франківської області під реєстраційним номером 34748062. Усунення перешкод в користуванні коридором загального призначення як допоміжним приміщенням на другому поверсі багатоквартирного жилого будинку шляхом зобов'язання ОСОБА_4 знести самочинно прибудований нею в цьому коридорі санвузол площею5,8 кв.м. до своєї квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.М. Поляниця