Ухвала суду № 41302277, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 рокусправа № 804/6447/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю"ТЕТТА-1"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року по справі №804/6447/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТТА-1" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю промислова компанія "ТЕТТА-1" звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ №299 від 17.04.2014р. "Про документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТТА-1" винесений Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТЕТТА-1" та складання акту №75/04-10-22-05-38685495 від 18.04.2014р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТЕТТА-1" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2014 року при взаємовідносинах з ТОВ "Хеппі Трейд".

В обгрунтування позову, позивач посилався на те, що відповідач при вирішенні питання щодо призначення позапланової перевірки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України, у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю промислова компанія "ТЕТТА-1" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача правових підстав для призначення позапланової документальної перевірки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 17.04.2014р. начальником Західно-Донбаської ОДПІ видано наказ №299 «Про документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТТА-1». Правовими підставами для призначення позапланової документально перевірки визначено пп..75.1.2 п.75.1 ст.75, пп..78.1.1 п.78.1 ст.78, ст..79 ПК України

На підставі вказаного наказу посадовими особами ОДПІ, у період з 17.04.2014р. по 18.04.2014 р., проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено Акт від 18.04.2014р. №75/04-10-22-05-38685495.

Правомірність рішення ДПІ про призначення позапланової документальної перевірки, правомірність дій ДПІ щодо проведення перевірки та складення акту перевірки, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у ДПІ правових підстав для призначення позапланової документальної перевірки, які визначено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та правомірністю оскарженого наказу про проведення позапланової перевірки, дій посадових осіб ОДПІ щодо призначення і проведення перевірки.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявленого позову, але з інших підстав.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 ПК України.

Статтею 77 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних планових перевірок, а ст.78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Оскільки, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку, то останній мав керуватися вимогами ст.78 ПК України, якою визначено як порядок так і підстави для проведення такого виду перевірки.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, підставами для проведення документальної позапланової перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по-перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов'язковий запит ДПІ.

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що ДПІ направлявся на адресу позивача запит про надання пояснень та документальних підтверджень по взаємовідносинам з контрагентами за січень 2014 року. Вказаний запит позивач отримав 25.03.2014 року.

Відповідь на запит податкового органу ТОВ "ТЕТТА- 1" надана не була.

У зв'язку з чим, ДПІ видано наказ №249 від 31.03.2014р. на проведення позапланової документальної перевірки. На підставі вказаного наказу, у період з 31.03.2014р. по 04.04.2014р., посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТЕТТА-1" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2014 року, за результатами якої складено довідку № 119/22-05/38685495 від 09.04.2014 року (а.с.24-42).

Таким чином, ДПІ реалізовано свої повноваження шляхом призначення та проведення перевірки, з підстав передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

17.04.2014р. начальником ДПІ видано оскаржений наказ №299 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тетта-1». У вказаному наказі також правовими підставами для призначення перевірки зазначено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України. В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що іншого запиту, окрім запиту, який отримано позивачем 25.03.2014р., ненадання відповіді на який стало підставою для призначення позапланової перевірки наказом №249 від 31.03.2014р., на адресу позивача направлено не було.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у ДПІ правових підстав для прийняття наказу від 17.04.2014р. №299 про призначення позапланової документальної перевірки.

В той же час, визначивши відсутність підстав для призначення позапланової перевірки, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі вказаного наказу посадовими особами ОДПІ, у період з 17.04.2014р. по 18.04.2014 р., проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено Акт від 18.04.2014р. №75/04-10-22-05-38685495.

За результатами перевірки та на підставі вказаного акта перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2014р. №0000122205, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 53594 грн., за (штрафними) фінансовими санкціями - 13398 грн.

Отже, на час звернення позивачем з позовом до суду, вказаний наказ був реалізований, на підставі нього проведеного перевірку.

Таким чином, оскаржений наказ, як акт індивідуально-правової дії, вичерпав свою дію.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В іншому разі у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних наказу та дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Так, оспорюваний у вказаній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. За результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено акт перевірки та винесено податкове повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюваний наказ та дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним наказу, визнання незаконними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ та дії відповідача не є юридично значимими для позивача з огляду на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Щодо доводів позивача про неправомірність дій ДПІ по складанню акту перевірки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчинення дій) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що визначений позивачем спосіб захисту порушеного права не може призвести до поновлення порушеного права. Належним способом захисту права, у спірних правовідносин, можуть бути вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, яке прийнято за результатами проведеної перевірки, але таких вимог у цій справі заявлено не було.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю"ТЕТТА-1" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року по справі №804/6447/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 05.11.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк