Постанова № 41302117, 13.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.

справа № 0870/2943/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Південного районного центру зайнятості м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрикка" до Південного районного центру зайнятості м.Запоріжжя про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика» звернулась до суду з адміністративним позовом до Південного центру зайнятості м. Запоріжжя, в якому просило скасувати рішення відповідача від 05.03.2012 року №3 про стягнення з ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика» простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) у розмірі 15 111,06 грн. та пені у розмірі 4 985,61 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство « Запорізька кондитерська фабрика» є юридичною особою, платником страхових внесків та знаходиться на обліку в Південному центрі зайнятості м. Запоріжжя.

Актом №36 від 23.02.2012 року встановлена несвоєчасна сплата ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика» страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на суму 20 096,67 грн., з яких: 15 111,068 грн. недоїмка та 4 985,61 грн. пеня.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавці набувають статусу платників страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня взяття їх на облік.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 35 зазначеного Закону роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000р. № 339, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001р. за № 30/5221 роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 6), один екземпляр якої подається до центру зайнятості, у якому він перебуває на обліку до 20 (а за рік - 25) числа місяця, наступного за звітним періодом.

Згідно з абз.1,2 частини 1 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. В силу пункту 4 цієї ж статті строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до статті 15 зазначеного Закону, якщо в результаті дій з боку страхувальника або страховика сталося порушення законодавства, орган державного нагляду у сфері страхування на випадок безробіття вказує на допущені порушення, встановлює строк для їх усунення. У разі якщо протягом цього строку страхувальник або страховик не усуне порушення, незаконне рішення скасовується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики з наступним відшкодуванням збитків за рахунок страхувальника або страховика, які допустили порушення. У двотижневий строк страхувальник або страховик можуть оскаржити рішення органу державного нагляду до суду.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог на підставі порушення Господарським судом Запорізької області провадження у справі №19/5009/2253/11 про банкрутство позивача.

Оскільки, відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 19.05.1992 №2343-ХІІ (далі - Закон №2343) введення мораторію на задоволення вимог кредиторів передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Цією ж статтею визначені поняття щодо конкурсних та поточних кредиторів. Так, конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону №2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання позивача зі сплати страхових внесків на випадок безробіття за період з 01.01.2003 року по 14.02.2012 року в сумі 20 096,67 грн. виникло з 23.02.2012 року.

Таким чином, термін виконання зобов'язань відповідача за цим адміністративним позовом, настав після 28.04.2011 року - дня введення мораторію, а отже позивач по зобов'язанням відповідача щодо сплати страхових внесків станом на лютий 2012 року є поточним кредитором та дія мораторію на задоволення цих вимог (поточних вимог) не поширюється.

За змістом ст.12 Закону №2343 мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), не нараховуються.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи та невірно застосовані норми права, прийнято необґрунтоване рішення, яке має бути скасоване.

Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, п.4 ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південного районного центру зайнятості м.Запоріжжя – задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року – скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрикка" – задовольнити частково.

Скасувати рішення Південного центру зайнятості м. Запоріжжя №4 від 05.03.2012 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товаристваи "Запорізька кондитерська фабрика" пені у розмірі 4 985,61 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова