Рішення № 41301164, 27.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2014 р.Справа № 916/3316/14

За позовом: Одеського національного політехнічного університету;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 16 004,10 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Малова Т.П. - довіреність № 1684/104-05 від 07.07.2014р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Одеський національний політехнічний університет звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції у сумі 14 630,17 грн. та заборгованість по наданню комунальних послуг у сумі 1 373,93 грн., при цьому, позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 07.03.2013 року та договору про відшкодування витрат на утримання орендованої площі та надання комунальних послуг орендареві, що є додатком до договору оренди нерухомого майна від 07.03.2013р., в частині оплати виставлених позивачем рахунків про сплату орендної плати та відшкодування комунальних послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла відповідна заборгованість.

Враховуючи вищевикладене позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2014р. було порушено провадження у справі № 916/3316/14 із призначенням її до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 08.10.2014 року, приймаючи до уваги клопотання позивача, строк розгляду справи продовжено до 04.11.2014р. Крім того, вказаною ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 27.10.2014 року.

Позивач у судовому засіданні 27.10.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про місце та час судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом надсилання на його адресу відповідних ухвал суду.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги повернення ухвали суду про порушення провадження у справі (а.с.20), направленої відповідачу на адресу, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.24-25), з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», а також вручення ухвали про відкладення розгляду справи (а.с.68), суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.10-12), згідно умов якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення на першому поверсі навчального корпусу №3 (інв. № 122229), площею 26,60 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, що обліковується на балансі Одеського національного політехнічного університету (далі - Балансоутримувач).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

Умовами п.3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (січень 2013р.) - 2 317,64 гривень. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2013р. визначається шляхом коригування розміру орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту, на індекси інфляції лютого 2013р. та березня 2013р.

Згідно п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць

За умовами п.п. 3.5, 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Положеннями п. 3.11 договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Умовами п. 5.3 договору встановлено обов'язок Орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату

Відповідно до п. 5.11 договору Орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

На виконання умов договору оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності Орендодавець передав, а Орендар - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення на першому поверсі навчального корпусу №3 (інв. № 122229), площею 26,60 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, що обліковується на балансі Одеського національного політехнічного університету, що підтверджується актом приймання-передачі (а.с.14).

Як встановлено матеріалами справи, за період користування об'єктом оренди з листопада 2013 року по липень 2014 року включно, тобто у період існування між сторонами договірних правовідносин (рішенням господарського суду Одеської області від 31.07.2014р. по справі №916/2402/14 договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 07.03.2013 року був розірваний у примусовому порядку), відповідачу виставлялись до сплати рахунки про сплату орендної плати та витрат на утримання приміщення, а саме рахунки: за листопад 2013р. № 1674 від 09.12.2013р. на суму 1804,07 грн., за грудень 2013р. №71 від 08.01.2014р. на суму 1812,15 грн., за січень 2014р. №249 від 07.02.2014р. на суму 1815,09 грн., за лютий 2014р. № 397 від 07.03.2014р. на суму 1824,86 грн., за березень 2014р. №549 від 07.04.2014р. на суму 1860,94 грн.,за квітень 2014р. №702 від 07.05.2014р. на суму 1898,39 грн., за травень 2014р. № 830 від 10.06.2014р. на суму 1964,19 грн., за червень 2014р. №975 від 08.07.2014р. на суму 1982,15 грн. та за липень 2014р. №1101 від 07.08.2014р. на суму 1924,31 грн. на загальну суму 16 886,15 грн.

Згідно відомостей зазначених у рахунку №1674 від 09.12.2013р. (а.с.29) та виписки Головного управління ДКСУ в Одеській області від 23.07.2014р. (а.с.45) відповідачем були оплачені вищевказані рахунки частково, на суму 2 277,90 грн. Як стверджує позивач, та інше не було доведено відповідачем, інших проплат за спірний період відповідачем не здійснено.

Отже, з огляду на викладене, суд доходить висновку про порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 07.03.2013 року щодо повноти сплати орендної плати за спірний період.

Водночас, здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд встановив, що сума заборгованості із сплати орендної плати відповідача становить 14 608,25 грн. (16 886,15 - 2277,90 = 14608,25), тоді як позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 14 630,17 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Одеського національного політехнічного університету та щодо стягнення з відповідача заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції у розмірі 14 608,25 грн.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі п. 5.11 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 07.03.2013 року, між Одеським національним політехнічним університетом (Балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованої площі та надання комунальних послуг орендареві (а.с.15), згідно умов якого Орендар зобов'язався відшкодовувати витрати на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг та відшкодування податку на землю.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Орендар сплачує витрати (п. 1.1), відповідно рахунків, щомісячно до 12 числа наступного за звітним.

Умовами п. 2.2 договору передбачено, що орендар компенсує фактичні комунальні витрати і сплачує послуги, які надає Балансоутримувач (прибирання приміщень службового призначення і території, підтримання в експлуатаційному стані електро-, тепло - та водопостачальних стокових комунікацій і т.п.) пропорційно орендуємій площі.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачу до сплати були виставлені рахунки за надані комунальні послуги у період з грудня 2013р. по червень 2014р. включно на загальну суму 1399,95 грн., а саме рахунки: за грудень 2013р. №92 від 08.01.2014р. на суму 346,65 грн., за січень 2014р. №183 від 06.02.2014р. на суму 218,96 грн., за лютий 2014р. № 333 від 03.03.2014р. на суму 218,96 грн., за березень 2014р. №477 від 01.04.2014р. на суму 218,96 грн., за квітень 2014р. №643 від 06.05.2014р. на суму 132,14 грн., за травень 2014р. нннн№780 від 02.06.2014р. на суму 132,14 грн. та за червень 2014р. №917 від 04.07.2014р. на суму 132,14 грн. (а.с.37-43).

Згідно відомостей, зазначених у рахунку №92 від 08.01.2014р. (а.с.37), відповідачем частково був оплачений лише цей рахунок у сумі 26,02 грн. Як стверджує позивач, та зворотне не було доведено відповідачем, інших проплат за спірний період відповідачем не здійснено.

Отже, оскільки заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 1373,93 грн. підтверджується матеріалами справи, та доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, не надано, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по наданню комунальних послуг у розмірі 1373,93 грн.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Одеського національного політехнічного університету та стягнення з відповідача 14 608,25 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції та 1 373,93 грн. заборгованості по наданню комунальних послуг.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги розмір позовних вимог задоволених судом, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1 824,50 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Одеського національного політехнічного університету (65044, м. Одеса, пр.-т Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 02071045) заборгованість по орендній платі у сумі 14 608 (чотирнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 25 коп., заборгованість за надання комунальних послуг у сумі 1 373 (одна тисяча триста сімдесят три) грн. 93 коп. та судовий збір у сумі 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 50 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У зв'язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. на лікарняному з 3.11.2014р. по 7.11.2014р. повне рішення складено 10.11.2014р.

Суддя Ю.М. Щавинська