Ухвала суду № 41300999, 11.11.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"11" листопада 2014 р.

№ 01-15/903/1107/14

Суддя господарського суду Волинської області Войціховський В.А., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт", с. Липляни Ківерцівського району

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с.Баїв Луцького району

про стягнення 457 232,58 грн.

ВСТАНОВИВ: товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт", с. Липляни Ківерцівського району звернулось до господарського суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Баїв Луцького району про стягнення 165 527,98 грн. основного боргу, 5072,93 грн. 3% річних за користування коштами, 4138,05 грн. пені, 11 422,41 грн. штрафу по договору на перевезення автомобільним транспортом №20101 від 20.10.2012р. та про стягнення 214 565,00 грн. основного боргу, 56507,21 грн. 20% річних за користування коштами по договору купівлі-продажу №12023 від 12.02.2013р. (всього 457 232,58 грн.).

Подана позовна заява не може бути прийнята господарським судом, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підстава позову – це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об’єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Якщо позивач порушив правила поєднання вимог або поєднання цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п. 5 ст. 63 ГПК України).

Навіть у випадку коли позивач правомірно об’єднав вимоги, пов’язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об’єднаних вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

В даному випадку із змісту позовної заяви слідує, що позовні вимоги ТОВ "Волинь-зерно-продукт" ґрунтуються на двох різних договорах (договір на перевезення автомобільним транспортом №20101 від 20.10.2012р. та договір купівлі-продажу №12023 від 12.02.2013р.), укладених в різний час, які відрізняються за своїм характером більшістю істотних умов, породжують різні взаємні права та обов’язки, що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання, і по кожному договору суд повинен дослідити та дати правову оцінку всім істотним умовам.

За обставин, коли по кожному окремому договору суд повинен дослідити та дати правову оцінку щодо прав та обов’язків сторін за їх умовами, господарський суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об’єднання вимог і спільний розгляд об’єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суттєво утруднить вирішення спору у строк, імперативно визначений статтею 69 ГПК України.

Системне тлумачення норм п. 5 ч.1 ст. 63 ГПК дає можливість вважати, що не допускається об’єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо порушено правила поєднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Такого ж висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 01.03.2011р. №01-15/5004/72-11, а також Вищий господарський суд України у постановах від 09.02.2011р. №01-15/354, від 10.05.2011р. №01-15/5004/72-11.

Пленум Вищого господарського суду України в частині 3 пункту 3.6 Постанови "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. (із наступними змінами) засвідчив, що якщо позивач порушив правила об’єднання вимог або об’єднання цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК).

Відповідно до п. 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об’єднання вимог або об’єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Викладені обставини виступають підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що, в свою чергу, не позбавляє позивача права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

У відповідності до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про судовий збір" від 25.08.2011р. №01-06/1175/2011 (з наступними змінами та доповненнями) статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах Господарського процесуального кодексу України: частині першій статті 63 (повернення позовної заяви).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги прийняття господарським судом ухвали про повернення позовної заяви без розгляду, у суду виникають обставини для винесення відповідної ухвали про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" з Державного бюджету сплаченої останнім згідно платіжного доручення №2618 від 05.11.2014р. суми судового збору 9 144,65 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 54, 57, п. 5 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт", с. Липляни Ківерцівського району до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Баїв Луцького району про стягнення 457 232,58 грн. з додатками документів на 33 аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення №2618 від 05.11.2014р. на суму 9 144,65 грн., повернути позивачу без розгляду.

2. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (с. Липляни Ківерцівського району Волинської області, вул. Червоноармійська, 22, код ЄДРПОУ 31496816) з Державного бюджету 9 144,65 грн. судового збору, сплаченого останнім при поданні позовної заяви до господарського суду згідно платіжного доручення №2618 від 05.11.2014р., відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Суддя В. А. Войціховський