Постанова № 41300966, 05.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Львів № 813/6057/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І. за участі секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Вовчука Р.М., представника відповідача Якубовича Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування припису та претензій, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс» до Державної екологічної інспекції у Львівській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 Припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №546-06 від 30.07.2014 року щодо отримання СТОВ «Прогрес-плюс» спеціального дозволу на користування надрами, для забору підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці, 6 в селі Суховоля;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі Претензії №157 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 382 802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі претензії №156 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 382 802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що забір підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці, 6 в селі Суховоля здійснювався позивачем на підставі дозволів на спеціальне водокористування, відтак, отримання спеціального дозволу на користування надрами для забору води на підставі дозволів на спеціальне водокористування чинним природоохоронним законодавством не передбачено. Стосовно забору підземних прісних вод у період з 22.10.2013 року по 06.05.2014 року позивач зазначає, що ним вживались відповідні дії щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування, однак, з причин, що не залежали від нього, дозвіл було отримано лише 06.05.2014 року. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у запереченні на адміністративний позов, поданому представником відповідача у судовому засіданні 13.10.2014 року, де вказано, що позивачем не було дотримано вимог ст. 23 Кодексу України про надра та здійснено забір підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці, 6 в селі Суховоля без спеціального дозволу на користування надрами. Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки було виявлено факт самовільного забору підземних прісних вод без дозволу на спеціальне водокористування, що свідчить про правомірність розрахунку розміру збитків та виставлення вимоги у формі претензії. Вважає адміністративний позов безпідставним та необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У період з 14.07.2014 року по 29.07.2014 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі наказу № 360-і/п від 07.07.2014 року та направлення на перевірку № 1045 від 07.07.2014 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Плюс». За результатами перевірки складено Акт № 1045/06/ від 14-29.07.2014 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс».

На підставі Акта перевірки Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Швайкою С.І. видано припис № 546-06 від 30 липня 2014 року.

Відповідно до пункту 1 зазначеного припису зобов'язано СТОВ «Прогрес-Плюс» до 30.01.2015 року отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, для забору підземних прісних вод на виробничі потреби із свердловин №№ 1, 2 в с. Гаї, № 4 в с. Дітківці, № 6 в с. Суховоля.

На підставі Акта перевірки начальником Державної екологічної інспекції у Львівській області Дасюк Р.С. до СТОВ «Прогрес-Плюс» пред'явлено вимоги у формі претензій про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, саме: Претензія № 156 від 12.08.2014 року вих. № 09-3395 про відшкодування збитків у сумі 382 802,00 грн.; Претензія № 157 від 12.08.2014 року вих. № 09-3394 про відшкодування збитків у сумі 893 894,40 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Відповідно до ст. 68 цього ж Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Пунктом 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушення водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування п. 1 Припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №546-06 від 30.07.2014 року щодо отримання СТОВ «Прогрес-плюс» спеціального дозволу на користування надрами, для забору підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці, 6 в селі Суховоля, визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 893894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства та визнання протиправною та скасування вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі Претензії №157 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 893894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства Суд зазначає наступне.

Відповідно до Акта перевірки позивачем здійснюється самовільний забір підземних прісних вод із свердловин (№№ 1, 2 в с. Гаї, № 4 в с. Дітківці, № 6 в с. Суховоля) на виробничі потреби без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням права державної власності на надра, та є порушенням статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач для забезпечення виробничих та господарсько-побутових потреб товариства здійснював та здійснює спеціальне використання водних ресурсів, а саме забір підземних прісних вод із 6 артезіанських свердловин ( № 1, 2, 4, 6 - діючі, № З, 5 - резервні).

Спеціальне водокористування здійснювалось та здійснюється на підставі дозволів на спеціальне водокористування, а саме:

- Дозволу на спеціальне водокористування № Укр-364-10/Льв., виданого Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області від 21.10.2010 року із терміном дії до 21.10.2013 року;

- Дозволу на спеціальне водокористування № Укр-201014/Льв., виданого Департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації від 07.05.2014 року із терміном дії Дозволу до 07.05.2017 року.

Частиною другою ст. 2 Водного кодексу України, який є спеціальним законом у сфері водних відносин, встановлено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України:

- водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

- забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Статтею 21 Кодексу України про надра передбачено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів.

Пунктом 2 Постанови Верховної Ради України № 214/95 від 06.06.1995 року про введення в дію Водного кодексу України передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із Водним кодексом України законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу. Відтак, норми Кодексу України про надра, застосовуються до водних відносин в частині, що не суперечить Водному кодексу України.

Відповідач стверджує, що спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий відповідно до вимог Кодексу України про надра, дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування, виданий відповідно до вимог Водного кодексу України, - право на їх використання.

Суд вважає таке твердження відповідача безпідставним, оскільки наведеними нормами Водного кодексу України визначено право позивача на здійснення забору (вилучення) води з водного об'єкта у випадку наявності дозволу на спеціальне водокористування. Здійснюючи забір підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування позивач не порушив вимог Водного кодексу України, а також вимог статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, оскільки нормами Кодексу України про надра регулюється порядок надання надр у користування для видобування та обмеження щодо кількості видобування води на добу.

Суд зазначає, що дозвіл на спеціальне водокористування є єдиним дозвільним документом у сфері спеціального водокористування для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб, за виключенням використання підземних вод для питного водопостачання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, Суд дійшов висновку, що позивачем не порушено вимог статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра під час здійснення забору підземних прісних вод із свердловин №№ 1, 2 в с. Гаї, № 4 в с. Дітківці, № 6 в с. Суховоля, а адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування п. 1 Припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №546-06 від 30.07.2014 року щодо отримання СТОВ «Прогрес-плюс» спеціального дозволу на користування надрами, для забору підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці, 6 в селі Суховоля, визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 893894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства та визнання протиправною та скасування вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі Претензії №157 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 893894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, слід задовольнити.

У випадку отримання двох дозвільних документів, а саме дозволу на спеціальне водокористування і спеціального дозволу на користування надрами на один і той же об'єкт є порушенням принципу державної політики питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності - зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності, закріпленого в ст.3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Даний закон є спеціальним стосовно інших нормативних актів, у зв'язку з тим, що відповідно до ч.2 ст.11 даного закону інші закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання ним чинності, діють у частині, що йому не суперечить. Отже, дозвіл на спеціальне водокористування є єдиним дозвільним документом в сфері спеціального водокористування для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб, за виключенням використання підземних вод для питного водопостачання.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 382 802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства та визнання протиправною та скасування вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі претензії № 156 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 382 802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, Суд зазначає наступне.

У претензії № 156 від 12.08.2014 року зазначено, що позивачем у період з 22.10.2013 року по 06.05.2014 року здійснено самовільний забір підземних прісних вод (об'ємом 7400,0 м. куб.) із свердловин, які знаходяться в межах Гаївської сільської ради, без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 21.10.2010 року по 21.10.2013 року позивач здійснював спеціальне водокористування на підставі Дозволу на спеціальне водокористування № Укр-364-10/Льв., виданого Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища в Львівській області від 21.10.2010 року із терміном дії до 21.10.2013 року.

З метою отримання нового дозволу на спеціальне водокористування позивач уклав договір № 13/10/17- 2 про виконання робіт від 17 жовтня 2013 року із ТОВ «Мноліт-Еко».

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Моноліт-Еко» зобов'язувалось виконати наступні роботи: розрахунок, обґрунтування водоспоживання та водовідведення; підготовка необхідного пакету документів та подання його на погодження з метою отримання Дозволу на спеціальне водокористування для СТОВ «Прогрес-Плюс».

ТОВ «Моноліт-Еко», на виконання умов вищевказаного договору про виконання робіт, від імені СТОВ «Прогрес-Плюс» 28.11.2013 року подало відповідний пакет документів для отримання Дозволу на спеціальне водокористування для погодження в органи державної служби геології та надр України. В свою чергу, Державна служба геології та надр України надіслала запит в ДП НАК «Надра України» «Західгеологія» на рекомендації щодо використання підземних природних ресурсів.

Після отримання погодження з ДП НАК «Надра України» «Західгеологія», СТОВ «Прогрес-Плюс» 06.05.2014 року отримано дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-201014/Льв.

Позивач стверджує, що ним вживались відповідні дії щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування. Однак з причин, що не залежать від позивача, а саме - несвоєчасне погодження клопотання про видачу Дозволу ДП НАК «Надра України» «Західгеологія», дозвіл було отримано лише 06.05.2014 року. Відтак, у зв'язку з відсутністю вини у несвоєчасному отриманні дозволу на спеціальне водокористування, застосування до позивача відповідальності у вигляді стягнення збитків є протиправним.

Суд вважає необґрунтованим твердження позивача щодо відсутності його вини у порушенні норм природоохоронного законодавства та використанні підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки єдиною правовою підставою для здійснення забору підземних прісних вод для виробничих потреб є отриманий у встановленому законом порядку дозвіл на спеціальне водокористування. Позивач не заперечує факту забору підземних прісних вод зі свердловин, які знаходяться в межах Гаївської сільської ради, без дозволу на спеціальне водокористування за період з 22.10.2013 року по 06.05.2014 року.

Суд зазначає, що позивач був зобов'язаний припинити здійснювати спеціальне водокористування з 22.10.2013 року до моменту отримання нового дозволу на спеціальне водокористування, чого ним зроблено не було. Вчинення дій для отримання дозволу на спеціальне водокористування не встановлювало права позивача на продовження забору підземних прісних вод зі свердловин, які знаходяться в межах Гаївської сільської ради. З огляду на наведене, відповідачем правомірно здійснено нарахування збитків у сумі 382802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства та виставлено вимогу у формі претензії № 156 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 382802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Враховуючи викладене, у задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 382802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства та визнання протиправною та скасування вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі претензії № 156 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 382802 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, слід відмовити.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, адміністративний позов у частині визнання протиправним та скасування п. 1 Припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №546-06 від 30.07.2014 року щодо отримання СТОВ «Прогрес-плюс» спеціального дозволу на користування надрами, для забору підземних вод на виробничі потреби із свердловини №1, 2 в селі Гаї, №4 в селі Дітківці, 6 в селі Суховоля, визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства та визнання протиправною та скасування вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі Претензії №157 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, слід задовольнити. У задоволенні іншої частини адміністративного позову слід відмовити.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення відповідно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Під час звернення до суду із позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у сумі 706,44 грн. Враховуючи задоволену та відхилену частини позовних вимог, сума судового збору, який необхідно стягнути з позивача, становить 754,56 грн.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 Припису Державної екологічної інспекції у Львівській області №546-06 від 30.07.2014 року.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн. заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Львівській області у формі Претензії №157 від 12.08.2014 року про нарахування збитків у сумі 893 894,40 грн. заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Плюс» (80650, с.Гаї, Бродівський район, Львівська область, ЄДРПОУ 30472034) в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 930 (дев'ятсот тридцять ) грн. 71 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2014 року.

Суддя Сподарик Н.І.