Постанова № 41300839, 03.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. Львів № 2а-1085/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Біляк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_2, третя особа управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,-

встановив:

Державна податкова інспекція Сихівського району м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 30 072,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на ім'я ОСОБА_2 було здійснено першу державну реєстрацію автомобіля марки MERCEDEC-BENZ VITO 110 СDI (2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1), MERCEDEC-BENZ VITO 110 СDI (2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_2) та згідно Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» відповідач повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів до бюджету Сихівського району м. Львова в сумі 30072 грн. Доказів про зарахування вказаного податку в дохід державного бюджету України відповідачем не надано, що є підставою для стягнення останнього податковим органом в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач, на розгляд справи призначений на 09.09.2014р., 17.09.2014р., 29.09.2014р., 13.10.2014р. та 03.11.2014р. не з'явився, та не забезпечив участі уповноваженого представника. Відповідач відповідно до п. 11 ст. 35 КАС України вважається повідомленим належним чином, оскільки направлена судова повістка на його зареєстроване місцезнаходження повернулася на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Пояснень чи заперечень на адміністративний позов від відповідача на адресу суду не надходило.

Провадження у справі було зупинено за клопотанням відповідача до розгляду справи №181-0311 в порядку кримінального судочинства та набранням законної сили судовим рішенням у цій справі та ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2013р. було зупинено за клопотанням відповідача до розгляду справи №181-0062 в порядку кримінального судочинства та набранням законної сили судовим рішенням у цій справі.

28.08.2014 року провадження у справі поновлено, на підставі використання з Єдиного державного реєстру судових рішень (який функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень») та автоматизованої інформаційної системи діловодства, запровадженої у Львівському окружному адміністративному суді, інформації про винесення вироків суду та набрання ними законної сили в кримінальній справі (№ 181-0311 досудового слідства) № 1/463/51/13 Личаківського районного суду м. Львова та справі (№ 181-0290 досудового слідства) № 1-233/11 Шевченківського районного суду м. Львова. Вироки набрали законної сили.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на розгляд справи не забезпечила участі уповноваженого представника, належним чином повідомлена про дачу, час та місце судового засідання.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Листом Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 28.04.2010 року №9504/10/17-108/174 надано інформацію про здійснення реєстрації транспортних засобів на громадянина ОСОБА_2, а саме автомобіля марки MERCEDEC-BENZ VITO 110 СDI (2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1), MERCEDEC-BENZ VITO 110 СDI (2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_2).

На підставі Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу визначено суму податку, що підлягає сплаті при вказаній реєстрації, яка становить 30072 грн.

Головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податків з фізичних осіб Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Копчиком Б.М. 27.08.2010 року проведено перевірку щодо сплати податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. За результатами перевірки складено довідку №2054/17-1, якою встановлено, несплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ на суму 30072 грн.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до ст. 20 цього ж Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Враховуючи ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 3 цього ж Закону, перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Згідно ч. 5 ст. 6 цього ж Закону, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

Податок з власників наземних транспортних засобів сплачується фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки - перед проведенням першої реєстрації в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи перша реєстрація автомобіля на ім'я відповідача була здійснена 19.06.2009 року (автомобіль марки MERCEDEC-BENZ VITO 110 СDI (2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_1) та автомобіль марки MERCEDEC-BENZ VITO 110 СDI (2001 р.в., д.н.з. НОМЕР_2) . Сума податку, яка підлягала до оплати відповідачем під час першої реєстрації до місцевого бюджету Сихівського району м. Львова згідно довідки від №11637/17-115 не зарахована єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на порушення кримінальної справи відносно працівників МРЕВ ДАІ ГУМВСУ у Львівські області за статтями 364, 365 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень) та за фактом підроблення документів і використання невстановленими особами підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України, оскільки вироком суду ОСОБА_2 потерпілим не визнано. Окрім того, відповідачем не доведено твердження щодо підроблення документів, факт наведений відповідачем щодо підроблення посадовими особами МРЕВ ДАІ ГУМВС України документів результатами почеркознавчої експертизи не підтверджено, реєстрацію транспортних засобів на прізвище відповідача не скасовано..

Суд зверає увагу відповідача на те, що платник самостійно зобов'язаний виконати свій обов'язок зі сплати податку, крім законодавчо визначених випадків покладення цього обов'язку на третіх осіб. Зокрема, податковим законодавством допускається у чітко визначених випадках виконання дій, спрямованих на перерахування податку до бюджету, третіми особами (зокрема, у разі сплати податку податковим агентом, спадкоємцем, правонаступником). В інших випадках сам платник зобов'язаний сплатити податок до бюджету та є відповідальним за таку сплату.

З урахуванням наведених вище норм Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» суд встановив факт проведення першої реєстрації транспортних засобів без сплати податку. Невиконання обов'язку відповідачем із сплати податку з власників транспортних засобів зумовлює необхідність стягнення зазначеного податку з останнього в судовому порядку. Наявність вироків у кримінальних справах за ст.ст. 364, 365 358 Кримінального Кодексу України не звільняє відповідача від сплати податку з власників транспортних засобів, оскільки останній потерпілим у даних кримінальних справах не визнаний.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів, підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) в дохід місцевого бюджету Сихівського району м. Львова (р/р 33216808700008, код платежу 12020200, одержувач місцевий бюджет Сихівського району ЗКПО 26360233 ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 30 072 (тридцять тисяч сімдесят дві ) грн.

Судові витрати з відповідача не стягуються.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 листопада 2014 року.

Суддя Сподарик Н.І.