Ухвала суду № 41300511, 30.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

30 жовтня 2014 р. Справа № 815/3664/14

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпромсервіс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Електронмаш» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпромсервіс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2014 року №0002422201 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 106 161, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 84 928, 80 грн. та за штрафними санкціями - 21 232, 20 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що ВАТ «Електронмаш» не порушувало вимоги ст. 286 ПК України та не вчиняло порушення відображені в акті, у зв'язку з чим зазначене повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року позов Відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 11 червня 2014 року №0002422201 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 106 161, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 84 928, 80 грн. та за штрафними санкціями - 21 232, 20 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» судовий збір у розмірі 212, 32 грн., сплачений за пред'явлення даного адміністративного позову.

В апеляційній скарзі, представник Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 13 травня 2014 року по 19 травня 2014 року на підставі направлень від 13 травня 2014 року №343, 344 та Наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 13 травня 2014 року №321-п (а.с. 53-55), згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства по платі за землю та визначенню порушень в сфері земельних відносин в рамках діючого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 23 травня 2014 року №1078/22-01 «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Електронмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства по платі за землю та визначенню порушень в сфері земельних відносин в рамках діючого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року», у висновку якого зазначено, що на порушення п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п. 271.1 ст. 271, п. 274.1 ст. 274, п. 286.2 ст. 286, п. 287.1 ст. 287 ПК України, ВАТ «Електронмаш» неправомірно не задекларовані показники плати за земельні ділянки державної і комунальної власності всього у сумі 84 928, 80 грн., у тому числі за 2012 рік - 42 464, 40 грн., за 2013 рік - 42 464, 40 грн.(а.с. 10-14).

На підставі зазначеного акту перевірки, а також згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002422201 від 11 червня 2014 року, яким ВАТ «Електронмаш» за порушення п. 286.2 ст. 286 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на землю на 106 161, 00 грн., з яких 84 928, 80 грн. за основним платежем та 21 232, 20 за штрафними санкціями (а.с. 16).

Вирішуючи справу, та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що визначення податковим органом грошового зобов'язання з податку на землю ВАТ «Електронмаш» є безпідставним, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2014 року №0002422201 підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови про задоволення позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку позивача - ВАТ «Електронмаш» проведено у зв'язку з тим, що позивачем не було задекларовано плату за землю за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

У відповідності з п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

В свою чергу об'єктами оподаткування податком на землю, згідно зі ст. 270 ПК України, є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

На підставі вимог п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності від 18 серпня 2004 року ВАТ «Електронмаш» належала контрольно-вимірювальна станція, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

10 вересня 2004 року між ВАТ «Електронмаш» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу вказаної контрольно-вимірювальної станції, загальною площею 1434,9 кв.м., розташованої на земельній ділянці, що знаходилась у фактичному користуванні позивача на підставі акту постійного користування (а.с. 19).

Крім того, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 липня 2006 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 вересня 2006 року, визнано недійсним свідоцтво про право власності на контрольно-випробувальну станцію загальною площею 1434,9 кв.м за ВАТ «Електронмаш» та зобов'язано комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» відмінити реєстрацію свідоцтва про право власності на контрольно-випробувальну станцію, загальною площею 1434,9 кв.м ВАТ «Електронмаш» (а.с. 21-26).

В подальшому, за договором купівлі-продажу від 19 грудня 2006 року ОСОБА_1 продав контрольно-вимірювальну станцію, за адресою: АДРЕСА_1, товариству з обмеженою відповідальність «Регіонпромсервіс» (а.с. 27-30).

Таким чином, з викладеного вбачається, що ВАТ «Електронмаш» не є власником контрольно-вимірювальної станції за адресою: м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 101 (за рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради від 04 червня 2004 року №125, будівлям ВАТ «Електронмаш» присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 18), що також підтверджується приписами ст. 120 Земельного Кодексу України.

Так, за частинами 1, 2 статті 120 Земельного Кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

При цьому, згідно з п. 287.6 ст. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 липня 2007 року, власником контрольно-вимірювальної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, є ТОВ «Регіонпромсервіс», а не ВАТ «Електронмаш» (а.с. 30).

Таким чином, колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції, що всупереч наведеним приписам законодавства та обставинам справи, відповідачем при винесенні оскарженого податкового повідомлення рішення помилково не було враховано, що ВАТ «Електронмаш» з дати укладення договорів купівлі-продажу та винесення рішення суду про визнання недійсним та відміну реєстрації свідоцтва про право власності на контрольно-випробувальну станцію, не є користувачем земельної ділянки, з якої податковим органом здійснено нарахування податку на землю.

У зв'язку із викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2014 року №0002422201.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування судового рішення, колегія суддів не приймає та зазначає, що вказані доводи були викладені в запереченнях на позов, яким судом першої інстанції було надано належну правову оцінку.

Інших доводів, якими б спростовувались висновки суду першої інстанції, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпромсервіс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: