Ухвала суду № 41300486, 30.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 р. Справа № 814/2938/13-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Вишневської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини А 4465 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року в адміністративні справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 4465 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А 4465, в якому просив, з урахуванням зміни позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати щомісячної додаткової грошової винагороди та стягнути заборгованість по щомісячній додатковій грошовій винагороді за лютий-березень 2013 року в сумі 7188,00 грн.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 р. встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольоті.

Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення, де зазначив, що посада позивача відсутня в переліку посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних Військ Збройних Сил України, що позбавляє його права на отримання додаткової грошової винагороди.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати у невиплаті щомісячної додаткової грошової винагороди в лютому-березні 2013 р. позивачу та стягнути з військової частини А 4465 на користь ОСОБА_2 заборгованість по щомісячній додатковій грошовій винагороді за лютий-березень 2013 р. в сумі 7188,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військової частини А 4465 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що перебуває на військовій службі у військовій частині А 4465 на посаді оперативного чергового-офіцера з бойового управління командного пункту штабу та має військове звання капітана.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 р. "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди визначає Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 р. № 595 (далі - Інструкція). З п. 2.3 Інструкції (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за переліком посад визначених в додатку № 1 до зазначеної Інструкції, який включає, зокрема, посади оперативного чергового (ВОС 0627, код посади 0846) та офіцера бойового управління (ВОС 0627, код посади 1687).

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем сплачено заборгованість за щомісячну додаткову грошову винагороду за квітень-травень 2013 р.

Проте, за лютий-березень 2013 р. заборгованість залишилася несплаченою, що підтверджується довідкою № 73 від 6 червня 2013 р.

За таких умов, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно позбавлено позивача, який фактично виконує всі обов'язки за займаною посадою та забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів, права на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий-березень 2013 р.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що назва посади позивача відсутня в переліку таких, які надають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди, оскільки позивач фактично призначений на посади оперативного чергового та офіцера бойового управління, що за назвою, кодом посади, військово-обліковою спеціальністю відповідають додатку № 1 до Інструкції.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач виконує функції одночасно по двом посадам, що не заборонено вимогами Інструкції та не позбавляє його права на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі до 100 % місячного грошового забезпечення на місяць.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу військової частини А 4465 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.