Ухвала суду № 41300240, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2581/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа ОСОБА_3 про скасування постанови, припису та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:

- скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві по справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2013 року № 881;

- скасувати припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 20 листопада 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти в експлуатацію об'єкт відповідно до поданих декларацій та існуючого в 2013 році порядку прийняття в експлуатацію самовільно збудованих об'єктів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року позов задоволено. Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві по справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2013 року № 881. Скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 20 листопада 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти в експлуатацію об'єкту "Мансарда літера "А" індивідуального житлового будинку, гараж літера "Д", сарай літера "Ж" по АДРЕСА_1" на підставі декларації ОСОБА_2 про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням представником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в частині апеляційної скарги постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в порядку КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20 листопада 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі наказу від 23 липня 2012 року № 52 "з", припису Інспекції від 02 липня 2013 року та направлення для проведення позапланової перевірки від 20 листопада 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2.

За результатами проведеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено акт від 20 листопада 2013 року та протокол про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2013 року, якими встановлено, що на вул. Івана Федька, 3 у Святошинському районі міста Києва виявлено не виконання вимог пункту 1 припису Інспекції від 02 липня 2013 року в частині усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено підпункт "а" пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Протоколом про адміністративне правопорушення повідомлено ОСОБА_2 про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 28 листопада 2013 року.

В акті та протоколі зазначено, що перевірка проведена у присутності ОСОБА_2 та, що він відмовився від підписання та отримання примірника акту перевірки та протоколу, в зв'язку з чим акт перевірки та протокол надіслано поштою.

З метою усунення виявлених порушень Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено припис від 20 листопада 2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано у термін до 19 грудня 2013 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самовільно збудованого мансардного поверху та господарських будівель (гараж та сарай).

В приписі зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від підписання та отримання примірника припису, в зв'язку з чим припис надіслано поштою.

28 листопада 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення прийнято постанову № 881, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.

Вважаючи дії відповідача неправомірними позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Пунктом 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16).

Згідно пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві в акті перевірки від 20 листопада 2013 року зазначено, що перевірка проведена у присутності ОСОБА_2 В акті перевірки, приписі та протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що від підпису ОСОБА_2 відмовився в зв'язку з чим примірники акту, припису та протоколу надіслані поштою.

Однак, судом першої інстанції з пояснень представника позивача встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 20 листопада 2013 року проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил без присутності ОСОБА_2 або його представника.

Згідно довідки філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки "СІАТ" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 7 липня 2014 року № 31, ОСОБА_2 з 22 листопада 2005 року по теперішній час працює у філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки "СІАТ" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на посаді начальника виробничо-технічного відділу. У довідці також вказано про те, що ОСОБА_2 з 18 листопада по 22 листопада 2013 року знаходився на своєму робочому місці безвиїзно з 08:00 год. до 17:00 год.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві наділена повноваженнями на проведення перевірки за умови присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, суд обґрунтовано прийняв до уваги доводи представника позивача щодо порушення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві порядку проведення перевірки.

Разом з тим, з оскаржуваного припису від 20 листопада 2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, вбачається, що відповідачем встановлено невиконання позивачем п.1 припису від 02 липня 2013 року та позивача зобов'язано у термін до 19 грудня 2013 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самовільно збудованого мансардного поверху та господарських будівель (гараж та сарай).

Однак, судом першої інстанції встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено припис від 02 липня 2013 року про те, що на земельній ділянці за адресою: вул. Івана Федька, 3 у Святошинському районі міста Києва, яка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 листопада 2005 року, належить 1/6 частка ОСОБА_2, самовільно побудовано:

- 2009 році - гараж - літера "Д" (згідно з технічним паспортом, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 26 квітня 2013 року);

- у 2011 році - сарай - літера "Ж" (згідно з технічним паспортом);

- у 2012 році - мансарда - літера "А" (згідно з технічним паспортом), приміщення якої експлуатується без прийняття в експлуатацію, що є порушенням частини першої статті 34 та частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Вказаним приписом зобов'язано ОСОБА_2 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції із свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 набув права власності на 1/2 частини житлового будинку по вул. Івана Федька, 3 в м. Києві 20 серпня 2013 року.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до законного висновку, що ОСОБА_2 на момент винесення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві припису (02 липня 2013 року) не був власником будинку та не міг здійснювати самочинне будівництво, відповідно на нього не може бути покладено обов'язок щодо виконання вимог припису від 02 липня 2013 року та вчинення дій з метою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що відповідач при винесення оскаржуваного припису від 20 листопада 2013 року діяв не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому в цій частині позовні вимоги обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняти в експлуатацію об'єкту "Мансарда літера "А" індивідуального житлового будинку, гараж літера "Д", сарай літера "Ж" по АДРЕСА_1" на підставі декларації ОСОБА_2 про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року, то колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з метою прийняття в експлуатацію об'єкта "Мансарда літера "А" індивідуального житлового будинку, гараж літера "Д", сарай літера "Ж" по АДРЕСА_1" неодноразово звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (заяви від 9 жовтня 2013 року (вхідний від 10 жовтня 2013 року № і-10-10/12), від 30 жовтня 2013 року (вхідний від 31 жовтня 2013 року № і-31-10/9), від 21 листопада 2013 року (вхідний від 22 листопада 2013 року № і-22-11/5), від 9 грудня 2013 року (вхідний від 10 грудня 2013 року № і-10-12/6), від 30 грудня 2013 року та від 1 лютого 2014 року, які направлені на адресу відповідача поштою).

Згідно статті 39 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 23 жовтня 2013 року № КВ 212132960119 повернуто ОСОБА_2 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з тих підстав, що у пункті 2 декларації загальна площа будівлі та площа мансарди зазначені неточно, крім того рядок площа господарських (присадибних) будівель і споруд заповнений невірно; у пункті 7 декларації невірно зазначений документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.

Рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 13 листопада 2013 року № 7/26-18/1311/10 повернуто ОСОБА_2 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з тих підстав, що у пункті 2 декларації загальна площа будівлі та площа господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов зазначені неточно; у пункті 6 декларації висновок про відповідність вимог надійності будівель і споруд та можливості їх безпечної експлуатації зазначений неточно; у пункті 7 декларації площа земельної ділянки та цільове призначення земельної ділянки зазначені неточно.

Рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 4 грудня 2013 року № 7/26-58/0412/10 повернуто ОСОБА_2 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з тих підстав, що у пункті 7 декларації площа земельної ділянки зазначена неточно.

Рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 15 січня 2014 року № 7/26-58/1501/10 повернуто ОСОБА_2 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з тих підстав, що форма декларації не відповідає формі встановленої Порядком (додаток 2), а саме: сторінка 3; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта не відповідає формі, наведеною у додатку 1 до Порядку.

Рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 13 лютого 2014 року № 7/26-5/1302/10 повернуто ОСОБА_2 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з тих підстав, що документи подані відносно прийняття об'єкта в експлуатацію після 31 грудня 2013 року, а тому в Інспекції відсутні правові підстави та повноваження для прийняття в експлуатацію об'єкта на підставі пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно пункту 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію:

- індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року;

- збудовані до 12 березня 2011 року:

- громадські будинки I і II категорій складності;

- будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, побудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95.

Згідно пункту 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, побудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, прийняття в експлуатацію об'єктів, зазначених у пункті 1.1 розділу I цього Порядку, здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції України (далі - Інспекція) протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку, замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються:

- два примірники заповненої декларації;

- звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно);

- засвідчені в установленому порядку копії:

- документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт;

- технічного паспорта.

Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).

Пунктом 3.3 Порядку встановлено, що Інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 3.1 цього розділу.

Дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею (пункт 3.4 Порядку).

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що виходячи з дослідження декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року, як останню декларацію позивача, що давала право на прийняття об'єкта до експлуатації підставі пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 15 січня 2014 року № 7/26-58/1501/10 повернуто ОСОБА_2 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з тих підстав, що форма декларації не відповідає формі встановленої Порядком (додаток 2), а саме: сторінка 3; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта не відповідає формі, наведеною у додатку 1 до Порядку.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги висновки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві щодо невідповідності форми сторінки 3 декларації формі, яка встановлена в додатку 2 Порядку з тих підстав, що судом першої інстанції проаналізовано сторінку 3 декларації позивача про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року та правомірно встановлено її відповідність формі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка є додатком 2 до Порядку.

Відносно того, що звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта не відповідає формі, наведеної у додатку 1 до Порядку, суд акпшої інстанції правомірно зазначає, що 03 жовтня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "КДН" Крок на зустріч" складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта: Мансарда (літера "А"), гараж (літера "Д"), сарай (літера "Ж") по вул. Івана Федька, 3 у Святошинському районі м. Києва та встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість його безпечної експлуатації.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для прийняття Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві рішення про повернення декларації ОСОБА_2 про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що позивач з метою прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва неодноразово звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, проте рішеннями від 23 жовтня 2013 року № КВ 212132960119, від 13 листопада 2013 року № 7/26-18/1311/10, від 4 грудня 2013 року № 7/26-58/0412/10 та від 15 січня 2014 року № 7/26-58/1501/10 відповідач повертав позивачу його декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Тобто, відповідач неодноразово самостійно (на власний розсуд) вибирав один з кількох варіантів рішення, які полягають в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в поверненні декларації замовнику.

А тому, колегія суддів вважає, що суд, установивши порушення чинного законодавства України має обрати у своєму рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши протиправність дій відповідача, та з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, обґрунтовано прийшов до висновку, про зобов'язання відповідача прийняти в експлуатацію об'єкту "Мансарда літера "А" індивідуального житлового будинку, гараж літера "Д", сарай літера "Ж" по АДРЕСА_1" на підставі декларації ОСОБА_2 про готовність об'єкта до експлуатації від 30 грудня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.