Постанова № 41300143, 06.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р.Справа № 916/3513/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран (на підставі розпорядження голови суду від 10.09.2014 р. № 2176)

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій

за участю представників сторін:

від прокуратури - не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

від позивача - В.М. Ковчук-Єпур

від відповідача - Є.В. Якових

від третьої особи - Н.А. Десятова

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

на рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2014 року

у справі № 916/3513/13

за позовом Одеського державного аграрного університету

до Приватного підприємства «Сільверія Трейдінг»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про розірвання договору оренди та стягнення 13516,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року Одеський державний аграрний університет звернувся до місцевого господарського суду з позовом (з подальшими уточненнями від 08.01.14 р.) до Приватного підприємства «Сільверія Трейдінг» про:

- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.10.11 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ПП «Сільверія Трейдінг»;

- стягнення основного боргу по орендній платі у розмірі 13097,48 грн.; пені - 407,64 грн.; земельного податку - 11,15 грн.; пені нарахованої на відшкодування земельного податку - 0,25 грн. (а.с. 2-4, 36-37).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, а саме не сплати орендної плати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.02.14 р. (суддя Цісельський О.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 24.02.14 р., позов задоволено частково, розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений 20.10.11р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ПП «Сільверія Трейдінг», стягнуто з відповідача на користь позивача 13097,48 грн. - основного боргу; 407,64 грн. - пені; 2866,05 грн. - судового збору, в іншій частині позову відмовлено з мотивів його недоведеності (а.с. 82-84).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач в квітні 2014р. звернувся з апеляційною скаргою, яка повернута без розгляду ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.14 р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження відхилено (а.с. 105-108).

09.09.14 р. з апеляційною скаргою звернувся заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України, як від особи, яку не було залучено до участі у даній справі, хоча оскарженим рішенням вирішено питання про її права та обов'язки, в якій просив рішення суду скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 123-127).

Одночасно прокурором заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.09.14 р. та скаргу прийнято до провадження (а.с. 114-115).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення без змін (а.с. 129-132).

Відзиви на апеляційну скаргу інші представники сторін не надали.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.10.14 р. в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду держмайна України по Одеській області (а.с. 152-154).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

ПП «Сільверія Трейдінг» зареєстровано 12.01.10 р. в Єдиного державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з присвоєнням ідентифікаційного коду - 36851887. Види діяльності підприємства: виробництво мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування; виробництво парфумерних та косметичних засобів; інші види оптової торгівлі; складське господарство; організація перевезення вантажів (а.с. 11-12).

20.10.11 р. між Регіональним відділенням ФДМ України по Одеській області (Орендодавець) та ПП «Сільверія Трейдінг» (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності б/н, згідно умов якого в оренду передано нерухоме майно, а саме: будівлю для колібровки та сушки кукурудзи, згідно техн. паспорту літ. «Г» площею 337,7 кв.м., за адресою: с. Молодіжне, вул. Фермерська, 9, яка перебуває на балансі Одеського державного аграрного університету (Балансоутримувач) для виробництва побутової хімії.

Відповідно до п. 2.2. цього договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

За умовами пунктів 3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.6., 3.7. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. №786 (зі змінами) та становила без ПДВ за базовий місяць оренди (серпень 2011р.) - 2920,30 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (жовтень 2011р.) визначена шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції вересня 2011р, жовтня 2011р. включно. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12-го числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати державного бюджету 50% надсилається Орендарем Орендодавцеві. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою Орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

У відповідності до 5.1., 5.3., 5.4., 5.5., 5.12. договору Орендар зобов'язався використовувати орендоване майно відповідно до його мети використання. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату. Забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки. Підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Забезпечити Орендодавцю і Балансоутримувачу доступ на об'єкт оренди з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеному цим договором. Нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством.

Пунктами 8.1., 8.2. договору передбачено, що Орендодавець та Балансоутримувач мають право: контролювати умови договору, у тому числі: наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором; виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору, стягнення збитків, заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об'єкту оренди, а також його втрати (пової або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Згідно п. 9.1., 9.3. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Спори, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів або в порядку досудового врегулювання, вирішуються в судовому порядку.

За умовами п. 9.4. договору Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар: а) передав об'єкт оренди у користування суборенду; б) своїми діями створює загрозу пошкодження об'єкту оренди; не здійснив страхування об'єкту оренди відповідно п. 5.7. та не застрахував об'єкт оренди у подальшому на весь термін дії цього договору; г) не сплачує або не своєчасно сплачує орендну плату; д) змінив мету використання об'єкту оренди без дозволу Орендодавця та Балансоутримовача; є) перешкоджає або протидіє Орендодавцю та Балансоутримувачу у проведенні перевірки використання, збереження об'єкту оренди та умов виконання договору; ж) не укладає договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання об'єкту оренди, надання комунальних послуг Орендарю; з) не виконує вимоги протипожежної безпеки; є) в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.10.1. договору, останній укладено терміном на 2 роки 11 місяців, та набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Пунктами 10.2., 10.3. встановлено, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускається за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонується внести розглядаються протягом одного місяця з дати їх надходження до розгляду іншою стороною, можуть укладатися у вигляді договору про внесення змін або у вигляді листів. За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо Орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до договору при зміні Методики розрахунку орендної плати.

20.10.11 р. за актом приймання - передавання зазначено нерухоме майно передано ПП «Сільверія Трейдінг» (а.с. 18).

Згідно попередження Одеського державного аграрного університету від 10.04.12 р. (вих. № 01-18/50-432) на ім'я ПП «Сільверія Трейдінг», станом на 31.03.12 р. у останнього існувала заборгованість перед університетом у розмірі 6190,60 грн. (а.с. 29).

01.07.13р. на ім'я ректора університету надійшла вимога Головного управління міндоходів у Херсонській області про витребування документів та надання відомостей в порядку ст. ст. 40, 93 КПК України № 971/10/21-22-09-02-16, згідно якою позивача повідомлено про порушення кримінального провадження від 01.03.13 р. №32013230000000057 за фактом незаконного виготовлення невстановленими особами упродовж 2012-2013 років етилового спирту з недоброякісної сировини, що становить загрозу для життя та здоров'я людей та подальшого його розповсюдження з метою незаконного виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв. При цьому місцем незаконного виготовлення етилового спирту є нерухоме майно, а саме: будівля для колібровки та сушки кукурудзи, згідно техн. паспорту літ. «Г», площею 337,7 кв.м., за адресою: с. Молодіжне, вул. Фермерська, 9, яка перебуває на балансі Одеського державного аграрного університету (а.с. 26-28).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.13 р. Одеський державний аграрний університет на ім'я начальника Регіонального відділення ФДМ України по Одеській області надіслав доповідну записку (вих. № 01-18/50-1261), в якій з посиланням на довідку Регіонального відділення ФДМ України по Одеській області про перевірку виконання умов договору оренди від 20.10.11р., зазначив про неможливість встановлення відповідності мети використання об'єкту оренди за договором оренди від 20.10.11 р., оскільки на об'єкті оренди розміщено обладнання та присутній стійкий запах продуктів бродіння, про існування перед університетом заборгованості з орендної плати, що станом на 24.07.13 р. склала - 4944,70 грн., у зв'язку з чим останній просив Регіональне відділення ФДМ України по Одеській області як Орендодавця розірвати спірний договір оренди від 20.10.11 р згідно п. 9.4. (г, д) (а.с. 24, 60).

04.09.13 р. ректором Одеського державного аграрного університету на ім'я директора ПП «Сільверія Трейдінг» направлено претензію (вих. № 01-18/01-1442) стосовно сплати суми заборгованості щодо орендної плати у розмірі 9047,62 грн., розірвання договору оренди від 20.10.11 р. із передачею орендованого нерухомого майна, у зв'язку із неповним виконанням умов спірного договору оренди (а.с. 23).

У зв'язку із невжиттям відповідачем заходів стосовно використання об'єкту оренди за призначенням та погашення заборгованості по орендній платі перед позивачем, останній звернувся до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги університету про розірвання договору оренди від 20.10.11 р., суд першої інстанції виходив із порушень відповідачем умов цього договору, зокрема, в частині не здійснення орендних платежів, що в своє чергу є істотною умовою для розірвання договору у розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.

Судова колегія не погоджується з такими висновку суду першої інстанції з огляду на слідуюче.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Спірний договір за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.

Частинами 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України, встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Об'єктом оренди за спірним договором є державне майно, а тому до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який в свою чергу є спеціальним законом у сфері використання державного та комунального майна на умовах оренди.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України господарські зобов'язання, що виникли на основі договору, існують впродовж його строку.

Зобов'язання в свою чергу, згідно вимогам ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За положеннями ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано достроково у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, з вимогою про розірвання договору оренди нерухомого майна від 20.10.11 р. за умовами цього договору може звернутись тільки сторони, між якими укладено спірний договір, тобто у даному випадку це виключно - Регіональне відділення ФДМ України по Одеській області, як Орендодавець та ПП «Сільверія Трейдінг» як Орендар.

Спірним договором не передбачена можливість його розірвання за вимогою Балансоутримувача об'єкта оренди, яким є Одеський державний аграрний університет.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При вирішенні спору в апеляційній інстанції з'ясовано, що за період з травня по жовтень 2013 р. заборгованість по орендній плати за спірним договором оренди становить - 13097, 48 грн. і це заборгованість відповідача саме перед університетом, проти чого не заперечував сам відповідач, а відтак судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частинні стягнення цієї суми.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі - 407,64 грн., місцевий господарський суд зазначив слідуюче.

Одним із видів господарських санкцій згідно ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

За приписами ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Висновок суду першої інстанції стосовно того, що ст. 232 Господарського кодексу України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України, є цілком обґрунтованим та відповідає чинному законодавству.

Перевіривши розрахунок пені, здійсненний позивачем, судова колегія з урахуванням наведених норм погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі - 407,64 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача земельного податку та пені нарахованої на відшкодування земельного податку, місцевий господарський суд виходив з наступного.

По-перше, умовами спірного договору передбачено обов'язок відповідача з відшкодування позивачу земельного податку, проте в матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем оплати земельного податку; по-друге, господарське судочинство не передбачає нарахування штрафних санкцій на податки.

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні стягнення з відповідача на користь позивача земельного податку у розмірі - 11,15 грн. та пені нарахованої на відшкодування земельного податку у розмірі - 0,25 грн.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення скасуванню в частині розірвання договору оренди нерухомого майна від 20.10.11 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за апеляційний перегляд України стягується в дохід Державного бюджету України з позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Одеси задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2014 р. у справі № 916/3513/13 скасувати в частині розірвання договору оренди нерухомого майна від 20.10.2011 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Одеській області та Приватним підприємством «Сільверія Трейдінг». В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Одеського державного аграрного університету на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 609,00 грн. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 11.11.2014 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран