Рішення № 41299542, 15.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16287/14 15.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама"

про стягнення 367 502,25 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Левченко В.І. (дов.)

Від відповідача: Штоюнда В.І. (дов.)

У судовому засіданні 15.10.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" 367 502, 25 грн. заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №520561 від 01.10.2004 року, з яких: основний борг за спожиту теплову енергію у розмірі 316 900,73 грн., інфляційну складову у розмірі 27712,51 грн., 3% річних у розмірі 15797,48 грн., а також 7350,05 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014р. порушено провадження у справі № 910/16287/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2014р.

26.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 02.09.2014р. надав суду пояснення по справі, клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: витягу з ЄДРПОУ на відповідача та заяви про уточнення позовних вимог.

В своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд припинити провадження в частині суми основного боргу в розмірі 7091,53 грн. на підставі п. 1.1. ст. 80 ГРК України, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, та стягнути з відповідача основний борг за спожиту теплову енергію у розмірі 316 900,73 грн., інфляційну складову у розмірі 27712,51 грн., 3% річних у розмірі 15797,48 грн., а також 7350,05 грн. судового збору.

Проаналізувавши зміст заяви суд дійшов висновку, що дана заява по суті не є заявою про зменшення позовних вимог, а тому подальший розгляд справи здійснюється згідно вимог заявлених у позові.

Представники відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" в судовому засіданні 02.09.2014р. надали суду письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 02.09.2014р. судом було оголошено перерву до 30.09.2014р.

30.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" надійшли клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи та клопотання, в якому останній просить суд зобов'язати позивача надати деталізований розрахунок заборгованості за спірний період з розбивкою нарахувань та оплат, окремо по коду кожного абонента.

Представник відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" в судовому засіданні 30.09.2014р. надав суду пояснення щодо свого клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, просив його задовольнити.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 30.09.2014р. надав суду пояснення по справі, заперечив проти клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

В судовому засіданні 30.09.2014р. судом відкладено розгляд клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, у зв'язку з необхідністю надання відповідачем документів в обґрунтування даного клопотання.

Також, представник відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи, просив його задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/16287/14 на 15 (п'ятнадцять) днів.

В судовому засіданні 30.09.2014р. оголошено перерву до 15.10.2014р.

15.10.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" надійшли облікові картки за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №520561 від 01.10.2004 року та перерахунки заборгованості.

В судовому засіданні 15.10.2014р. суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи, відмовив в задоволенні даного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд, враховуючи дійсні обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування та вирішення спору у даній справі, у зв'язку з чим, відсутні підстави для призначення експертизи судово-бухгалтерської експертизи у даній справі.

Водночас, відповідач, не надав суду належних доказів в підтвердження своїх посилань на надання позивачем неякісних послуг та необхідності здійснення перерахунку заборгованості, а надані відповідачем облікові картки за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №520561 від 01.10.2004 року та перерахунок заборгованості не є доказами, які підтверджують надання позивачем неякісних послуг за вказаним Договором.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 15.10.2014р. надав суду довідку про надходження коштів за спожиту теплову енергію за період з червня 2014р. по вересень 2014р., позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" в судовому засіданні 15.10.2014р. позовні вимоги заперечив.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 15.10.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2004р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" (споживач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №520561 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до вимог викладених в Договорі.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно з 2.3.1 пунктом Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього Договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з пунктом 3 додатку № 2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3. додатку 1.

Відповідно до пунктів 4 та 5 додатку № 2 до Договору, дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-5, вул. Товарна, 1 - не пізніше 28 числа поточного місяця.

У випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень (пунктом 7 додатку № 2 до Договору).

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до пункту 9 додатку №2 до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, буд. 1, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період; акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Відповідно до п. 4.1., 4.3 Договору, даний Договір, набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2005р.Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором №520561 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2004 року, тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у період з 01.09.2011р. по 01.06.2014р. у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 323992,26 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) за спірний період.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Проаналізувавши положення Договору №520561 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2004 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм) підтверджується факт поставки теплової енергії позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.09.2011р. по 01.06.2014р. за Договором №520561 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2004 року, а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснив.

Частинами 1 і 2 статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

З позовної заяви та доданих до неї документів, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №520561 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2004 року за період з 01.09.2011р. по 01.06.2014р. складала 323992,26 грн.

Водночас, з матеріалів справи та наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію від відповідача, яка надана представником позивача в судовому засіданні 15.10.2014р., вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №520561 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2004 року становить 311 722,48 грн.

При цьому, з довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію вбачається, що заборгованість у розмірі 7091,53 грн. сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі, а сума заборгованості у розмірі 5178,25 грн. - після порушення провадження у справі.

Позивач, в уточненнях до позовної заяви просив суд припинити провадження у справі в частині позовних про стягнення основного боргу.

Однак, суд зазначає, що згідно з п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки, заборгованість у розмірі 7091,53 грн. сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі, то позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 5178,25 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, суд припиняє провадження у справі № 910/16287/14 в частині позовних вимог щодо стягнення 5178,25 грн., в зв'язку з, відсутністю предмету спору.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 311 722,48 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 311 722,48 грн. підлягає задоволенню.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги посилався на неякісне надання позивачем послуг за Договором №520561 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2004 року, у зв'язку з чим зазначав про необхідність перерахунку заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, факт наявності заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №520561 від 01.10.2004 року не спростував, однак позов заперечив, посилаючись на те, що заборгованість заявлена до стягнення не відповідає дійсності, оскільки, надані позивачем послуги були неналежної якості, а тому дана заборгованість повинна бути перерахована позивачем.

Проте, відповідач, у відповідності до ст. ст. 32-34 ГПК Україна не надав суду належних доказів в підтвердження своїх заперечень щодо ненадання позивачем послуг належної якості. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у відповідача протягом спірного періоду заперечень чи зауважень щодо наданих позивачем послуг. Доказів протилежного суду не надано. При цьому, надані відповідачем облікові картки за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №520561 від 01.10.2004 року та перерахунок заборгованості не приймаються судом до уваги, оскільки дані документи не підтверджують доводи відповідача про надання позивачем неякісних послуг.

Щодо посилань відповідача на те, що в Договорі не передбачено обов'язку відповідача по сплаті заборгованості за кінцевих споживачів - мешканців будинків, та ще й в повному обсязі, то суд зазначає, що дані доводи спростовуються пунктом 2.3.1 пунктом Договору та пунктом 10 додатку № 2 до Договору, якими передбачено, що відповідач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього Договору; забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 15797,48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 27712,51 грн., що нараховані позивачем у період з вересня 2011р. по травень 2014р.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За розрахунком позивача, розмір 3% річних складає 15797,48 грн., розмір інфляційних втрат - 27712,51 грн. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 15797,48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 27712,51 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/16287/14 в частині стягнення основного боргу в розмірі 5178,25 грн. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" (01042, м. Київ, вул. Марії Приймаченко, будинок 3, код ЄДРПОУ 34239762) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 311 722 (триста одинадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 48 коп. - основного боргу, 15797 (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 48 коп. - 3% річних, 27712 (дванадцять сім тисяч сімсот дванадцять) грн. 51 коп. - інфляційних втрат, 2208 (дві тисячі двісті вісім) грн. 21 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.10.2014р.

Суддя О.В. Гулевець