Рішення № 41299410, 10.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.14 Справа № 904/6783/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКОРТ", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ПРАЙД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 35 304,33 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: Карпенко О.В., довіреність б/н від 10.07.2014

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАКОРТ" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ПРАЙД" (надалі - Відповідач) про стягнення 35 304,33 грн. за договором №000296 від 24.02.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 22.09.2014 та 07.10.2014 розгляд справи відкладався відповідно на 07.10.2014 та 05.11.2014, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений Товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №000296 від 24.02.2014, товарно - транспортні накладні №ДДП-361635 від 25.02.2014 та №ДДП-366606 від 28.02.2014.

Позивач керуючись п.п. 4.1., 5.2.1, 5.2.2. названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений Товар у сумі 33 564,83 грн., проценти за невиконання грошового зобов'язання у сумі 1 039,56 грн., пеню в сумі 699,94 грн.

Відповідач у призначені на 22.09.2014, 07.10.2014 та 05.11.2014 судові засідання не з'явився; про причини неприбуття не повідомив, відзив на позовну заяву не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у позовній заяві та підтвердженою спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 156.

До господарського суду повернулись поштові відправлення, надіслані на належну адресу Відповідача, №4994519785790, №4994519787695, №4994520486003 з відміткою відділення поштового зв'язку: "адресат за даною адресою не знаходиться".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, призначеному на 05.11.2014, Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі; надав пояснення вих. б/н від 03.11.2014, розрахунок суми позову та розміру санкцій вих. б/н від 03.11.2014. Суд долучив пояснення та розрахунок до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2014 між товариством з обмеженою відповідальність «ДАКОРТ» (надалі - Позивач, Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «ПРАЙД» (надалі - Відповідач, Покупець) було укладено договір №000296 (надалі - Договір) відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар, сплатити його вартість і своєчасно повертати Товар у відповідності з умовами даного Договору. Вид, асортимент, ціна та загальна вартість Товару визначається в накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору (п.п. 1.1., 2.2. Договору).

Відповідно до п.п. 3.5. - 3.7. Договору перехід права власності на Товар до Покупця виникає з моменту фактичної передачі представнику Покупця. Датою передачі Товару є дата підписання товарної накладної представником Покупця. Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем в момент підписання товарної накладної: по кількості - відповідно кількості та/або вазі, вказаній у товарній накладній; по якості - відповідно до сертифікатів якості, ГОСТам та стандартам.

Оплата за придбаний Товар, який передається по даному Договору, здійснюється Покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу Продавця (з оформленням прибутково-касових документів), або перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений в розділі 9 Договору на протязі 14 днів з моменту отримання Товару Покупцем (п. 4.2. Договору).

Пунктом 1.7. Договору Сторони погодили, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє на протязі одного року від дати підписання, вказаної в даному Договорі.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, товарно - транспортних накладних №ДДП-361635 від 25.02.2014 та №ДДП-366606 від 28.02.2014, Позивач поставив на адресу Відповідача Товар загальною вартістю 33 564,83 грн.

Відповідач оплату за отриманий Товар не здійснив, таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на час звернення з позовом до суду склала 33 564,83 грн.

За порушення умов даного Договору винна Сторона відшкодовує заподіяні цим збитки, в порядку, передбаченому діючим законодавством України. В разі несвоєчасної оплати за отриманий Товар, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені, від його вартості за кожен день прострочення платежу. В разі затримки платежу за прийнятий Товар понад 10 (десять) календарних днів, Покупець додатково к сумі боргу виплачує Продавцю процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день використання грошових коштів Продавця (п.п 5.1., 5.2.1., 5.2.2. Договору).

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за отриманий Товар в сумі 33 564,83 грн., пені - 699,94 грн. (загальний період нарахування 11.03.2014 - 22.04.2014) та відсоток за невиконання грошового зобов'язання у сумі 1 039,56 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем Договір викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Оплата за придбаний Товар, який передається по даному Договору, здійснюється Покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу Продавця (з оформленням прибутково-касових документів), або перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений в розділі 9 Договору на протязі 14 днів з моменту отримання Товару Покупцем (п. 4.2. Договору).

Виходячи з наданих Позивачем Договору, товарно - транспортних накладних №ДДП-361635 від 25.02.2014 та №ДДП-366606 від 28.02.2014, Позивач поставив на адресу Відповідача Товар загальною вартістю 33 564,83 грн.

Таким чином, за умовами Договору (п. 4.2) Відповідач мав здійснити оплату Товару за товарно - транспортною накладною №ДДП-361635 від 25.02.2014 - в строк до 11.03.2014 включно, за товарно - транспортною накладною №ДДП-366606 від 28.02.2014 - в строк до 14.03.2014 включно. Проте Відповідач оплату за поставлений Товар не здійснив. Отже заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 33 564,83 грн.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку здійснення розрахунку за поставлений Товар, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 33 564,83 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.2.1. Договору, в разі несвоєчасної оплати за отриманий Товар, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені, від його вартості за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував Відповідачу 699,41 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення (загальний період нарахування з 11.03.2014 по 22.04.2014).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки судом встановлено, що Позивачем невірно визначено дати виникнення зобов'язання з оплати Товару та невірно застосовано ставку НБУ (за період з 15.03.2014 по 14.04.2014 нараховано пеню за ставкою НБУ 9,5 %, тоді як фактично, в даний період діяла ставка НБУ - 6,5 %), судом здійснено перерахунок та встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 533,88 грн. за загальний період прострочення з 12.03.2014 по 22.04.2014.

В разі затримки платежу за прийнятий Товар понад 10 (десять) календарних днів, Покупець додатково к сумі боргу виплачує Продавцю процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день використання грошових коштів Продавця (п. 5.2.2. Договору).

Позивач нарахував Відповідачу відсоток за невиконання грошового зобов'язання у сумі 1 039,56 грн. за загальний період прострочення з 21.03.2014 по 22.04.2014).

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013, застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 Цивільного кодексу України), зокрема процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п'ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язання, ані штрафною санкцією.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок відсотків за невиконання грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 1 039,56 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При звернені Позивача до господарського суду Дніпропетровської області ціна позову становила 35 304,33 грн. Відповідно, розмір судового збору мав бути 1 827,00 грн.

В той же час, Позивачем до позовної заяви надано квитанцію №D9-714 від 04.09.2014 яка підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 875,00 грн.

Виходячи з викладеного вище, сума надмірно сплаченого судового збору становить 48,00 грн., та підлягає поверненню з державного бюджету України Позивачу, на підставі ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «ПРАЙД» (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 156, код ЄДРПОУ 37149085) на користь товариства з обмеженою відповідальність «ДАКОРТ» (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Виборзька, будинок 33 В, квартира 3, код ЄДРПОУ 36394005) 33 564,83 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят чотири гривні 83 копійки) основного боргу, 533,88 грн. (п'ятсот тридцять три гривні 88 копійок) пені, 1 039,56 грн. (одна тисяча тридцять дев'ять гривень 56 копійок) відсотків за невиконання грошового зобов'язання, 1 818,41 грн. (одна тисяча вісімсот вісімнадцять гривень 41 копійка) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.11.2014.

Суддя А.Є. Соловйова