Ухвала суду № 41298100, 05.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/875/14 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство № 17128» до Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року позов задоволено повністю, визнано неправомірними дії УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області щодо перерахування сплачених ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство № 17128» коштів в сумі 16 901 грн. 29 коп. згідно платіжних доручень № 229 від 20.03.2014р. та № 248 від 25.03.2014р. з призначенням платежу «в рахунок погашення поточної заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2014 року» в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів в порядку календарної черговості; зобов'язано УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області зарахувати сплачені ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство № 17128» кошти в сумі 16 901 грн. 29 коп. згідно платіжних доручень № 229 від 20.03.2014р. та № 248 від 25.03.2014р. відповідно до призначення платежу «в рахунок погашення поточної заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2014 року».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2014 року УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області направлено на адресу позивача розрахунок (повідомлення) фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 на загальну суму 16 901 грн. 29 коп.

Згідно наданих позивачем платіжних доручень № 229 від 20.03.2014р. та № 248 від 25.03.2014р., останнім сплачено 5 476 грн. 06 коп. та 11 425 грн. 23 коп., відповідно, в рахунок погашення заборгованості з фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2014 року.

В той же час, як вбачається з наданої відповідачем картки особового рахунку, ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство № 17128» станом на 05.04.2014р. кошти в сумі 16 901 грн. 29 коп. спрямовані відповідачем в рахунок погашення заборгованості позивача з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій попередніх періодів в порядку календарної черговості її виникнення.

Не погоджуючись з вказаними діями УПФУ, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-III від 05.04.2001р., реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються Національним банком України.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004р.

За змістом п. 3.8 глави 3 означеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що право визначати призначення платежу належить виключно платнику.

Крім того, судом першої інстанції було вірно зазначено, що згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише у випадку щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційних скарг судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.