Рішення № 41297869, 27.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5208/14 27.10.14

За позовом Приватної агрофірми "Дністер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андромеда

-Інвест"

про зобов'язання повернути майно

Колегія суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча)

Борисенко І.І.

Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача: Котігян А.С. - по дов. №б/н від 21.02.2014р.

від відповідача: Шинкарук М.М. по довіреності № б/н від 04.02.2014р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватної агрофірми "Дністер" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Андромеда-Інвест" повернути майно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014р. порушено провадження у справі № 910/5208/13 р. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2014р. за участю представників сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 26.05.2014р., через неявку представника відповідача в судове засідання.

29.04.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

23.05.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання пор призначення по справі почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2014р., відповідно до ст. ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, зобов'язано відповідача забезпечити явку директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Андромеда-Інвест" - Матвійчука С.О. та оголошено в судовому засіданні перерву до 02.06.2014р.

В судовому засіданні 02.06.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11.06.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/5208/14.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 р. доручено розгляд справи № 910/5208/14 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О., Ярмак О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О., Ярмак О.М. прийнято справу № 910/5208/14 до свого провадження та призначено до розгляду на 28.07.2014р. за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. доручено розгляд справи № 910/5208/14 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Смирнова Ю.М., Ващенко Т.М. у зв'язку з відпусткою суддів Домнічевої І.О. та Ярмак О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2014р, колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Смирнова Ю.М., Ващенко Т.М. прийнято справу 910/5208/14 до свого провадження та розгляд справи призначено на 27.08.2014р.

27.08.2014 р. суддя Ващенко Т.М. звернулась до В. о. Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо виведення її зі складу колегії суддів, яка розглядає справу № 910/5208/14, у зв'язку з великою завантаженістю.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2014 р. доручено розгляд справи № 910/5208/14 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Сівакова В.В., Борисенко І.І. у зв'язку з вказаною заявою та відпусткою судді Смирнової Ю.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2014р., колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Сівакова В.В., Борисенко І.І. прийнято справу 910/5208/14 до свого провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань на адресу суду не надходило, документів на вимогу суду не надав.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін та необхідність витребування нових доказів у справі.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника позивача та не надання ним додаткових доказів по справі перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд даної справи відкласти на 17.09.2014р. та витребував від позивача оригінал договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. та Акт приймання-передачі майна на зберігання від 12.06.2013р. В разі відсутності договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. - оригінал протоколу виїмки даного договору для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію даного протоколу для долучення до матеріалів справи.

12.09.2014р. від позивача до суду надійшла заява відповідно до якої позивач повідомляє суд, що 04.09.2014р. оригінал договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. та Акт приймання-передачі майна на зберігання від 12.06.2013р. разом із супровідним листом позивача долучений до матеріалів кримінального провадження (внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №122 14140250000128 від 06.02.2014р.).

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання про призначення по даній справі судово - почеркознавчої експертизи підписів директора на договорі зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. та акті приймання-передачі майна на зберігання від 12.06.2013р.

Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 22.10.2014р. на направив запит до СУ ГУ МВС України у Львівській області з проханням направити на адресу суду оригінал договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. та акт приймання-передачі майна на зберігання від 12.06.2013р. для призначення по справі судово - почеркознавчої експертизи.

в судовому засідання 22.10.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору зберігання №12/06-13 від 12.06.2013р. не повернув позивачу з відповідального зберігання бульдозер на базі трактора Т-330, реєстраційний номер Т00288ВС, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідач проти позову заперечує. Заперечення мотивовані тим, що договір зберігання №12/06-13 від 12.06.2013р. та акт приймання - передачі майна на зберігання від 12 червня 2013 директор Товариства не підписував, ніякого майна на зберігання від позивача відповідач не отримував.

В судовому засіданні 22.10.2014р., відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 27.10.2014р., у зв'язку з відсутністю відповіді від СУ ГУ МВС України у Львівській області.

23.10.2014р. судом було повторно направлено запит суду від 22.10.2014р. до СУ ГУ МВС України у Львівській області з проханням направити на адресу суду оригінал договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. та акт приймання-передачі майна на зберігання від 12.06.2013р. для призначення по справі судово - почеркознавчої експертизи.

Станом на 27.10.2014р. оригінал договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. та акт приймання-передачі майна на зберігання від 12.06.2013р. на адресу суду не надійшли.

Нормами ст. 22 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами та зобов'язані добросовісно ними користуватися, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.

В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

В свою чергу, ст. 69 ГПК України визначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

В судовому засіданні 27.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Спір по справі виник внаслідок того, що на думку позивача відповідач в порушення умов договору №12/06-13 від 12.06.2013р. не повернув позивачу з відповідального зберігання бульдозер на базі трактора Т-330, реєстраційний номер Т00288ВС.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України, Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Позивач в обгрунтування своїх вимог надав суду тільки належним чином засвідчену копію договору зберігання №12/06-13/1 від 12.06.20143рю. та копію акта прийому - передачі майна на зберігання від 12.06.2013р.

Ухвалою від 31.03.2014р. про порушення провадження у справі суд зобов»язав позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів, що долучені до позовної заяви.

Ухвалою від 23.04.2014р. суд повторно зобов»язав сторін виконати вимоги ухвали суду від 31.03.2014р. та відклав розгляд справи на 26.05.2014р.

В судовому засіданні 26.05.2014р. судом було оголошено перерву до 02.06.2014р. та зобов»язано позивача надати оригінали договору зберігання №12/06-13/1 від 12.06.20143р. та копію акта прийому - передачі майна на зберігання від 12.06.2013р.

В судовому засіданні 02.06.2014р. судом було оголошено перерву до 11.06.2014р. та зобов»язано позивача надати оригінали договору зберігання №12/06-13/1 від 12.06.20143р. та копію акта прийому - передачі майна на зберігання від 12.06.2013р.

28.07.2014р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В даному клопотання представник позивача зазначає, що не можу виконати вимоги суду оскільки слідчим управлінням ГУ МВС України в Львівській області було вилучено оригінал договору зберігання №12/06-13/1 від 12.06.20143р. (в межах досудового розслідування). В даному клопотанні позивач зазначив, що ним буде надано в наступне судове засідання копію протоколу виїмки.

Ухвалою від 28.07.2014р. розгляд справи було відкладено на 17.09.2014р.

Суд даною ухвалою позивача надати суду оригінал договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. та Акт приймання-передачі майна на зберігання від 12.06.2013р. В разі відсутності договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. - оригінал протоколу виїмки даного договору для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію даного протоколу для долучення до матеріалів справи.

12.09.2014р. через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від представника позивача до суду надійшло клопотання, що на виконання вимог суду, позивач надає копію супровідного листа від 03.09.2014р. слідчому СУ ГУ МВС України у Львівській області про доручення до матеріалів кримінального провадження оригіналу договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. та Акту приймання-передачі майна на зберігання від 12.06.2013р.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Позивач в обгрунтування своїх вимог не надав суду доказів укладення між сторонами договору зберігання та передачу майна на зберігання відповідачу, а саме не надав оригіналів договору зберігання № 12/06-13/1 від 12.06.2013р. та акту приймання-передачі майна на зберігання від 12.06.2013р., суд вважає, що позивачем

Таким чином, враховуючи те, що позивач не довів суду належними і допустимими доказами укладення між сторонами договору зберігання та передачу майна на зберігання відповідачу позовні вимоги є не обгрунтованими, а тому такими що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату судового збору, то зазначені витрати покладаються на позивача (ст. 49 ГПК України).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2014 р.

Колегія суддів Трофименко Т. Ю. (головуюча

Борисенко І.І.

Сівакова В. В.