Ухвала суду № 41297722, 04.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р.Справа № 818/1855/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2014р. по справі № 818/1855/14

за позовом Приватного підприємства "Спецкомплект"

до Роменської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Спецкомплект" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення Роменської ОДПІ №0000802200 від 08.05.2014 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 23091,00 грн.; №0000012200 від 10.07.2014 в частині донарахування зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1260,27 грн. та №0000192200 від 05.02.2014, в частині визначення штрафної санкції в сумі 155040,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Роменської ОДПІ №0000012200 від 10.07.2014 в частині донарахування грошового зобов'язання в сумі 1260,27 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Роменської ОДПІ №0000192200 від 05.02.2014 в частині донарахування грошового зобов'язання в сумі 155040,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що посадовими особами податкового органу згідно з п. 77.4 ст.77 Податкового Кодексу України відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу начальника Роменської ОДПІ від 25.11. 2013 р. № 223 була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої було складено акт №19/2201/32191331 від 22.01.2014 (а.с.12-37). За результатами перевірки було донараховано податок на доходи у сумі 242 579,00 грн.; податок на додану вартість у сумі 15980,00 грн.; штрафні санкції за перевищення строків використання під звіт готівки у сумі 5983,65 грн.; штрафні санкції за порушення порядку щоденного роздрукування та зберігання "Z-звітів" у сумі 156 400,00 грн.; штрафні санкції за не проведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований РРО у сумі 1 грн.

Позивачем листом № 16 від 28.01.2014 було подано заперечення на висновки до акта перевірки, яке було розглянуте спільно з представниками позивача 31.01.2014. Відповідь на заперечення викладена у листі № 634/22-321 від 31.01.2014.

За результатами перевірки посадовими особами Роменської ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000192200 від 05.02.2014 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 155 380,00 грн. (а.с.42);

- №0000222200 від 05.02.2014 щодо донарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 242 579,00 грн. та штрафної санкції в сумі 162 690,75 грн.;

- №0000202200 від 05.02.2014 щодо донарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 9496,25 грн. та штрафної санкції в сумі 2218,06 грн.

Позивач не погодився із вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями та подав скаргу до Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області. Рішенням про результати розгляд первинної скарги № 6199/10/18-28-10-03-04-43/50-ск від 18.04.2014 було скасовано:

- по податку на прибуток в загальній сумі 259 657,75 грн., в тому числі: основного платежу 108 544,00 грн. та 151113,75 грн. фінансових санкцій;

- по податку на додану вартість на загальну суму 890,00 грн., у тому числі: основного платежу 712,00 грн. та 178,00 грн. фінансових санкцій. В іншій частині первинна скарга була залишена без задоволення.

За результатами розгляду скарги та часткового скасування грошового зобов'язання, Роменською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 00008022000 від 08.05.2014 про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 145 612,00 грн., у тому числі: основний платіж - 134 035,00 грн. та 11 577,00 грн. штрафних санкцій (а.с.40).

Не погодившись з рішенням по первинній скарзі, позивач оскаржив його до Міністерства доходів та зборів України. Рішенням про результати розгляд скарги №11547/6/ 99-99-10-01-15 від 18.04.2014, отриманий позивачем 01.07.2014, було зменшено донарахування з податку на додану вартість на загальну суму 5341,25 грн., у тому числі: основного платежу 4273,00 грн. та 1068,25 грн. фінансових санкцій, в іншій частині скаргу залишено без задоволення (а.с.93-97).

За результатами розгляду повторної скарги та часткового зменшення грошового зобов'язання, Роменською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 10.07.2014 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 639,31 грн., у тому числі: за основним платежем - 4 511,45 грн. та 1127,86 грн. штрафних санкцій (а.с.41).

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 за № 000001220 в частині донарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1260,27 грн. не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а також з того, що податкове повідомлення-рішення Роменської ОДПІ №0000192200 від 05.02.2014 в частині донарахування грошового зобов'язання в сумі 155040,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Щодо грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0000012200 від 10.07.2014 по податку на додану вартість на суму 5 639,31 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В аті перевірки встановлено, зокрема, заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 1 260,27 грн. по контрагенту - покупцю ТОВ "Адалід-Гран". Позивачем по даному контрагенту було задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ згідно податкових накладних:

- №12 від 02.10.2012 на суму 7561,62 грн., у тому числі ПДВ - 1260,27 грн.;

- №89 від 15.10.2012 на суму 7 561,62 грн. у тому числі ПДВ - 1 260,27 грн.

Натомість ТОВ "Адалід-Гран" відобразило податковий кредит в сумі 3780,81 грн., тобто різниця складає 1260,27 грн.

Дане порушення виявлене за даними системи автоматичного співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Адалід-Гран" та ПП "Спецкомплект" було укладено договір поставки №164/08 від 28.08.2012, відповідно до якого продавець (ПП "Спецкомплект") передало покупцю (ТОВ "Адалід-Гран") товарно-матеріальні цінності.

Загальна сума податкових зобов'язань по ПДВ внаслідок здійснення поставок товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ "Адалід-Гран" становила 2520,54 грн., що підтверджується податковим накладним:

- № 12 від 02.10.2012 на суму 7 561,62 грн. (в т.ч. сума ПДВ - 1 260,27 грн.) (а.с.101);

- № 89 від 15.10.2012 на суму 7 561,62 грн. (в т.ч. сума ПДВ - 1 260,27 грн.) (а.с.102).

Фактичне здійснення господарської операції підтверджується також актом звіряння стану взаєморозрахунків на 31.10.201, витягом з Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року, видатковою накладною № РН-0001249 від 17 жовтня 2012 р. на суму 15123,24 грн. (в т.ч. ПДВ-2 520.54 грн.), подорожнім листом №367008 вантажного автомобіля від 17.10.2012. Оплата за отримані товарно-матеріальні цінності проведена контрагентом 17.10.2012 (а.с.103-105,125).

До того ж, як слідує з копії листа № 02/04 від 29.04.2014 ТОВ "Адалід-Гран" поданий уточнюючий розрахунок на помилково включену до податкового кредиту до Декларації по ПДВ за жовтень 2012 року на суму 1 260,27 грн. Про подання уточнюючого розрахунку також свідчить копія квитанція № 2 про подання уточнюючого розрахунку в електронному вигляді (а.с.99-100).

Разом з цим, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірки.

Таким чином, розбіжність у показниках податкового зобов'язання та податкового кредиту у позивача та його контрагента ТОВ "Адалід-Гран" виникла внаслідок помилкового включення останнім до складу податкового кредиту в декларації по ПДВ за жовтень 2012 року 1 260,27 грн.

Згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Позивачем правомірно визначено податкові зобов'язання з ПДВ по податковим накладним № 12 від 02.10.2012 на суму 7 561,62 грн. (в т.ч. сума ПДВ - 1 260,27 грн.) (а.с.101) та № 89 від 15.10.2012 на суму 7 561,62 грн. (в т.ч. сума ПДВ - 1 260,27 грн.) (а.с.102). Натомість, причина виникнення розбіжностей, про що зазначалось вище, полягала у помилковому включенні ТОВ "Адалід-Гран" до складу податкового кредиту зайвих 1260,27 грн. Відтак, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо позивача.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Щодо грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0000192200 від 05.02.2014 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за не роздрукування щоденного Z-звіту в сумі 155380,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, для здійснення підприємницької діяльності ПП "Спецкомплект" у перевіряємому періоді для проведення розрахунків за готівкові кошти мало зареєстрований реєстратор розрахункових операцій Datecs МР-50, №ДУ02013198, фіскальний №1813001215, дата реєстрації 13 березня 2006 року.

Перевіркою встановлено, що ПП "Спецкомплект" у робочі дні підприємства у період з 02.07.2010 по 31.12.2012 не роздруковувало на реєстраторі розрахункових операцій Datecs МР-50 заводський номер №ДУ02013198 фіскальний номер №1813001215 фіскальні звітні чеки та не забезпечило їх збереження у книгах обліку розрахункових операцій за №1813001215/1, №1813001215/2 у кількості 456 звітів.

Перевіркою книг обліку розрахункових операцій за №1813001215/1, зареєстрованої у Роменській ОДПІ 13.03.2006, та за №1813001215/2, зареєстрованої у Роменській ОДПІ 02.09.2010, до реєстратора розрахункових операцій Datecs МР-50 заводський номер №ДУ02013198 фіскальний номер №1813001215 встановлено факт незабезпечення фіскальних звітних чеків у кількості 4 звітів, а саме: у книзі КОРО за №1813001215/2, зареєстрованої у Роменській ОДНІ 02.09.2010, яка використовувалась у період з 02.09.2010 по 31.12.2012 відсутні (незбережені) фіскальні звітні чеки ("Z-звіти") за №258 від 05.01.2012, за №259 від 05.01.2012, за №315 від 02.10.2012, за №00189 від 21.01.2011.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 4.6 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 за № 614 (далі-Порядок), суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу.

Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Відповідно до пункту 4 статті 17 цього Закону, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його не зберігання в КОРО за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення.

Таким чином, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його не зберігання в КОРО, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 16 квітня 2013 року № 21-89а13.

Таким чином, у зв'язку із вчиненням правопорушення описаного вище, до позивача підлягає застосуванню фінансова санкція в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17,00 грн. х 20 = 340,00 грн.), а не за кожен факт відсутності та незбереження фіскальних "Z-звітів".

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення Роменської ОДПІ №0000192200 від 05.02.2014 в частині донарахування грошового зобов'язання в сумі 155040,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2014р. по справі № 818/1855/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.