Постанова № 41297569, 10.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. Справа № 804/17260/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі Пасічнику Т.В.

за участю:

представника позивача Березнякової К.О.,

представника відповідача Баранник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001442200 від 16.10.2014 року, винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач або ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 37211949) (далі - позивач або ТОВ «Екосвіт Ойл») нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в сумі 6315,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач прийняв оскаржуване рішення на підставі висновків про несвоєчасне надходження товару на митну територію України по імпортному контракту. Разом з тим, контролюючим органом неправильно визначено момент здійснення імпорту, у зв'язку з чим винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, зазначивши, що контролюючий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Матеріалами справи підтверджується, що працівниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу від 19.09.2014 р. № 1610 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Екосвіт Ойл», а також направлення від 19.09.2014 р. №26384/10/04-62-22-623 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за період 03.04.14 по 18.07.17 з питань дотриманням вимог валютного законодавства у зв'язку з надходженням повідомлення Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» від 04.08.2014 №1513, щодо порушення ТОВ «Екосвіт Ойл» термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 03.04.2014 №б/н. Перевірка проводилась з 19.09.14 по 25.09.14. За результатами перевірки складено акт від 02.10.14 №2771/04-62-22-6/37211949 (далі - акт).

З акту перевірки вбачається, що 03.04.2014 року між Позивачем та нерезидентом України WUXI ZHONGYI CHEMICAL. PHARMACEUTICAL MACHINERY EQUIPMENT CO., LTD (Китай) був укладений контракт купівлі-продажу товару, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідно до якого WUXI ZHONGYI CHEMICAL PHARMACEUTICAL MACHINERY EQUIPMENT CO., LTD здійснює на користь Позивача поставку виробничого обладнання, а саме: Лінія обладнання для інкапсуляції м'яким гелем RJWJ- 15 (1 комплект), Високошвидкісне обладнання для пакування блістерних упаковок AL-PLASTIC (AL/AL) DPK-260H2 (надалі - «товар»), а Позивач зобов'язаний розрахуватися за такий товару на умовах стовідсоткової передплати вартості такого товару в сумі 20 000,00 дол. США, що також підтверджується Комерційним інвойсом № 2014040401 від 06.04.2014 року (копія наявна в матеріалах справи). Відповідно до Платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 08.04.2014 p., Платіжного доручення № 90 від 10.04.2014 p., Платіжного доручення № 89 від 10.04.2014 р. та Платіжного доручення № 88 від 08.04.2014 р. (копії наявні в матеріалах справи) Позивач здійснив оплату вартості товару 10.04.2014 року, виходячи з чого слідує, що граничним терміном надходження товару є 09.07.2014 року. Транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів експортно-імпортних вантажів по території України та в міжнародному сполученні Позивачу було надано TOB «ЛАМАН ИІИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ», про що свідчить укладений між Позивачем та ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ» Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 2-к від 14.05.2014 року та коносамент № EURFL 14518062ILK, копії яких також долучені до матеріалів справи. Відповідно до вантажної митної декларації № 110080000, копія якої наявна в матеріалах справи, закінчення митного оформлення товару було здійснено 18.07.2014 року.

Таким чином, виходячи із суті Акту, Відповідач зазначив, що надходження товару було здійснено пізніше ніж через 90 (дев'яносто) днів з дати оплати Позивачем його вартості, а отже Позивачем були порушено валютне законодавство, у зв'язку з чим Відповідачем було нараховано суму грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі 6 315 грн. 70 коп. (шість тисяч триста п'ятнадцять грн. 70 коп.).

Отже, предметом розгляду даної адміністративної справи є відносини, що ви никли між суб'єктом зовнішньо-економічної дяльності та податковим органом щодо дотримання порядку здійснення та визначення моменту виконання імпортної операції.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Позивач відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 р. № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність») є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі ст. 4 цього Закону є імпорт.

Відповідно до абз. 14 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абз. 2 підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні ст. 2 Закону України від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті») передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абз. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своєму рішенні - постанові від 16 січня 2012 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Дніпроавіа» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправними та скасування рішень.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищезазначені норми права та обставини справи, судом встановлено, що відповідно до Платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 08.04.2014 p., Платіжного доручення № 90 від 10.04.2014 p., Платіжного доручення № 89 від 10.04.2014 р. та Платіжного доручення № 88 від 08.04.2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи, Позивач здійснив оплату вартості товару. Така оплата фактично виконана банком 10.04.2014 року, виходячи з чого слідує, що останнім днем надходження товару є 09.07.2014 року.

Так, документом, який свідчить про перетин товаром Позивача кордону України, є сервісний коносамент М231108620 Sеа Wауbill, копія якого долучена до матеріалів справи, на якому знаходиться відмітка «Під митним контролем» Південної митниці України та відповідно до якого датою перетину товаром кордону України є 09.07.2014 року, тобто до закінчення граничного терміну надходження товару.

На підставі зазначеного, враховуючи те, що товар надійшов не пізніше ніж через 90 днів з дати оплати позивачем його вартості, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено строки надходження товару на митну територію України, а відтак відсутні підстави для нарахування позивачу пені за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0001442200 від 16.10.2014 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0001442200 від 16.10.2014 року, винесеного Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 37211949) нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в сумі 6315,70 грн., та необхідність його скасування.

Отже, судом в процесі розгляду справи встановлено, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятого рішення належним чином не довів, доказів порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності не надав, обставин невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства не обґрунтував.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 182 грн. 70 коп. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001442200 від 16.10.2014 року, винесене Державною податкова інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 37211949) нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в сумі 6315,70 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 37211949) судовий збір в сумі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2014 року

Суддя Д.О. Власенко