Постанова № 41296672, 07.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2014 р. Справа № 804/17661/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою та відмови у прийнятті декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість звітної за вересень 2014 року;

- скасування рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про невизнання податковою та відмову у прийнятті декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість звітної за вересень 2014 року;

- визнання декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість звітної за вересень 2014 року такою, що подана у момент фактичного її отримання, тобто 21 жовтня 2014 року;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість звітної за вересень 2014 року, з додатками, в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре».

Мотивуючи заявлений позов, позивач зазначив, що відповідно до пп. а) п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України 21.10.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаваре» подало відповідачу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками, що підтверджується штампом відповідача про її отримання від 21.10.2014. Листом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.10.2014 № 36677/10/04-63-18-03 Товариству з обмеженою відповідальністю «Лаваре» відмовлено у прийнятті вказаної податкової декларації, через порушення п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: у декларації з ПДВ за вересень 2014 року, наданій платником до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області дата її подання зазначена -20.10.2014, тоді як фактично звітна податкова декларація з ПДВ з додатками надана 21.10.2014. З огляду на зазначене, податковий орган дійшов висновку, що податкова декларація з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» за вересень 2014 року не вважається податковою. Позивач вважає дії відповідача, що виразилися у винесенні означеного рішення протиправними, спрямованими на порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре». Позивач також вважає, що рішення відповідача є протиправним, оскільки подана позивачем податкова декларація з ПДВ за вересень 2014 року містила усі обов'язкові реквізити. Положеннями Податкового кодексу України не визначено, що дата подання декларації повинна співпадати із датою її отримання податковим органом, до того ж, підставою для відмови у прийнятті податкової звітності є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку. За наведених обставин, позивач зазначив, що дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року є протиправними, а рішення про невизнання вказаної декларації податковою звітністю від 22.10.2014 № 36677/10/04-63-18-03 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 відкрито провадження у справі № 804/17661/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.11.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, що містяться в матеріалах справи. Відповідач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаваре» 21.10.2014 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надана податкова декларація з ПДВ за вересень 2014 року (реєстраційний №1400055745 від 21.10.2014). Зазначена декларація була заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: у податковій декларації та додатках до неї, наданих до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відсутні достовірні обов'язкові реквізити. У податковій декларації з податку на додану вартість платником податку зазначена дата подання «20.10.2014», тоді як фактично звітна декларація надана 21.10.2014. Листом від 22.10.2014 № 36677/10/04-63-18-03 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаваре», що декларація з ПДВ за вересень 2014 року не вважається податковою, у зв'язку з тим, що в порушення вимог п. 48.3 ст. 48 та п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України в податковій декларації та додатках до неї вказані невідповідні обов'язкові реквізити, а саме: дата подання. За таких обставин, відповідач зазначив, що доводи позивача не спростовують самого факту встановлених податковим органом порушень, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року відкрито провадження у справі № 804/17661/14 та призначено її до розгляду на 07.11.2014.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. До суду надійшло клопотання позивача від 07.11.2014 (вх. № 74255/14) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судом. Відповідач просив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження без участі повноважного представника відповідача, про що зазначив у письмових запереченнях проти позову.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаваре» (далі - ТОВ «Лаваре») (код ЄДРПОУ 37987146) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.01.2012 за №12241020000053964, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 31.07.2014 за № 19083747, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

ТОВ «Лаваре» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість № 1404634500260 від 11.04.2012, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності статтею 120 ПК України передбачена відповідальність.

Статтею 49 ПК України, визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем була заповнена звітна податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з додатками, та подана представником ТОВ «Лаваре» особисто через канцелярію відповідача, що підтверджується відповідною відміткою про її отримання податковим органом 21 жовтня 2014 року на копії декларації.

Листом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.10.2014 №36677/10/04-63-18-03 повідомлено ТОВ «Лаваре» про те, що звітність не вважається податковою декларацією. Так, у вказаному листі зазначено, що подана позивачем декларація з податку з податку на додану вартість за вересень 2014 року заповнена з порушеннями вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України, оскільки у декларації, наданій до ДПІ, відсутні достовірні обов'язкові реквізити: у декларації з податку на додану вартість «дата подання» платником зазначена: «20.10.2014», тоді як фактично «звітна» декларація з додатками, надана 21.10.2014. Таким чином, згідно п. 48.7 ст. 48 та п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України надіслана податкова декларація з податку на додану вартість зі статусом «звітна» за вересень 2014 року не вважається податковою.

У відповідності до п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його законним представником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (п.48.5 ст. 48 ПК України).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПК України).

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками, екземпляр якої поданий до канцелярії відповідача, містить всі необхідні реквізити передбачені п. 48.3 ст. 48 ПК України.

Що стосується дати подання, зазначеній в податковій декларації позивача з ПДВ за вересень 2014 року, а саме: «20.10.2014», суд зазначає наступне.

Згідно п. 49.8 ст. 48 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки податковим органом фактично була прийнята податкова декларація з ПДВ за вересень 2014 року ТОВ «Лаваре» (що підтверджується відміткою на копії декларації позивача), уповноваженими працівниками відповідача під час такого прийняття була здійснена перевірка достовірності заповнення всіх обов'язкових реквізитів, зокрема, і дати подання, дії відповідача стосовно невизнання податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року ТОВ «Лаваре» податковою звітністю є протиправними.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою та відмови у прийнятті звітної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

Більш того, контролюючим органом перед судом не доведена наявність у податковій декларації ТОВ «Лаваре» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з додатками, отриманої відповідачем 21.10.2014, порушень, які б впливали на адміністрування податку органом державної податкової служби, та обґрунтованості не визнання означеної звітності податковою декларацією.

Положенням п. 49.8. ст. 48 ПК України імперативно визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Згідно п. 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 №1503/12/13-12 «Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій» Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, із зазначенням причин такої відмови.

Суд зазначає, що лист відповідача від 22.10.2014 № 36677/10/04-63-18-03 не містить фрази про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків, а у ньому зазначається, що податкова декларація, складена з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому не вважається податковою декларацією.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не прийняв саме повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, а надав позивачу лист про невизнання його звітності податковою декларацією, чим порушив пункт 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Чинним законодавством України податковий орган не наділений повноваженнями щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто надання їй статусу "не визнана як податкова декларація", оскільки у відповідності до статей 48 та 49 Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Відтак, відповідач під час складання листа від 22.10.2014 № 36677/10/04-63-18-03 діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, і тим самим порушив пункт 1 частини 3 статті 2 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про невизнання податковою та відмову у прийнятті звітної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, оформлене листом від 22.10.2014 № 36677/10/04-63-18-03 є необгрунтованим та протиправним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відтак, звітна податкова декларація Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість за вересень 2014 року є такою, що подана у момент фактичного її отримання, тобто 21 жовтня 2014 року.

Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України 14.06.2012 №516, встановлено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З огляду на все вищевикладене та з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) звітної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з додатками, в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре».

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Виходячи з цього, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою та відмови у прийнятті звітної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з додатками.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про невизнання податковою та відмову у прийнятті звітної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з додатками, оформлене листом від 22.10.2014 №36677/10/04-63-18-03.

Визнати звітну податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання, тобто 21 жовтня 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) звітної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з додатками, в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре».

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаваре» судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три ) грн.08 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова