Ухвала суду № 41295778, 03.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 листопада 2014 року Справа № 910/7831/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Грека Б.М.,суддів:Вовка І.В., Самусенко С.С., Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 08.10.2014у справі№ 910/7831/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей"; 2. Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Систем"провизнання недійсною додаткової угоди від 28.08.2012 № 7 до договору про спільну діяльність від 13.05.2004 № 429

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2014 у справі № 910/7831/14 позов задоволено; визнано недійсною додаткову угоду № 7 до договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004, укладену 28.08.2012 між ТОВ "Кувейт Енерджі Юкрейн", ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Фаворит Систем".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 у справі № 910/7831/14 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014 у справі № 910/7831/14 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 08.10.2014 у справі № 910/7831/14, у якій заявник просить вказану постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 25.04.2012 у справі № 5/92 та ухвалу Вищого господарського суду України від 07.04.2014 у справі № 5/92, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 08.10.2014 у справі №910/7831/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсною додаткової угоди № 7 до договору про спільну діяльність, виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що на момент укладення спірної додаткової угоди позивач припинив участь у спільній діяльності у зв'язку з розірванням договору в частині його участі у договорі про спільну діяльність, тому його згоди на внесення змін до договору не вимагалось, а при укладенні спірної додаткової угоди учасниками (щодо яких договір не було розірвано) дотримано всіх вимог, встановлених статтею 203 ЦК України, у зв'язку з чим спірна додаткова угода відповідає нормам чинного законодавства та не порушує права позивача.

Водночас у постанові від 25.04.2012 у справі № 5/92, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для розірвання договору №429 про спільну діяльність між позивачем та відповідачем-2, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що відповідач-2 систематично істотно порушував умови договору про спільну діяльність, внаслідок чого інші сторони договору були значною мірою позбавлені того, на що розраховували про укладенні спірного договору.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Ухвала Вищого господарського суду України від 07.04.2014 у справі № 5/92 також не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у вказаній ухвалі суд касаційної інстанції вирішував питання щодо наявності підстав для задоволення заяви про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2012 у справі № 5/92.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд" у допуску справи 910/7831/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяБ. Грек Судді:І. Вовк С. Самусенко Л. Стратієнко М. Черкащенко