Вирок № 41294552, 07.11.2014, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18828/14-к

провадження № 1-кп/753/606/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Рудюк О.Ю.,

за участю секретаря: Жигун Т.В.,

прокурора: Облетова А.І.,

потерпілого: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Монастирище, Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого логістом експедитором ТОВ «Інтертрейд», неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2, немаючого судимості в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 15 квітня 2014 року близько 03 год. 15 хв., керуючи технічно справним мікроавтобусом «Volkswagen Т4» д.н.з. НОМЕР_1 по проїзній частині проспекту Григоренка від вул. Здолбунівська в напрямку вул. Дарницьке шосе в м. Києві, в порушення вимог п.п. 2.3.б, 12.1 ПДР України, рухаючись з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність та, втративши контроль над керуванням свого транспортного засобу, допустив виїзд мікроавтобуса «Volkswagen Т4» за межі проїзної частини, в результаті чого відбувся наїзд на бордюрний камінь з подальшим перекиданням транспортного засобу. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки у вигляді забою обох легень, розривів верхньої часки лівої легені, повного поперечного розриву лівого головного бронху на рівні 3-4 напівкілець та поздовжного розриву дистального розриву головного бронху по мембранозній частині, двобічного пневмогематороксу справа, переломів 4-8 ребер зі зміщенням уламків, саден в ділянці спини.

Порушення вказаних пунктів ПДР України водієм ОСОБА_4 знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, які настали у ДТП, а саме, заподіянні пасажиру ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 15 квітня 2014 року приблизно о 3 год. він керував мікроавтобусом «Volkswagen Т4» по проїзній частині проспекту Григоренка в напрямку вул. Дарницьке шосе в м. Києві зі швидкістю біля 70 км/год., але точно сказати не може. Разом з ним знаходився пасажир ОСОБА_2 У зв'язку з тим, що був сильний дощ, йому здалося, що він побачив якусь перешкоду, але не наполягав на цьому, через що здійснив виїзд за межі проїзної частини та відбувся наїзд на бордюрний камінь з подальшим перекиданням транспортного засобу, в результаті чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Також останній зазначив, про те, що в його діях було порушення вимог п.п. 2.3.б, 12.1 ПДР України.

Щодо заявленого прокуратурою цивільного позову в інтересах держави, то обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що визнає його в повному обсязі.

Крім того, у вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаявся, просив суворо не карати та не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки це є його єдиний доход та спосіб забезпечення своєї родини.

Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині при обставинах, викладених у обвинувальному акті, а також визнав розмір цивільного позову, заявленого прокуратурою Дарницького району м. Києва в інтересах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження та розмір цивільного позову, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження та розмір цивільного позову у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд ураховуючи тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який не має судимості в силу ст. 89 КК України, працює, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, має постійне місце проживання, уважає за необхідне призначити останньому основне покарання у виді позбавлення волі, але не в максимальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим, суд уважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4, враховуючи обставини справи, дані про його особу, щире каяття у вчиненому, надання на протязі досудового та судового слідства правдивих показань, які сприяли встановленню істини в справі, що судом визнаються як обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілого, який вирішення питання щодо міри покарання залишив на розсуд суду, можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Крім того, суд, беручи до уваги обставини вчинення злочину, його наслідки, думку потерпілого, який зазначив, що він повністю не пробачив обвинуваченого, оскільки той не в повному обсязі відшкодував, завдані збитки та не приділяв йому належної уваги, коли той знаходився у лікарні та вийшов з коми, вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

Ураховуючи те, що учасники судового процесу не оспорюють розмір цивільного позову, заявленого прокуратурою Дарницького району м. Києва, в інтересах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, суд уважає, що він підлягає задоволенню.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі п.п. 2-4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов прокуратури Дарницького району м. Києва, в інтересах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, р/р 35423201054556 в ГУДКСУ в м. Києві, МФО 820019, код 00184945, вартість лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 9559 грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі - вартість проведеної автотехнічної експертизи, в сумі 737грн. 88 коп.

Речові докази по справі, а саме, мікроавтобус «Volkswagen Т4», який передано на зберігання ОСОБА_4, залишити на зберіганні у останнього.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя