Рішення № 41292672, 06.11.2014, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1325/14-ц

провадження № 2/691/465/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О. М.

при секретарі судових засідань Нездолій І.О.

з участю:

позивачки ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилається на те, що 07 листопада 2006 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем по справі - ОСОБА_3. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей - сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають біля неї та перебувають на її утриманні. 21 червня 2012 року рішенням Городищенського районного суду Черкаської області шлюб між ними розірваний. Шлюбні відносини з відповідачем не склалися через його неодноразові зради, різні характери та погляди на життя, часті сварки, що негативно впливають на розвиток дітей. Однією сім»єю не проживають більше шести місяців. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча має таку можливість. Самостійно не спроможна утримувати дітей, оскільки не працююча. Звернулася до суду за захистом прав дітей.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, мотивуючи тим, що шлюб між нею та відповідачем не розірвано. В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області знаходиться справа за її позовом про розірвання шлюбу, проте рішення по справі не прийнято, остільки за клопотанням відповідача надано термін на примирення до 17 грудня 2014 року, що для неї не є підставою змінити свою думку. Прийняла рішення звернутися в суд з позовом про стягнення аліментів, оскільки діти перебувають на її утриманні. Відповідач участі у вихованні та утриманні дітей не приймає, не надає коштів на продукти харчування, солодощі, одяг, хоча має таку можливість з огляду на те, що має заробіток від ведення домашнього господарства. Вона змушена самостійно утримувати дітей на кошти, які отримує від держави. Відповідач не створює побутові умови для дітей. На її прохання створити куточок для дітей, відповідач відмовився, посилаючись на те, що це є не обов»язковим. На кошти, які вона отримує, самостійно не спроможна надати дітям належне харчування, одяг та створити умови для їх розвитку. Просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Відповідач позов не визнав та заперечив щодо його задоволення, зазначивши, що йому незрозумілі мотиви позову позивачки, оскільки кошти на утримання дітей він надає в тому розмірі, який на його думку, є достатнім для їх утримання. Щодо створення куточку для фізичного та розумового розвитку дітей, то дійсно, позивачка зверталася з таким проханням, але він вважає, що це не є першою необхідністю, як і зайве придбання іграшок та солодощів. Має на меті примиритися із позивачкою та відновити спільний сімейний побут.

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що полягають в обов'язку матері, батька утримувати дітей.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Обов"язок утримувати дітей є рівною мірою обов"язком як матері, так і батька, причому обов"язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, згідно до свідоцтва про шлюб СеріїНОМЕР_2 шлюб між сторонами не розірвано (а.с.5). Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3, позивачка і відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) та свідоцтва СеріїНОМЕР_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7). Згідно довідки В»язівської сільської ради Городищенського району від 01.09.2014 року за №406, неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають біля позивачки та відповідача (а.с.8).

Сімейним Кодексом України, а саме ст.182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15.05.2006 року, визначено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище дитини, стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, і бере до уваги обставини у відношенні неповнолітніх дітей про стан здоров»я, їх дитячий вік, потребу в належному харчуванні, забезпеченні одягом, відсутність здатності утримувати себе самостійно та у відношенні відповідача, а саме, що він не працює, на обліку у центрі зайнятості населення не перебуває, не має інших утриманців, фізично здоровий, і приходить до висновку, що слід стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, як такого, що має можливість сплачувати аліменти.

У задоволенні позовних вимог позивачки про стягнення з відповідача судових витрат в сумі 200 гривень 00 копійок, понесених на отримання юридичної допомоги, суд, вважає за необхідне відмовити, у зв»язку з тим, що не підтверджені у встановлений законом спосіб в частині сплати коштів на рахунок особи, яка надала правову допомогу та відсутності підтверджуючих документів.

Позов підтверджується: копією паспорта ОСОБА_2, копією свідоцтва про шлюб, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4, копією свідоцтва про народження ОСОБА_5, довідкою В»язівської сільської ради Городищенського району про склад сім»ї від 01.09.2014 року за №406.

На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 5, 10, 30, 60, 212, 213, 215, 294, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Вовчиці Зарічненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання дітей: сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітей повноліття, починаючи з 01 вересня 2014 року.

Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Вовчиці Зарічненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп р/р 31210206700011, ЄДРПОУ 36772072, банк одержувача ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, Код 22030001 Державне казначейство в Городищенському районі Черкаської області.

В решті позовних вимог відмовити.

Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області рішення суду першої інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Савенко