Ухвала суду № 41292417, 30.07.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

30.07.2014

Справа № 642/5516/2014ц

2/642/1293/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 р. Ленінський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Ольховського Є.Б.

при секретарі Лисиченко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ним право власності на самочинно збудований житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 15,50 м2, що знаходиться за адресою: м. Харків, на розі вул. Єлізарова та вул. Афанасівської (біля будинку №81). В своїй позовній заяві позивач зазначив, що він за власні кошти в 2014 році виконав будівництво житлового будинку. З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації житлової будівлі позивачем було замовлено у ТОВ «НТК ЕНЕРГО-ТАЙМ» технічний висновок про стан будівельних конструкцій житлового будинку. Відповідно до розділу «Висновки та рекомендації» зазначеного технічного висновку, стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі. Експлуатація не суперечить будівельно технічним, санітарним та протипожежним нормам. Після завершення будівельних робіт позивач звертався до відповідача з проханням збереження здійсненого будівництва та видачі правовстановлюючих документів, однак відповіді не отримав, що змусило його звернутися до суду. 23 липня 2014 року позивач відповідно до ст. 31 ЦПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, у звязку з виготовленням ТОВ «ІНВЕНТ-ХАРКІВ» технічного паспорту на спірний житловий будинок, в якій просив визнати за ним право власності на домоволодіння, розташоване на земельній ділянці 1000 м2, що складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 15,50 м2, житловою площею 10,20 м2, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Афанасівська, 83.

У судове засідання позивач не зявився, подав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився. Про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого позивач не заперечував, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що позивач у 2014 році за власні кошти виконав будівництво житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 15,50 м2, житловою площею 10,20 м2, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Афанасівська, 83.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації житлового будинку позивачем було замовлено технічний висновок про стан будівельних конструкцій житлового будинку літ. «А-1». Відповідно до розділу «Висновки та рекомендації» технічного висновку про стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатньою для експлуатації будівлі. Експлуатація не суперечить будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є не порушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії які не суперечать закону.

Згідно із статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам, позивач не може в повній мірі здійснити своє право щодо зазначених нежитлових будівель, а саме позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не встановлено із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа яка виготовила ( створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна).

Згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визначене за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст. 16 Цивільного кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних інтересів, зокрема, шляхом визнання відповідного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до пункту 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 868 від 17.10.2013 р. є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 214, 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 328, 331, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Афанасівська, 83 що складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 15,50 м2, житловою площею 10,20 м2.

Заява щодо перегляду заочного рішення суду може бути подана відповідачем на протязі 10 днів з часу отримання копії рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

СуддяЄ.Б. Ольховський

30.07.14р.Харківська міська рада

м-н Конституції, 7

Харків 200

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Харків 121

Ленінський районний суд м. Харкова направляє копію заочного рішення від 30.07.14р. для відома.

Додаток: за текстом.

СуддяЄ.Б. Ольховський