Рішення № 41290979, 27.10.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6876/14-ц

Пр. № 2/638/3660/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ЛОСЄВОЇ Д.А.

при секретарі - ВОРОНІНІ Д.Г.

за участю позивачки ОСОБА_1, прокурора Якутіної О.В., представника третьої особи Кураш І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа управління служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,

встановив:

29.04.2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з дійсним позовом, в якому просить суд позбавити відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 06.05.2002р., який було розірвано за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.03.2010р. Орджонікідзевським відділом РАГС м. Харкова зроблено запис №98.

Батьком дитини був записаний ОСОБА_3 оскільки на момент народження дитини вони були у зареєстрованому шлюбі, однак батьком даної дитини був зовсім інший чоловік - ОСОБА_5, з яким вона не перебувала у шлюбі.

Також позивачка вказує, що на момент зачаття дитини вона не проживала з відповідачем, мешкала зі своїми батьками, була у фактичних стосунках з ОСОБА_5 ОСОБА_3 за медичними показниками не міг мати дітей. Довідки з аналізами про стан його здоров'я залишилися у нього, тому надати їх до суду вона не може. ОСОБА_3 знає, що дитина не його. З квітня 2007 р. проживаємо з ОСОБА_5 повноцінною сім'єю , з 2010 р. знаходимося в офіційному шлюбі. Син ОСОБА_4 мешкає разом з нею, навчається у 2-А класі Харківської школи І-ІІІ ступенів №147. ОСОБА_3 весь час з квітня 2007р. по сьогоднішній день не допомагає, не спілкується, не бачиться і не цікавився долею дитини. Дитина ОСОБА_4 знаходиться на повному утриманні ОСОБА_5 з 2007 р.

Крім того позивачка зазначає, що в цьому році у них виникла необхідність виїхати з дитиною за кордон, оскільки у свідоцтві про народження ОСОБА_3 зазначений як батько дитини, вона вимушена була звернутися до нього для надання їм дозволу на виїзд дитини за кордон, однак останній відповів відмовою, мотивувавши свою відмову тим, що справи дитини його не стосуються та він взагалі жодного відношення до дитини не має.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з мотивів зазначених вище.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник представника третьої особи управління служб у справах дітей Харківської міської ради Кураш І.Л. у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, надала суду висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та просила розглядати справу за її відсутністю.

Прокурор Якутіна О.В. у судовому засіданні просила прийняти рішення в інтересах дитини.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження відповідач ОСОБА_3 записаний в свідоцтві, як батько неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 5)

Як вбачається з висновку управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав служба вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який є чоловіком позивачки пояснив, що він є батьком дитини, на момент зачаття у них с позивачкою були фактичні шлюбні стосунки, він займається вихованням дитини та матеріально забезпечує.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, яка є подругою позивачки, підтвердила, що ОСОБА_3 не є батьком дитини, при цьому пояснила, що позивачка ОСОБА_1 довго не могла завагітніти, а коли вони перевірились з відповідачем ОСОБА_3 у лікаря, то вияснилося, що позивачка не може завагітніти саме з вини відповідача. Після того як вони перестали мешкати разом, вона почала відносини з ОСОБА_5 від якого і завагітніла.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, яка є вихователька дитячого садочка де навчається ОСОБА_4, пояснила, що відповідача по справі вона не знає, що на дитячі збори і грошові кошти на потреби дитини завжди давав ОСОБА_5

Факт ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків підтверджується характеристикою, наданою Харківською загальноосвітньою школою №147 ХМР з якої вбачається, що ОСОБА_5 відповідально ставиться до навчання та виховання дитини, ОСОБА_4 завжди приходить своєчасно, має охайний вигляд, має всі необхідні речі. (а.с. 6 )

Крім того, як вбачається з відповіді на запит комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська дитяча поліклініка № 14» від 30.06.2014 року за № 835 догляд та лікування ОСОБА_4 здійснює мати, батько дитини її станом здоров'я не цікавиться, до поліклініки з цього приводу не звертався. (а.с. 24)

У відповідності ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування , ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини , жорстоко поводяться з дитиною, вдаються до будь яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15 та 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

З урахуванням викладеного, відповідач ОСОБА_3 не проживає та не приймає ніякої участі у її вихованні дитини, не переймається її станом здоров'я та розвитком, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню сина, тому повинен бути позбавлений батьківських прав.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України, які б перешкоджали позбавлення відповідача батьківських прав відсутні.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 3,4, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 148, 164- 166 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа управління служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити:

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: Д.А. ЛОСЄВА