Рішення № 41289588, 04.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2541/14-ц 04.11.2014 04.11.2014 04.11.2014

Провадження №22ц/784/2239/14 Головуючий в першій інстанції Коваленко І.В.

Категорія 32 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Романенко Ю.В.,

за участю представника ЖКП «Південь» Пастушок І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2014 року по справі за позовом

ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5

до

житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» (далі - ЖКП «Південь»),

житлово-експлуатаційної дільниці № 7 житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь»

(далі - дільниця № 7 ЖКП «Південь»)

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

08 квітня 2014 року ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ЖКП «Південь» та дільниці № 7 ЖКП «Південь» про відшкодування 11 003 грн. 78 коп. матеріальної шкоди та моральної шкоди в розмірі 40 000 грн.

Позивачка зазначала, що 07 листопада 2006 року, у зв'язку з падінням цеглини з карнизу фасаду п'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_1, її дочці - ОСОБА_5 спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми з розривом верхнього повздовжнього синуса, багатооскольчатого вдавленого перелому лобної і тім'яної кісток, пошкодження головного мозку 3-го ступеню та пошкодження волосяного покрову голови. Після проведення операції, неповнолітній ОСОБА_5 вживлена титанова пластина. В результаті отриманих травм дочка стала інвалідом дитинства та потребує регулярного лікування. По даному факту в 2006 році Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області було порушено кримінальну справу за ознаками ч. 1 ст. 128 КК України. В ході проведення слідчих дій було проведено судово-медичну та будівельно-технічну експертизи. Відповідно висновків будівельно-технічної експертизи, фасад п'ятиповерхового будинку за вищезазначеною адресою перебував у незадовільному стані та потребував капітального ремонту. Однак, у зв'язку зі смертю майстра технічної ділянки дільниці № 7 ЖКП «Південь» - ОСОБА_6, кримінальне провадження було закрито з підстав відсутності складу кримінального правопорушення.

Посилаючись на вищезазначене, позивачка просила позов задовольнити.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ЖКП «Південь» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8 762 грн. 44 коп. та 20 000 грн. моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Також вирішено питання щодо стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі ЖКП «Південь» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачці в задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, які мають істотне значення для вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції, і не оспорювалося сторонами, позивачка є матір'ю ОСОБА_5, 2000 року народження (а.с. 26).

07 листопада 2006 року малолітня ОСОБА_5 перебуваючи разом із матір'ю біля будинку АДРЕСА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми з розривом верхнього повздовжнього синуса багатооскольчатого вдавленого перелому лобної і тім'яної кісток, пошкодження головного мозку 3-го ступеню та пошкодження волосяного покрову голови, внаслідок падіння цегли з карнизу фасаду вказаного будинку.

Висновком судово-медичної експертизи від 20 серпня 2007 року підтверджений вказаний діагноз та зазначено, що отримання вказаних ушкоджень виникли від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею та не виключається, що в строк і при обставинах зазначених в постанові (а.с. 59-60).

З довідок відповідача вбачається, що балансоутримувачем вказаної будівлі з 01 квітня 2004 року є ЖКП «Південь» та капітальний ремонт крівлі не виконувався (а.с. 78, 65).

Постановою прокурора Ленінського району м. Миколаєва від 07 березня 2007 року порушено кримінальну справу за фактом спричинення малолітній ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, за ознаками злочину, передбаченому ст. 128 КК України (а.с. 42).

При проведенні кримінального розслідування вказаної справи були допитані мешканці вказаного будинку (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.), які пояснювали, що раніше неодноразово звертались до керівництва дільниці № 7 ЖКП «Південь» щодо ремонту покрівлі їх будинку, попереджували, що з неї випадають цеглини (а.с. 47-49).

Постановою старшого слідчого СВ Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 11 грудня 2013 року зазначено, що станом на час отримання малолітньою ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, на посаді майстра технічної ділянки № 3 (АДРЕСА_1) працювала ОСОБА_6 До її обов'язків входило забезпечувати будівну конструкцію жилого фонду у технічно справному стані, проводити весняні і осінні огляди житлового фонду, проводити один раз в рік огляди горищ, забезпечувати безпечну експлуатацію житлових будинків, згідно посадової інструкції майстра технічної ділянки. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла та провадження у зазначеній кримінальній справі було закрито з посиланням на ст. ст. 40, 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 30).

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 3, 27 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності з ч. ч. 1-3 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Висновком судової будівель-технічної експертизи від 02 жовтня 2009 року, проведеної в ході кримінального провадження встановлено, що карниз фасаду спірного будинку знаходиться в технічно незадовільному стані і потребує капітального ремонту (а.с. 74).

З мотивувальної частини цього висновку вбачається, що спірний будинок 1965 року будування, має карнизи цегляні з силікатної та глиняної цегли на цементному розчині. Карниз фасаду будинку - спостерігається ослаблення цегляної кладки з вивітрюванням швів, випадіння окремих цеглин у кутовій частині карниза, сліди зволоження кладки карниза окремими місцями, потребує капітального ремонту. Останній капітальний ремонт цегляної кладки карниза покрівлі будинку повинен був бути проведений у 2005 році. Проте, документів, які б підтверджували виконання даного ремонту відповідачем експерту не надані.

Згідно положень п. 1.8 «Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд» (НПАОП 45.2-1.01-98), відповідальність за виконання своєчасних обстежень та паспортизації будівлі з метою забезпечення її надійності і безпечної експлуатації покладається на власника будівлі; згідно положень п. 1.9 вказаних Правил, при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин будівлі власником будівлі (або на вимогу органів Державного нагляду за охороною праці та їх посадових осіб) визначається потреба в позачерговому обстеженні будівлі (конструкції), як самостійному виді робіт.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язки ЖКО як балансоутримувача - забезпечення належної експлуатації та утримання майна, що перебуває на балансі.

Пунктом 1.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року встановлено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд». В пункті 1.1.5. останніх вказано, що утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включає в себе фасади будівель: простукування, укріплення окремих цеглин, які загрожують падінням.

Допущені порушення вимог законодавства, щодо утримання та безпечної експлуатації спірного житлового будинку знаходяться у причино - наслідковому зв'язку з падінням цеглини з карнизу фасаду та спричиненням малолітній ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що отримання дитиною тяжких тілесних ушкоджень мали місце саме, внаслідок бездіяльності відповідача.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності з п. п. 1, 2 ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р. з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Зважаючи на наведене, та враховуючи характер завданих моральних страждань, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки, яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_5, моральної шкоди. Розмір моральної шкоди, визначений судом, позивачка не оскаржує, а тому в цій частині рішення суду не перевірялось.

Таким чином, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач ЖКП «Південь», яке є юридичною особою, повинен відшкодувати витрати, які позивачка понесла у зв'язку з пошкодженням здоров'я її доньки з вини ЖКП «Південь».

Проте, колегія суддів вважає, що відзначаючи розмір матеріальної шкоди, суд першої інстанції врахував копії чеків і квитанцій на придбання ліків, які не завірені лікарем належним чином. Так, в матеріалах справи наявні оригінали та копії чеків і квітанцій на придбання ліків, які завірені мокрою печаткою лікаря, на загальну суму 8 349 грн. 84 коп., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки (а.с. 95-96, 99-100, 104-109, 11-114, 116).

Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги, що рішення суду ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, які мають істотне значення для вирішення справи є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди (її розміру) підлягає зміні, а в іншій частині вказане рішення суду є законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2014 року в частині задоволених вимог про відшкодування матеріальної шкоди змінити.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8 349 грн. (вісім тисяч триста сорок дев'ять грн.) 84 коп.

В іншій частині зазначене рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді