Рішення № 41289575, 05.11.2014, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 05.11.2014

Справа № 501/6263/13-ц

2/501/447/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Журавля П.І.

при секретарі - Бочарової Т.Ю.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення набутих грошових коштів без достатньої підстави,

В С Т А Н О В И В:

19.12.2013 року ОСОБА_1 звернувся в Іллічівський міський суд з зазначеним позовом (а.с.3-6).

28.10.2014 року в порядку ст..31 ЦПК України ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги (а.с.178-179).

Позивач просить суд:

- Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на його користь, безпідставно отримані 08.12.2011 року грошові кошти в сумі 895 188.67 гривень;

- Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на його користь безпідставно отримані 15 лютого 2012 року грошові кошти в сумі 529 970,85 гривень;

- Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на його користь відшкодування сплаченого судового збору в сумі 3 441 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_6 (його колишній зять) та ОСОБА_3 (його донька) перебували у шлюбі з 31.08.2002 року по 10.02.2012 року.

Під час шлюбних відносин вони неодноразово брали грошові кошти в кредит у різних банківських установах на споживчі цілі та сімейні потреби.

З метою покращення житлових умов відповідачі прийняли рішення про придбання квартири в новобудові. Для цієї мети 14.09.2006 року між АКБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_6 був укладений договір кредиту №1863-08 ПОУ Н на суму 105 000 доларів США. Згідно п.1.4 цього договору цільове призначення кредиту - придбання нерухомості - квартири за адресою АДРЕСА_1.

Також 14.09.2006 року між АКБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №1863/1-08ПОУ Н від 14.09.2006 року в сумі 2 026,23 грн. для розрахунків з страховою компанією.

На прохання відповідачів, в забезпечення виконання умов вказаних вище договорів вони з дружиною ОСОБА_9 передали в іпотеку АКБ «Укрсиббанк» свою квартиру, яка розташована в АДРЕСА_2 по іпотечному договору від 27.10.2006 року.

Зобов'язання за договорами кредиту спочатку виконувалося відповідачами регулярно до кінця 2008 року, але після настання економічної кризи кредит сплачувався нерегулярно, тому виникла значна заборгованість.

ОСОБА_6 повідомив його, що АКБ «Укрсиббанк» вимагає терміново погасити заборгованість, яку він (ОСОБА_6) особисто погасити не може, тому банк буде звертатися до суду та можливе стягнення на іпотечне майно, тобто на їхню з жінкою квартиру.

Для того, щоб цього не допустити вони з жінкою, на прохання ОСОБА_6, надали останньому грошові кошти в сумі 69 124, 19 грн. дол. США для погашення кредиту повністю. Це підтверджується власноруч написаною позивачем розпискою від 08.12.2011 року. Вказана розписка була написана та грошові кошти передані в присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в приміщенні АКБ «Укрсиббанк» м. Іллічівськ.

Крім того ОСОБА_6 взяв у АКБ «Укрсиббанк» в кредит грошові кошти в сумі 9 000 доларів США за договором про надання споживчого кредиту від 16.11.2007 року. В забезпечення цього договору було укладено договір поруки від 16.11.2007 року між відповідачкою та АКБ «Укрсиббанк», та іпотечний договір від 16.11.2007 року між донькою та АКБ «Укрсиббанк», яким вона передала в іпотеку свою квартиру АДРЕСА_3.

Зобов'язання за цим договором здійснювалося не регулярно, в зв'язку з чим для погашення цього кредиту донька продала 21.01.2011 року отриману в спадщину від бабусі квартиру за 162 470 грн. та внесла ці кошти на погашення кредиту. А він (ОСОБА_1) 15.02.2012 року при свідках передав ОСОБА_6 40 923 доларів США для погашення кредиту повністю, для того, щоб банк не звертав стягнення на квартиру АДРЕСА_3. Ці кошти він передав ОСОБА_6 в присутності свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Саме ці кошти ОСОБА_6 вніс на виплату кредиту 15.02.2012 року. Написати розписку обіцяв пізніше, але потім відмовився.

Неодноразово відповідачі обіцяли повернути йому грошові кошти, проте цього обов'язку не виконали.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - від забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи боржника.

Згідно із зазначеним вище договором банківського кредиту та положень ст.ст. 1054,1046,1049, ЦК України боржником перед банком був саме ОСОБА_6, на якому і лежав обов'язок належним чином, відповідно до умов договору виконувати зобов'язання. Ці обов'язки перед банком він виконав за рахунок отриманих у нього (ОСОБА_1) грошових коштів.

Частиною 1 ст.1212 ЦК України передбачено, що особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Частина 2 цієї норми права вказує, що положення цієї глави (глава 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив , що відповідачі - його донька та зять неодноразово брали кошти в кредитних установах на споживчі цілі та для придбання нерухомості. Зазначив, що в забезпечення виконання кредитного договору від 14.09.2006 року між АКБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_6 він з дружиною ОСОБА_9 передав в іпотеку банку свою квартиру, яка розташована в АДРЕСА_2 по іпотечному договору від 27.10.2006 року. Оскільки у відповідачів виникла значна заборгованість по кредитному договору, щоб не допустити звернення стягнення на заставлене майно він, за проханням відповідачів, за погодженням із дружиною, 08.12.2011 року надав по розписці ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 69124,19 дол. США для погашення кредиту.

Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що в лютому 2012 року йому стало відомо, що 16.11.2007 року між АКБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, в забезпечення виконання якого його донька ОСОБА_3 виступила поручителем та передала в іпотеку АКБ «Укрсиббанк» свою квартиру АДРЕСА_3. За вказаним кредитним договором у відповідачів також виникла значна заборгованість, тому, щоб не допустити звернення стягнення на квартиру, яка була єдиним житлом для відповідачів та їх неповнолітніх дітей, він, за погодженням із дружиною, 15.02.2012 року надав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 40923 дол. США для погашення кредиту. Розписку про отримання цих коштів йому написала ОСОБА_3, тому що ОСОБА_6 відмовився від написання розписки.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги при цьому пояснив суду, що кредитний договір від 14.09.2006 року укладений між ним та АКБ «Укрсиббанк» був укладений формально, оскільки грошові кошти, отримані за цим договором були передані ОСОБА_1 і були використані на ремонт придбаної квартири і офісу. ОСОБА_6 підтвердив повністю обставини, за яких ОСОБА_1 оплатив заборгованість за кредитом 08.12.2011 року і що він в цей день написав розписку ОСОБА_1 про те, що отримав від ОСОБА_1 69124,19 доларів США на погашення кредиту.

Не заперечував відповідач обставин при яких ОСОБА_1 15.02.2012 року від його імені (ОСОБА_6) погасив заборгованість за кредитним договором в розмірі 40983, 24 долари США. Він відмовився писати розписку ОСОБА_1 на дану суму.

Крім того, відповідач ОСОБА_6 пояснив суду, що обидва погашення кредитів було проведено в екстрених умовах, тому що банк-кредитор, в якому він працював, надав значні пільги в обмежені строку, на повне погашення всіх виплат за кредитними договорами. Пільги вимірювались сумами більше 10000 доларів США. ОСОБА_6 пояснив суду, що він сам купив в касі банку 3 долари і 24 центи, яких недоставало 15.02.2012 року для закриття кредиту в 40983,24 долари США. Вважає, що він названі суми не брав в борг, а так ы повертати не буде.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судовому засіданні не визнав вимог позову і свою позицію пояснив тим, що розписка від 08.12.2011 року не підтверджує обставин на погашення саме якого кредиту біли отримані ці кошти. Він вважає, що позивач не надав суду доказів стосовно грошових коштів в сумі 40923 долари США 15.02.2012 року, так як ОСОБА_6 не писав розписку на цю суму. ОСОБА_6 не позичав у ОСОБА_1 зазначені кошти. На думку ОСОБА_7 позивач обрав не той спосіб захисту своїх прав, а уточнення позовних вимог не відповідає вимогам ст..31 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала повністю та пояснила, що дійсно її колишній чоловік ОСОБА_6 з метою покращення житлових умов сім'ї уклав кредитний договір 14.09.2006 року з АКБ «УкрCиббанк» на суму 105 000 доларів США для придбання квартири за адресою АДРЕСА_1. В забезпечення виконання вказаного кредитного договору вона виступила поручителем, а її батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_9 передали в іпотеку АКБ «УкрСиббанк» свою квартиру, яка розташована в АДРЕСА_2 по іпотечному договору від 27.10.2006 року. Відповідач підтвердила, що в зв'язку з виникненням значної заборгованості за вказаним кредитним договором, за їх проханням з чоловіком, батько ОСОБА_1 передав ОСОБА_6 в приміщенні банку по розписці 69 124,19 доларів США для повного погашення кредиту на пільгових умовах. Також пояснила, що 16.11.2007 року ОСОБА_6 взяв у АКБ « УкрСиббанк» в кредит грошові кошти в сумі 90 000 доларів США на споживчі цілі - з метою ремонту квартири. В забезпечення виконання договору вона передала в іпотеку свою квартиру АДРЕСА_3. ОСОБА_3 вказала, що за цим кредитним договором також виникла значна заборгованість, тому банк на початку 2012 року поставив перед відповідачами вимогу про дострокове погашення заборгованості та запропонував пільговий порядок розрахунку з банком при умові термінового погашення суми заборгованості. Відповідачка пояснила, що вони з ОСОБА_6 знову звернулися до її батьків з проханням надати грошові кошти для погашення боргу та 15.02.2012 року її батько передав в приміщенні банку ОСОБА_6 40923 долари США в присутності свідків, які були внесені в касу банку. Оскільки ОСОБА_6 відмовився написати розписку, тому розписку про отримання коштів написала вона. Отримані грошові кошти обіцяли повернути батькам пізніше.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_10 пояснили, що дійсно були свідками факту передачі грошових коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у відділенні банку в м.Іллічівськ в грудні 2011 року їхньому зятю ОСОБА_6 для погашення кредиту. Свідки підтвердили факт написання розписки ОСОБА_6 у їх присутності та свої підписи на розписці від 08.12. 2011 року.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснили, що в лютому 2012 року були присутні при передачі ОСОБА_1 подружжю ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 40 000 доларів США у відділенні « УкрСиббанк» в м.Одесі по вулиці Софіївській в присутності представника банку. Свідки зазначили, що прибули до відділення банку на прохання ОСОБА_1 для посвідчення розписки, яку мав написати ОСОБА_6

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд становив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно умов Кредитного договору № 1863-08ПОУН від 14.09.2006 року ОСОБА_6 отримав кредит в іноземній валюті в сумі 105 000 доларів США в АКІБ «УкрСиббанк» в термін з 14.09.2006 року по 14.09.2027 року. В п. 1.4 вказаного договору цільовим призначенням кредиту вказано придбання нерухомості - квартири за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.9-21 ) .

З договору поруки № 1863 від 14.09.2006 року вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3, як поручителі зобов'язались перед АКІБ « УкрСиббанк» відповідати за виконання ОСОБА_6 усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 1863-08ПОУН від 14.09.2006 року ( а.с. 115-116) .

28.10.2006 року між АКІБ « УкрСиббанк» та ОСОБА_9,ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір (майнова порука). Згідно п.1.2. зазначеного договору іпотекою забезпечувались в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором № 1863-08ПОУН від 14.09.2006 року . Відповідно до п.1.4 договору предметом іпотеки вказана квартира АДРЕСА_2. Пунктом 2.1.2. іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором - звернути стягнення на предмет іпотеки. (а.с. 29-32 ).

З тексту розписки, датованої 08.11.2011 року, написаної ОСОБА_6 вбачається, що він отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 69 124,19 доларів США для погашення кредиту № 10908445000. (а.с.7).

Із наданих АТ «УкрСиббанк» (який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк ) відомостей відділення № 730 АТ «УкрСиббанк» від 13.03.2014 року вбачається, що по договору 10908445000 (1863-08ПОУН) здійснено повний розрахунок за вказаним кредитним договором саме 08.12.2011 року, тобто в день написання розписки. (а.с.86).

Наведене свідчить про те, що саме за рахунок отриманих від позивача грошових коштів в сумі 69 124,19 доларів США відповідач виконав кредитні зобов'язання перед АТ «УкрСиббанк» за кредитним договором від 14.09.2006 року.

Згідно договору про надання споживчого кредиту № 11253510000 вбачається, що 16.11.2007 року між АКІБ « УкрСиббанк» та ОСОБА_6 був укладений договір про надання споживчого кредиту на суму 90 000 доларів США в термін від 16.11. 2007 року до 16.11.2017 року.( а.с. 23-28). В той самий день 16.11.2007 року ОСОБА_3 уклала з АКІБ «УкрСиббанк» договір поруки та договір іпотеки нерухомого майна ( а.с. 33-36). Відповідно п.1.1. цього договору відповідачка передала в іпотеку квартиру під АДРЕСА_3, яка належить їй на праві приватної власності. У договорі вказано, що квартира передана в іпотеку в забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_6 за договором № 11253510000 від 16.11.2007 року. На підставі п.3.4.1. договору споживчого кредиту позичальник зобов'язаний був повернути суму кредиту, сплачуючи грошові платежі на рахунок № НОМЕР_4.

З листа Одеського РУ АТ « Укрсиббанк» від 03.06.2014 року № 56-2/32/32 та доданої до нього виписки по кредитному договору № 11253510000 від 16.11.2007 року вбачається, що саме 15.02.2012 року було внесено грошові кошти на погашення повної заборгованості по вказаному кредитному договору.( а.с. 143-150)

З копії квитанції № 57 від 15.02.2012 року, оформленої в АТ «УкрСиббанк» вбачається, що ОСОБА_6 погасив кредиторську заборгованість в сумі 40983,24 долари США . Згідно реквізитів квитанції сума 40983,24 долари США була сплачена на рахунок № НОМЕР_4 (а.с.54).. Що відповідало умовам пункту 3.4.1 договору споживчого кредиту , а саме: «Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений в цьому пункті рахунок банку».

В іпотечному договорі від 16.11.2007 року вчинена відмітка приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 саме 15.02.2012 року про скасування заборони відчуження квартири під АДРЕСА_3 за реєстровим номером 337 в зв'язку з припиненням іпотечного договору.

Наведене свідчить, що саме за рахунок отриманих від позивача грошових коштів в сумі 40 923 доларів США відповідач виконав кредитні зобов'язання перед АТ «УкрСиббанк» за кредитним договором від 16.11.2007 року.

Разом з тим, сторонами не надано до суду належних та допустимих доказів про наявність у ОСОБА_1 будь-яких грошових зобов'язань перед ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Посилання представника відповідача про розбіжності в нумерації кредитного договору від 14.09.2006 року в розписці та матеріалах справи, суд вважає необґрунтованим, з огляду на наступне. В листі Одеського РУ АТ «УкрСиббанк» від 14.03.2014 року № 56-2/32/24 кредитний договір від 14.09.2006 року, укладений між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк» значиться під №1863-08 (10908445000). У витребуваних судом відомостях відділення №730 АТ «УкрСиббанк» по кредитному договору, номер договору вказаний також 10908445000 (1863-08ПОУН).

Суд вважає, що до виниклих між сторонами спірних правовідносин необхідно застосувати положення глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Суд вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 без достатньої правової підстави набули право власності на грошові кошти в сумі 69124,19 доларів США та 40923 долари США, отримані ними від ОСОБА_1 Судом встановлено, що в будь-яких договірних чи зобов'язальних правовідносинах позивач з відповідачами не перебував. Отже, відсутність правової підстави для отримання грошових коштів від ОСОБА_1 свідчить, що набувачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 збагатилися за рахунок потерпілого без достатньої правової підстави, передбаченої законом або договором.

Отриманими від ОСОБА_1 грошовими коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 повністю розрахувались по своїм солідарним зобов'язанням перед АТ «УкрСиббанк» та зберегли своє майно. Адже, згідно зі ст.554 ЦПК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В свою чергу, позивач ОСОБА_1 зазнав значного зменшення належного йому майна - грошових коштів.

При цьому суд бере до уваги, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події - врегульовано ч.2 ст. 1212 ЦК України.

Посилання представника відповідача щодо невірно обраного позивачем способу захисту своїх прав згідно ст.1212 ЦК України при наявності розписки, суд вважає необґрунтованим. Із аналізу тексту наданих до суду розписок від 08.12.2011 року та від 15.02.2012 року слідує, що вони фіксують лише факт отримання у ОСОБА_1 певної суми грошових коштів. Жодного посилання на те, що грошові кошти набуваються в борг, на обов'язок повернути грошові кошти, на строк повернення грошових коштів в розписках не вказано. На підставі чого, суд робить висновок, що розписки не можна оцінювати як боргові та такі, що підтверджують наявність між сторонами договору позики грошових коштів.

Наведене свідчить про те, що на підставі ст.ст.541,543 ЦК України, у відповідачів виникло солідарне зобов'язання перед позивачем щодо повернення грошових коштів.

З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим, таким, що є доведеним та відповідає доказам, наданим до матеріалів справи, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Сума солідарних зобов'язань перед позивачем як безпідставно отриманих грошових коштів 08.12.2011 року складає 895188,67 грн., що станом на 27.10.2014 року становить за курсом НБУ 69124,19 доларів США та безпідставно отриманих грошових коштів 15.02.2012 року складає 529970,85 грн., що станом на 27.10.2014 року становить за курсом НБУ 40923 долара США. Офіційний курс гривні щодо долара США станом на 27.10.2014 року склав за 100 доларів США - 1295,0440 грн.

За правилами ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 3441 гривня підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), безпідставно отримані 08 грудня 2011 року грошові кошти в сумі 895188,67 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), безпідставно отримані 15 лютого 2012 року грошові кошти в сумі 529970,85 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), відшкодування судових витрат в сумі 3441 гривну.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя П.І.Журавель