Ухвала суду № 41288473, 03.11.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/4083/13 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/783/5570/14 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

Категорія: 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Ясиновської Я.М.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 червня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 червня 2014 року задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Сихівського ВДВС ЛМУЮ, Львівської філії ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5, про визнання публічних торгів недійсними.

У порядку забезпечення позову накладено арешт на житловий цегляний будинок загальною площею 114,7 кв.м з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням встановленого законом порядку. Вказує на те, що предметом даного спору є виключно немайнові вимоги, а тому вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що предметом позову є право власності на спірний будинок і заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно із ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Скориставшись таким правом, ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (із змінами від 12.06.2009 року), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У п.7 цієї ж Постанови Пленуму зазначено, що ухвала про забезпечення позову постановляється у порядку, визначеному ст.209 ЦПК, і повинна містити мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд(суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким керувався суд при постановленні ухвали.

Судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам ст.ст. 151 - 153 ЦПК України та роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Твердження апелянта про те, що вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними із позовними вимогами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач із 11.06.1983 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5, на якого було зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, який був проданий на публічних торгах, котрі ОСОБА_4 просить визнати недійсними

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: