Постанова № 41282451, 01.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17356/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на постанову Київського Окружного адміністративного суду міста Києва від "02" грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0013152202 та № 0013172202 від 28.11.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "02" грудня 2013 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 02.12.2013 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "02" грудня 2013 року - скасувати, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Як було встановлено судом першої інстанції, співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі наказу від 26.10.2012 року №547, виданого ДПС у м. Києві, відповідно до постанови слідчого відділу Управління СБУ в Київській області «Про призначення документальної перевірки» від 15.10.2012 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із ТОВ «Даймонд-Телеком» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Перевіркою встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 29820,00 грн., в тому числі: за серпень 2011 року у сумі 3328,00 грн., за вересень 2011 року на суму 26492,00 грн., п. 198.1., 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 164072,00 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 18607,00 грн., червень 2011 року на суму 134585,00 грн., липень 2011 року на суму 10880,00 грн. За результатами даної перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із ТОВ «Даймонд-Телеком» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року» від 12.11.2012 року № 21/16-30/14307357. На підставі акта перевірки та встановлених нею порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0013152202 від 28.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 164072 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2721 грн., податкове повідомлення-рішення №0013172202 від 28.11.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 29820,00 грн.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністартвиний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позовних вимог.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки викладені в Акті перевірки є правомірними, а ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Матеріали справи свідчать , що між товариством з обмеженою відповідальністю «Даймонд-Телеком» (продавець), з однієї сторони, і казенним підприємством спеціального приладобудування «Арсенал» (покупець), в особі директора - головного конструктора Лихоліта Миколи Івановича, з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу №75 від 12 квітня 2010 року, предметом якого є товар, який продавець зобов'язується передати покупцеві в асортименті, визначеному специфікацією, що є невід'ємною частиною договору. Згідно п.4.1 договору вартість його складає 3638284, 80 грн., у тому числі ПДВ - 606380,80 грн. Розрахунки за кожне замовлення здійснюється шляхом 100 % передоплати вартості товару, зазначеній у рахунку-фактурі, який виставляється на підставі заявки покупця. Пунктом 6.1 договору визначено термін дії договору до 31 грудня 2012 року. З акту перевірки вбачається, що позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних від імені ТОВ «Даймонд-Телеком» у загальній сумі 193891,60 грн., що підтверджено поданими ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з податку на додану вартість та додатком №5 «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити. Тобто, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням товару. В матеріалах справи містяться платіжні доручення, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні. В свою чергу, Окружним адміністративним судом м. Києва під час розгляду справи не було взято до уваги той факт, що діяльність TOB «Даймонд-Телеком» з яким позивач мав господарські відносини, вже була предметом розгляду двох судових інстанцій. - Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 4/2609/1566/12; - Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-10730/12/2670. В ході судового розгляду по справі № 4/2609/1566/12 Солом'янським районним судом м. Києва не встановлено неправомірних дій керівника TOB «Даймон-Телеком» та відсутності реальності господарських операцій. Враховуючи відсутність належних доказів, Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.12.2012 р. скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СВ УСБ України в Київській області від 26.07.2012 р. про відкриття кримінальної справи. Тому посилання суду на матеріали вказаної справи (сторінка 4 постанови від 02.12.2013 р.) є безпідставними та упередженими. В ході судового розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 2а-10730/12/2670, Державною податковою інспекцією також не доведена відсутність реальності господарських операцій та порушення TOB «Даймонд-Телеком» податкового законодавства, і тому Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 р. визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському р-н. м. Києва по проведенню зустрічної звірки, що встановлено Актом № 2038/22-2/32827012 від 21.06.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки. Окрім того, судом першої інстанції не враховано вимоги податкового кодексу України. Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу встановлено: «Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами». Оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0013152202 та № 0013172202 складені 28 листопада 2012 року, а Постанова Солом'янського районного суду м: Києва у справі про скасування постанови слідчого від 26.07.2012 року про порушення кримінальної справи № 235 датована 25 грудня 2012 року. З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 02 грудня 2013 року, та є підставою для її скасування. З огляду на навелене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "02" грудня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким зодольнити позовні вимоги. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 19 8, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "02" грудня 2013 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 0013152202 від 28.11.2012 року та № 0013172202 від 28.11.2012 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С.Мамчур

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.