Ухвала суду № 41281927, 30.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 106730/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Чеха М.В.,

від відповідача - Джогалик Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Пацифік-2» до Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2012 року позивач приватне підприємство «Пацифік-2» звернувся до суду з адміністративним позовом до Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000832330 від 08.02.2012 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000832330 від 08 лютого 2012 року.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить таку скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про неможливість проведення контрагентами господарських операцій з позивачем, а надані первинні документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту, оскільки такі складені з порушенням законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які взяли участь в справі, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 19.01.2012 року по 25.01.2012 року працівниками державної податкової інспекції в Тисменицькому районі проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Пацифік-2" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість ПП "Пацифік-2" по взаємовідносинах із ТОВ "Компанія Квік Дан" за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт № 79/2330/30491450 від 31.01.2012 р., згідно якого встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 103000,00 грн. Крім цього, невиїзною документальною перевіркою ПП "Пацифік-2": "визнано "нікчемними" правочини за період липень 2011 року, по встановлених порушеннях ч. 3 ст. 203, ч. 1,2 ст.215, ст. 216 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах із ТОВ "Компанія Квік Дан". Товар по вказаних правочинах, а саме по взаємовідносинах із ТОВ "Компанія Квік Дан" за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року не був отриманий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України".

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000832330 від 08.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 103000,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 51500,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що заниження грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 103000,00 грн., відбулося внаслідок наявних на думку перевіряючих порушень, описаних в розділі 3 акту перевірки. Зокрема, податковим органом зазначено, що Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі отримано матеріали перевірки від Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо результатів позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Квік Дан" - акт від 02.12.2011 року №2005/236-37288477. Відповідно до даного акту зазначено, про неможливість фактичного здійснення товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Квік Дан" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу та ненадання первинних підтверджуючих документів щодо визначення платником податкових зобов'язань. Враховуючи наведене, Алчевська об'єднана державна податкова інспекція дійшла висновку про те, що всі операції продажу на адресу контрагентів - покупців ТОВ "Компанія Квік Дан" не спричиняють реального настання наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Таким чином, на думку податкового органу позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 103000,00 грн., в липні 2011 року, за операціями, що проведені на підставі "нікчемних" правочинів із ТОВ "Компанія Квік Дан". Наявність у покупця накладних, податкових накладних та факт сплати коштів, на думку апелянта, не є безумовним підтвердженням здійснення господарської операцій. А отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Договори купівлі-продажу №21/07-11 від 21 липня 2011 року та №22/07-11 від 22 липня 2011 року, укладені між ПП "Пацифік-2" та ТОВ "Компанія Квік Дан", укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а тому, згідно ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України їх слід вважати нікчемними. Визнання такої угоди недійсною не вимагається.

Разом з тим, доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності апелянтом не надано.

Відповідно до пп.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання договору та видачу податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, та були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а вказані обставини не заперечуються сторонами та висвітлені в актах перевірки податкових органів.

При здійсненні перевірки податковим органом безпідставно не взято до уваги та не перевірено факт виконання угоди між контрагентами. При цьому, висновки податкового органу щодо неможливості здійснення поставки товару, а саме навісу з металоконструкції на загальну суму 618000,00 грн ТОВ "Компанія Квік Дан" ґрунтуються виключно на припущеннях осіб, що здійснювали перевірку.

Зокрема, у відповідності до укладеного між ПП "Пацифік-2" та ТОВ "Компанія Квік Дан" договорів купівлі-продажу №21/07-11 від 21 липня 2011 та №22/07-11 від 22 липня 2011 року - ТОВ "Компанія Квік Дан" зобов'язувалось передати, а ПП "Пацифік-2" прийняти у власність та оплатити металовиріб, згідно умов договорів. Передача товару здійснена ТОВ "Компанія Квік Дан" у відповідності до накладних №1747 від 21 липня 2011 року та №1749 від 22 липня 2011 року. Транспортування товару здійснювалось автотранспортом покупця (ПП "Пацифік-2"), що підтверджується товарно-транспортною накладною № 5 від 21 липня 2011 року та подорожнім листом вантажного автомобіля №5 від 20 липня 2011 року. В матеріалах справи наявні копії податкових накладних по операціях з ТОВ "Компанія Квік Дан", які оформлені відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість, та наявність яких необхідна в силу вимог розділу V Податкового кодексу України.

У відповідності до умов договорів між сторонами здійснювались розрахунки за поставлений товар, що підтверджується копіями платіжних доручень №84 від 28 липня 2011 року, №86 від 29 липня 2011 року, №29 від 11 серпня 2011 року, №35 від 17 серпня 2011 року та виписками банків по особовому рахунку позивача.

Крім цього, підтвердженням вчинення вищеописаних операцій також є і відображений факт зміни у структурі матеріальних активів ПП "Пацифік-2", а саме оприбуткування матеріальних цінностей, у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується карткою рахунку 1521 та актом вводу в експлуатацію збірно-розбірного навісу з металоконструкції, отриманої від ТОВ "Компанія Квік Дан".

Вказані обставини при здійснені перевірки безпідставно не взято до уваги, а висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам, які мали місце.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення не прийнято до уваги факти здійснення господарської операції між ПП "Пацифік-2" та ТОВ "Компанія Квік Дан", що підтверджено наявними письмовими доказами та фактичними обставинами, встановленими при розгляді справи, а визначення податковим органом грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 103000,00 грн. є безпідставним, і, як наслідок, є безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 51500,00 грн. у відповідності до податкового повідомлення - рішення №0000832330 від 08.02.2012 року.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000832330 від 08.02.2012 року не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а заявлені позовні вимоги задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 1967, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року в адміністративній справі № 2а-786/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

Повний текст ухвали виготовлений 04.11.2014