Ухвала суду № 41281922, 04.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12028/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника РАУ - Романенка Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ради адвокатів України, Ради адвокатів м. Севастополя про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

11 серпня 2014 року позивач звернувся в суд із позовом до Ради адвокатів України, Ради адвокатів м. Севастополя, у якому просив визнати протиправними дії відповідачів з внесення 13 вересня 2013 року до Єдиного реєстру адвокатів запису наступного змісту: «За вчинення дисциплінарного проступку зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю на строк 6 місяців. Рішення КДКА Закарпатської області від 16.05.2013» та стягнути з відповідачів солідарно на його користь у відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи на продовження розгляду, з таких підстав.

Залишаючи позов без розгляду, місцевий суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів за відсутності поважних причин такого пропуску.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитись.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 цієї норми передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач не погоджується із діями Ради адвокатів України, Ради адвокатів м. Севастополя, внаслідок яких було внесено запис до Єдиного реєстру адвокатів про зупинення його права, як адвоката, займатись адвокатською діяльністю протягом шести місяців із дня винесення рішення КДКА Закарпатської області від 16 травня 2013 року. Як зазначає позивач, про вказаний запис він дізнався 13 вересня 2013 року. Разом з тим, із позовом ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва лише 11 серпня 2014 року.

Враховуючи таке пропущення строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, позовна заява була залишена місцевим судом без розгляду на підставі ст. 100 цього Кодексу.

Обговорюючи такі висновки суду, колегія суддів зазначає наступне.

З огляду на приписи частини 2 статті 99 та частини 1 статті 103 КАС України, початком перебігу строку звернення до адміністративного суду із даним позовом є 14 вересня 2013 року.

Судом з'ясовано, що в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме - 13 березня 2014 року, позивач звертався із аналогічним позовом до Окружного адміністративного суду м. Севастополя. Проте, як зазначає позивач, цим окружним судом ухвалою від 12 травня 2014 року було припинено провадження у справі через те, що така перестала бути підсудною даному суду у зв'язку з анексією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Таким чином, на обґрунтування відсутності зі свого боку пропущення зазначеного строку, позивач посилається на те, що він вчасно звернувся до суду із позовом, однак справа не була вирішена у зв'язку із зміненням територіальної підсудності судових справ, підсудних судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Не приймаючи такі доводи, суд першої інстанції виходив із того, що навіть за умови неврахування судом періоду перебування адміністративної справи з аналогічним позовом в провадженні Окружного адміністративного суду м. Севастополя в період з березня по травень 2014 року, сукупний період позовної давності, який розпочався у вересні 2013 року та, умовно, продовжився з червня 2014 року, значно перевищує шестимісячний.

Проте, місцевий суд при цьому не встановив коли саме позивачу стало відомо про згадану ухвалу Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 12 травня 2014 року. Так, у апеляційній скарзі позивач посилається на те, що отримав її неофіційно 10 серпня 2014 року. На користь таких доводів свідчить, зокрема, та обставина, що вказане судове рішення відсутнє в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Статтею 100 Кодексу визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, можливість незастосування наслідків вищевказаної норми пов'язується із наявністю поважних причин пропущення строку звернення до суду.

Із оскаржуваного рішення слідує, що місцевий суд виходив із того, що позивач не просить визнати поважними причини пропуску ним строку звернення до суду.

Однак, оцінивши наведені скаржником доводи, колегія суддів вважає, що строк звернення до суду було пропущено позивачем із поважних причин.

Так, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення особою певних процесуальних дій.

Судова колегія вважає, що тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією, в результаті якої адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 не було вирішено, є обставиною, яка не залежала від волі останнього.

Окрім того, апеляційний суд враховує покликання позивача на положення статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (набрав чинності 27 квітня 2014 року), якими передбачено зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, у зв'язку з неможливістю здійснювати ними правосуддя на тимчасово окупованих територіях. Нормою цієї статті визначено, що справи, які перебувають у провадженні судів, розташованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та розгляд яких не закінчено, передаються судам відповідно до встановленої цим Законом підсудності, протягом десяти робочих днів з дня набрання ним чинності або з дня встановлення такої підсудності.

Приписи вказаної норми, зокрема, визначають підсудність адміністративних справ Окружного адміністративного суду міста Севастополя Окружному адміністративному суду міста Києва.

Вищевикладене, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що пропущення строків звернення до суду виникло не з вини позивача, оскільки він вправі був розраховувати на те, що справа за його позовом буде передана на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва із суду, розташованого на тимчасово окупованій території.

Наведені обставини не були враховані судом першої інстанції, рішення якого не відповідає вимогам щодо обґрунтованості.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2014 року скасувати, а справу направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складено 10 листопада 2014 року)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М