Ухвала суду № 41281759, 30.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/304/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю представника позивача - Томашевського О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів-3» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів-3» (надалі - позивач, ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) від 13 червня 2012 року за № 0000502260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 116 917,00 грн. та за №0000512260, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 101 667,00 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що висновки податкового органу про неправомірність формування ним податкового кредиту та валових витрат ґрунтуються на припущеннях, без аналізу первинних документів та без системного викладення порушень податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 13 червня 2012 року за №0000502260 та за № 0000512260.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставить питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, що контрагент позивача ТОВ «Інвесттехнагляд» є підприємством у якого відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Представник ДПІ у Приморському районі м. Одеси до суду апеляційної інстанції не з'явився, про місце, день та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі проведеної ДПІ у Приморському районі м. Одеси документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3», який відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 10 жовтня 2006 року з ТОВ «Ліберті Л» (т.1а.с.21-24,196) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Інвесттехнагляд», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, складено акт від 29 травня 2012 року (т.1 а.с.8-19).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно включено до складу валових витрат суму 508 333,00 грн. по постачальнику будівельно-монтажних робіт ТОВ «Інвесттехнагляд», чим занижено результат спільної діяльності за IV квартал 2011 року на загальну суму 508 333,00 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 116 917,00 грн.

Також, на думку податкового органу, товариством порушено ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого у листопаді 2011 року неправомірно включено до складу податкового кредиту, за договором про спільну діяльність між позивачем та ТОВ «Ліберті Л», суму податку на додану вартість у розмірі 101 667,00 грн. по постачальнику ТОВ «Інвесттехнагляд», чим завищене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2011 року податку на додану вартість на суму 101 667,00 грн..

Обґрунтовуючи вказані вище порушення ревізори посилалися на акт ДПІ у Печерському районі м. Києв від 07 березня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвесттехнагляд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 10 листопада 2010 року по 29 лютого 2012 року (а.с.95-103).

На підставі виявлених порушень, 13 червня 2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000502260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 116 917,00 грн. (т.1 а.с.6);

- №0000512260, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 101 667,00 грн. (т.1 а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано усі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, валові витрати підтверджено належним чином оформленими первинними документами, зауважень до первинної документації у ревізорів не було, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Між ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» та ТОВ «Либерти Л», відповідно до внесених змін договором від 04 серпня 2009 року, було 10 жовтня 2006 року укладено договір про спільну діяльність (а.с.21-24,196).

Предметом даного договору було спільно діяти без створення юридичної особи для будівництва багатоквартирного житлового будинку група А, за адресою м. Одеса, вулиця Середньофонтанська, 19.

Статтею 317 Господарського кодексу України встановлено, що будівництво об'єктів, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюється на умовах підряду.

Відповідно до статті 318 цього Кодексу за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» «Замовником» та ТОВ «Інвесттехнагляд» «Підрядником» 27 липня 2011 року був укладений контракт на виконання будівельно-монтажних робіт при будівництві суспільно - житлового комплексу «Середньофонтанський» в м. Одесі, вул. Середньофонтанська, 19. Житлова група А (т.1 а.с.170-173).

За цим контрактом ТОВ «Інвесттехнагляд» зобов'язаний виконувати власними та найманими потужностями і засобами загально - будівельні роботи з будівництва вказаного комплексу, строки виконання робіт липень 2011 року - грудень 2011 року.

На момент підписання контракту від 27 липня 2011 року, ТОВ «Інвесттехнагляд» було зареєстровано в установленому законом порядку відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.25). Також було видане свідоцтво № 100316218 про реєстрацію платника податку на додану вартість, серії НБ № 258898 (т.1 а.с.27).

Крім цього, Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України було видано ТОВ «Інвесттехнагляд» Ліцензію, серії АГ № 573131, на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (перелік робіт додається т.1 а.с.28-29).

Отже, при підписанні контракту, сторони діяли в межах чинного законодавства України.

У листопаді 2011 року ТОВ «Інвесттехнагляд» виконувало будівельні роботи з гідроізоляції, залиття цементних стяжок, влаштування покриттів з керамічної плитки, армування скловолокном стяжок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (надалі - Постанова № 668) встановлено, що передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Пунктом 96 зазначеної Постанови визначено, що підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду (п. 98 Постанови № 668).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Пунктом 99 Постанови № 668 передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість.

Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Типовими формами первинних облікових документів у будівництві є «Акт приймання

виконаних будівельних робіт» (типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (типова форма №КБ-3), затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року № 554.

19 лютого 2013 року слідчим управлінням ФР ГУ Міндоходів в Одеській області на підприємстві у позивача був проведений обшук, в результаті якого були вилучені первинні бухгалтерські та податкові документи, в тому числі і документи стосовно правовідносин з ТОВ «Інвесттехнагляд» (т.1 а.с.38-51).

На виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року про витребування доказів, які були підставою для формування ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» податкового кредиту та валових витрат із ТОВ «Інвесттехнагляд», слідчим надано наступні документи (т.1 а.с.176-191):

- податкові накладні: №№ 212, 213 від 09 листопада 2011 року; № 247 від 10 листопада 2011 року; № 290 від 11 листопада 2011 року;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2011 року від 30 листопада 2011 року;

- акт № 301167 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року;

- підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту) за листопад 2011 року;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2011 року від 30 листопада 2011 року;

- акт № 301168 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року;

- підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту) за листопад 2011 року.

Таким чином, головною умовою щодо підтвердження оплати виконаних робіт є Акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які є в матеріалах справи.

Крім цього, матеріали справи містять платіжні доручення № 2949 та № 2959 від 09 листопада 2011 року, № 2960 від 10 листопада 2011 року, № 2965 від 11 листопада 2011 року; податкову декларацію про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за ІІ-ІV квартали 2011 року та податкову декларацію з податку на додану вартість за 11-ий місяць 2011 року, додатків до них та доказів отримання їх відповідачем (т.1 а.с.192-214).

Також необхідно зауважити, що усі вище перелічені документи були надані ревізорам до перевірки в оригіналах, зауважень щодо їх складання або сумнівів у їх достовірності у них не було, проте висновок про нереальність здійснення господарських операцій ґрунтувався тільки на Акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвесттехнагляд» від 07 березня 2012 року № 100/22-9/37401981, складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок протиправним та таким, який не відповідає діючому законодавству України, у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України 22 квітня 2011 року №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Додаток 3 до вказаних Методичних рекомендацій містить зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно якого такий акт повинен містити тільки загальну інформацію про платника податків та фіксувати факт неможливості проведення звірки із зазначенням причин.

Отже, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання не можуть бути викладені висновки про порушення норм податкового законодавства цим суб'єктом.

Також слід зазначити, що неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвесттехнагляд» не може бути доказами того, що ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» порушило норми податкового законодавства та ніяким чином у вказаному акті податковий орган не може робити висновки про нереальність господарських відносин.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» виконало усі вимоги податкового законодавства та підтвердило належними доказами валові витрати підприємства на суму 508 333,00 грн. та правомірно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 101 667,00 грн.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів-3» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повний текст ухвали складено 04.11.2014 року.