Постанова № 41281314, 04.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/14847/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дернова В.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

04 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Совгири Д. І.

при секретарі судового засідання: Швець А.І.

за участю представників сторін:

представника позивача: Никонюка О.В.

представника відповідача: Мельник Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектури, містобудування і кадастру Вінницької міської ради до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови ,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2014 року Департамент архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради (далі - Позивач) звернувся до Вінницького міського суду з позовом до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Постановою Вінницького міського суду від 15 серпня 2014 року позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

З обставин справи встановлено, що рішенням Вінницького міського суду від 13.05.2014 року у справі №127/5370/14-а задоволено позов ОСОБА_4 до Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради.

12.06.2014 року Вінницьким міським судом у справі №127/5370/14-а було видано виконавчий лист щодо зобов'язання Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради видати ОСОБА_5 паспорт забудови земельної ділянки, яка розташована за адресою: м.Вінниця, вул. Д.Нечая, кадастровий №05101370000:03:059:0114.

24.06.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43781042 та надано боржнику строк до 01.07.2014 року самостійно виконати рішення суду.

Так, постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2014 року було надіслано боржникові 25.06.2014 року та отримано останнім 27.06.2014 року.

Проте, у визначений державним виконавцем строк, Департамент архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради не виконав виконавчий лист. У зв'язку з цим, 02.07.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі дії Відповідача правомірними з огляду на наступне.

Статтею 2 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ч.2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконат рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника -у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З урахуванням зазначеного та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що постанова державного виконавця про стягнення з Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради виконавчого збору винесена відповідно до чинних норм законодавства.

При цьому, колегія суддів зауважує, що виконання судових рішень - це заключна стадія судового процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.14 КАС України, ст.124 Конституції України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що боржник мав би добровільно самостійно виконати рішення Вінницького міського суду від 13.05.2014 року, проте безпідставно не зробив цього.

Доводи представника Позивача про неможливість виконати рішення суду у зв'язку з тим, що процедура видачі паспорту забудови земельної ділянки є довготривалою, колегія суддів оцінює критично. Оскільки відповідно до ч.3 ст.27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Крім того, в оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначає, що Відповідачем не було надано доказів вчинення будь-якої дії, спрямованої на початок примусового виконання судового рішення, що є підставою для стягнення виконавчого збору. Колегія суддів вважає такий висновок Вінницького міського суду хибним, оскільки відповідно до ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується у разі невиконання боржником рішення суду у строк, визначений ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, що не пов'язане з наявністю вчинення дії, спрямованої на початок примусового виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектури, містобудування і кадастру Вінницької міської ради до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити Департаменту архітектури, містобудування і кадастру Вінницької міської ради в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду складена в повному обсязі "10" листопада 2014 р.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Ватаманюк Р.В.

Совгира Д. І.