Постанова № 41281213, 05.11.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року справа № 823/3942/13-а

14 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Паламара П.Г.,

при секретарі - Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача Кравця О.С. - за довіреністю, представника відповідача Савенко Ю.Н. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 року № 0002631502 із визначенням грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 91 698 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає його протиправним з огляду на те, що висновки викладені в акті перевірки є незаконні, не підтверджуються даними первинних документів та зроблені на підставі припущень, факт господарських відносин та виконання договірних зобов'язань в повному обсязі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

ТОВ «Смілянський цукровий завод» зареєстроване як юридична особа 16.09.2009 р. Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією, та перебуває на податковому обліку в Смілянській ОДПІ з 09.02.2012 року. Позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010: 10.81 Виробництво цукру, 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин, 23.52 Виробництво вапна та гіпсових сумішей, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до наказу Смілянської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 07.10.2013 року № 258, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» щодо правомірності декларування бюджетного відшкодування з ПДВ в декларації за серпень 2013 року, про що 28.10.2013 року складено акт № 441/23-04-15-0208/36631008.

Відповідачем у акті зроблено висновок щодо порушення ТОВ «Смілянський цукровий завод»:

1. вимог п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2013 року в сумі 121 447 грн.

2. перевіркою підтверджено податковий кредит серпня 2013 року в сумі 354 170 грн.

3. п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ, встановлене актом документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 18.10.2013р. №412/15/36631008 за серпень 2013 року, призвело до завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування ТОВ «СЦЗ» у декларації за серпень 2013 року ПДВ в розмірі 61132грн.

4. підтверджено суму бюджетного відшкодування за серпень 2013 року в розмірі 16939грн.

5. в порушення п. 201.15 ст. 201 ПКУ, розділу ІІІ п. 2.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) ТОВ «СЦЗ» порушено порядок нумерації податкових накладних у Реєстрі, а саме дати виписки податкових накладних не відповідають порядковим номером запису у розділі І Реєстру за серпень 2013 року чим порушено порядок ведення податкового обліку. Вищезазначене не призвело до стягнення грошових зобов'язань.

Не погоджуючись із зазначеними висновками позивач 05.11.2013р. подав заперечення до акту перевірки.

Відповідач 11.11.2013 року прийняв рішення № 670 «Про розгляд заперечення до акту», яким висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем 31.10.2013 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002631502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі - 91698 грн., із яких 61132 грн. - основний платіж, а 30566грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В акті перевірки контролюючим органом констатовано, що за результатами акту документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 18.10.2013р. №412/15/36631008 за серпень 2013 року, призвело до завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування ТОВ «СЦЗ» у декларації за серпень 2013 року ПДВ в розмірі 61132грн. Проте представники відповідача і позивача зазначили, що а акті помилково вказано серпень, тоді коли необхідно вказати липень 2013 року.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача та, відповідно, винесеного на їх підставі спірного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями)(далі - ПК України).

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки від 18.10.2013 року № 412/15/36631008 контролюючим органом зроблено висновок про порушення п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ встановлене актом документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 16.09.2013 №221/15/36631008 за червень 2013 року, яке призвело до завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування у декларації за липень 2013 року ПДВ в розмірі 329879 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 31.10.2013 р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0002531502, у якому зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі - 329879 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 164940 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року по справі № 823/3733/13-а за позовом ТОВ «Смілянський цукровий завод» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002531502.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 року - апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року без змін.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи рішення суду, суд констатує помилковість висновків викладених у акті перевірки від 28.10.2013 року № 441/23-04-15-0208/36631008.

Отже, обставини, встановлені у постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 року по справі № 823/3733/13-а, у якій брали участь ті самі особи - не доказуються позивачем по даній адміністративній справі.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст.94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 69-70, 86, 94, 97, 122, ст.ст.158 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.11.2013 року № 0002631502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» сплачений судовий збір в сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 10 листопада 2014 року.