ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" жовтня 2014 р.,Справа № 924/1362/14
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Гладій С.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" м. Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 12158,84 грн.
Представники сторін:
позивач: Крулік А.С.- за довіреністю від 05.06.14р.
відповідач: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 12158,84 грн., з яких 9506,60грн. основного боргу, 1247,19 грн. пені, 1188,64 грн. нарахувань інфляції, 216,41 грн. 3% річних за невиконання зобов'язань по договору поставки від 07.03.2012р. №67.
Представник позивача в судовому засіданні та в своєму поясненні по справі повідомив, що відповідач після порушення провадження у справі частково погасив борг в сумі 724,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20 від 17.10.2014р. та просить стягнути з відповідача 8782,60 грн. основного боргу, 1247,19 грн. пені, 1188,64 грн. нарахувань інфляції, 216,41 грн. 3% річних.
Відповідач в судові засідання 29.09.2014р., 14.10.2014р. та 30.10.2014р. не з'явився, вимоги суду не виконав, щодо подачі відзиву на позов та направлення свого представника в судове засідання, причини неявки суд не повідомив.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
07.03.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Український папір" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №67.
Відповідно до п. 1.1 даного договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним Договором.
Згідно р.3.1., 3.2 даного договору, постачальник здійснює поставку Товару Покупцю згідно письмових замовлень Покупця (у вигляді листів, факсимільних повідомлень тощо), складених на підставі прайс-листів Постачальника, на протязі 3 днів з моменту отримання замовлення Покупця. У випадку необхідності для Покупця змінити деякі позиції з асортименту, він зобов'язаний подати Постачальнику нову заявку для узгодження в строк за 3 (три) дні до настання терміну поставки.
Відповідно до п.4.2, 4.3, 4.4, 4.5 договору, Покупець, на підставі рахунка-фактури складеного Постачальником, проводить оплату поставленого Товару у розмірі 100% протягом 7 календарних днів з моменту поставки. Оплата Товару, поставка якого передбачена даним Договором, може проводитись авансовими платежами, що узгоджується Сторонами додатково. У разі затримки Покупцем оплати Товару згідно п.4.2. даного Договору, Постачальник має право провести перерахування ціни несплаченого Товару з урахуванням зміни офіційного курсу Євро, встановленого НБУ на дату такого перерахування. Покупець повинен на вимогу Постачальника підписати Акт звірки розрахунків на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання даного Акту. У разі не підписання Акту звірки розрахунків Постачальник залишає за собою право не виконувати подальші Заявки Покупця на час не підписання Акту та не несе відповідальності згідно пункту 6.3. даного Договору.
Згідно р.5 даного договору, товар вважається прийнятим Покупцем від Постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної накладної. Кількість та якість Товару, що постачається, перевіряється Покупцем при прийманні Товару на своєму складі чи на складі Постачальника відповідно Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затверджені Постановами Держ.арбітражу СРСР від 15.06.1965р. №П-6 і від 25.04.1966р. №П-7, зі змінами та доповненнями.
На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 43400,78грн., підтвердженням чого є видаткові накладні №ХМ-00054 від 16.01.2013р. на суму 2491,50 грн., №ХМ-00137 від 04.02.2013р. на суму 2371,50 грн., №ХМ-00248 від 20.02.2013р. на суму 1555,01 грн., №ХМ-00438 від 26.03.2013р. на суму 3485,05 грн., №ХМ-00552 від 11.04.2013р. на суму 2790,00 грн., №ХМ-00680 від 13.05.2013р. на суму 2646,00 грн., №ХМ-00952 від 20.06.2013р. на суму 2857,60 грн., №ХМ-01012 від 01.07.2013р. на суму 323,90 грн., №ХМ-01097 від 11.07.2013р. на суму 2750,00 грн., №ХМ-01322 від 08.08.2013р. на суму 3348,70 грн., №ХМ-01451 від 29.08.2013р. на суму 2409,73 грн., №ХМ-01528 від 09.09.2013р. на суму 1191,19 грн., №ХМ-01593 від 18.09.2013р. на суму 2055,00 грн., № ХМ-01958 від 05.11.2013р. на суму 3724,00 грн., №Хм-02190 від 04.12.2013р. на суму 3081,00 грн., №ХМ-02327 від 23.12.2013р. на суму 2701,60 грн.
Свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково.
09.07.2014р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію - вимогу про оплату боргу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем склала 9506,60 грн.
Згідно п.6.2 договору, за несвоєчасну оплату поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.
Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1247,19 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 216,41 грн. та нарахувань інфляції в розмірі 1188,64 грн.
У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 9506,60 грн. основного боргу, 1247,19 грн. пені, 1188,64 грн. нарахувань інфляції, 216,41 грн. 3% річних.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
07.03.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №67.
На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято за видатковими накладними №ХМ-00054 від 16.01.2013р. на суму 2491,50 грн., №ХМ-00137 від 04.02.2013р. на суму 2371,50 грн., №ХМ-00248 від 20.02.2013р. на суму 1555,01 грн., №ХМ-00438 від 26.03.2013р. на суму 3485,05 грн., №ХМ-00552 від 11.04.2013р. на суму 2790,00 грн., №ХМ-00680 від 13.05.2013р. на суму 2646,00 грн., №ХМ-00952 від 20.06.2013р. на суму 2857,60 грн., №ХМ-01012 від 01.07.2013р. на суму 323,90 грн., №ХМ-01097 від 11.07.2013р. на суму 2750,00 грн., №ХМ-01322 від 08.08.2013р. на суму 3348,70 грн., №ХМ-01451 від 29.08.2013р. на суму 2409,73 грн., №ХМ-01528 від 09.09.2013р. на суму 1191,19 грн., №ХМ-01593 від 18.09.2013р. на суму 2055,00 грн., № ХМ-01958 від 05.11.2013р. на суму 3724,00 грн., №Хм-02190 від 04.12.2013р. на суму 3081,00 грн., №ХМ-02327 від 23.12.2013р. на суму 2701,60 грн. товар на загальну суму 43400,78 грн..
У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту
Відповідач з позивачем за отриманий товар розрахувався частково, сума боргу складає 9506,60 грн.
Після подання позову відповідач перерахував позивачу заборгованість в сумі 724,00 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням №20 від 17.10.2014р. на суму 724,00 грн.
На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 724,00грн. заборгованості належить припинити.
Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 8782,60 грн., що підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.
Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Окремо судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України неустойка, штраф, пеня є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 27.04.2012 року (справа №06/5026/1052/2011) та інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/908/2012 від 13.07.2012р.
З урахуванням п.6.2 договору поставки №67 від 07.03.2012р. та норм чинного законодавства позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1247,19 грн. - пені.
За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 352,38 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені.
В позові, в частині стягнення з відповідача пені на суму 894,81грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання нараховано індекс інфляції в сумі 1188,64 грн. та 3% річних в сумі 216,41 грн.
При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 93,07 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування 3% річних. В позові, в частині стягнення з відповідача 3% річних на суму 123,34 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Крім того, позов в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 454,43 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахувань інфляції. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції на суму 734,21 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
При цьому, судові витрати у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34,44, 49, п.1.1 ст. 80, ст. 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" м. Київ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 12158,84грн., з яких 9506,60грн. основного боргу, 1247,19 грн. пені, 1188,64 грн. нарахувань інфляції, 216,41 грн. 3% річних задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (м. Київ, вул. Куренівська,2-Б, код 25394112) - 8782,60 грн. (вісім тисяч сімсот вісімдесят дві гривни 60 коп.) основного боргу, 352,38 грн. (*триста п'ятдесят дві гривни 38 коп.) пені, 454,43 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривни 43 коп.) нарахувань інфляції, 93,07 грн. (дев'яносто три гривни 07 коп.) 3% річних, 1563,69грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят три гривні 69 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення 724,00 грн. заборгованості припинити.
В позові в частині стягнення 894,81 грн. пені, 123,34, грн.. 3% річних та 734,21 грн. нарахувань інфляції відмовити.
Повний текст складено 03.11.2014р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,(м. Київ, вул. Куренівська,2-Б),
3 - відповідачу.(АДРЕСА_1,) (прост.)
Судове рішення № 41281058, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 30.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/1362/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: