Постанова № 41281056, 04.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа№ 910/14759/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Коршун Н.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Нагапетян Н. О. - представник за довіреністю № 05/1720 від 23.12.2013

Гореліков І. В. - представник за довіреністю № 05/1723 від 23.12.2013

від відповідача: Гуцул А. Д. - представник за довіреністю № 10/00-151 від 11.08.2014

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2014

у справі № 910/14759/14 (суддя Ващенко Т. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Білоцерківмаз»

до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

про припинення договорів іпотеки та застави, зняття заборони відчуження

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с. 1-2 т. 2), заявлено про:

1. визнання припиненими договорів іпотеки посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 30.01.2007 (реєстровий № 719), від 30.01.2007 (реєстровий № 721), від 30.01.2007 (реєстровий № 726), від 28.02.2007 (реєстровий № 1713), від 31.05.2007 (реєстровий № 3382), від 30.08.2007 (реєстровий № 6055), від 25.04.2008 (реєстровий № 1755);

2. визнання припиненим договору застави рухомого майна від 28.02.2007 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстровий № 1714);

3. зняття заборон відчуження нерухомого майна позивача, накладених нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в зв'язку з укладенням договорів іпотеки:

- по договору іпотеки від 31.01.2007 реєстраційний № 719 запис про заборону відчуження від 31.01.2007 № 1838/8;

- по договору іпотеки від 31.01.2007 реєстраційний № 721 запис про заборону відчуження від 31.01.2007 №1842/8;

- по договору іпотеки від 31.01.2007 реєстраційний № 726 запис про заборону відчуження від 31.01.2007 № 1843/8;

- по договору іпотеки від 28.02.2007 реєстраційний № 1713 запис про заборону від 28.02.2007 № 2168/9-2170/9;

- по договору іпотеки від 31.05.2007 реєстраційний № 3382 записи про заборону відчуження від 31.05.2007 № 303/10-2305/10;

- по договору іпотеки від 25.04.2008 реєстраційний № 1755 запис про заборону відчуження від 25.04.2008 № 2939/11;

- по договору іпотеки від 30.08.2007 реєстраційний № 6055 записи про заборону відчуження від 30.08.2007 № 2477/10, № 2478/10, № 2479/10;

3. зобов'язання відповідача зняти заборону по рухомому майну позивача № 6031729 внесену до Державного реєстру обтяжень рухомого майна в зв'язку з укладанням договору застави від 28.02.2007 реєстраційний запис № 1714, шляхом подання відповідної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2014, повний текст якого складений 01.09.2014, у справі № 910/14759/14 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність судових рішень у справах № 5024/533/2012 та № 7/037-12 про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Форум», на підставі пропуску ним строку позовної давності для стягнення основного боргу за Генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.2007, свідчить про припинення первісного зобов'язання, в зв'язку з чим підлягають припиненню і похідні від основного зобов'язання позивача перед відповідачем у вигляді іпотеки та застави.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 у справі № 910/14759/14 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд, в порушення ст. 35 ГПК України не врахував, що рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі № 911/4724/13 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» та ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» про визнання недійсним договору оренди, встановлено обставину не припинення зобов'язань за генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.2007 в зв'язку з прийняттям рішення, яким відмовлено ПАТ «Банк «Форум» у зверненні стягнення на предмет іпотеки в зв'язку із закінченням строку позовної давності; що норми ЦК України не містять такого наслідку спливу позовної давності як припинення зобов'язання, і що єдиним наслідком спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є відмова у позові; що Європейський суд з прав людини у Рішенні від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», на яке послався позивач та яке взяв до уваги суд першої інстанції, також не визначає припинення зобов'язання як наслідок позовної давності; що, оскільки зобов'язання за Генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.2007 не виконано, договори іпотеки та застави є чинними, предмети іпотек та застави не реалізовано, ПАТ «Банк Форум» не набуто права власності на предмети іпотек та застави, а також предмети іпотек і застави існують та не знищені, то на момент прийняття судом рішення були відсутні передбачені ЦК України, ЗУ «Про іпотеку» підстави припинення іпотеки та застави.

Крім того, апелянт послався на те, що він не віднесений до реєстраторів згідно з вимогами чинного законодавства України і не може бути особою, уповноваженою поновити право позивача за заявленою вимогою про зняття заборони, а тому, вимоги щодо зняття заборони пред'явлено до неналежного відповідача.

Ухвалою від 25.09.2014 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О. М., Коршун Н. М. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014, враховуючи перебування судді Баранця О. М. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи № 910/14759/14 у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Коршун Н.М., Рябуха В. І.

Третя особа в жодне судове засідання представників не направила, про причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представники позивача проти її задоволення заперечили, просили залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

30.01.2007 Акціонерний комерційний банк «Форум», правонаступником якого є відповідач, як банк та позивач, як позичальник уклали генеральний кредитний договір № 14/07/00-КL (а.с.37 т.1) (далі Кредитний договір), відповідно до якого відповідач зобов'язався надати позивачеві кредитні кошти у формі кредиту та/або кредитної лінії, в розмірі, що не перевищує Максимальний ліміт кредитування, зазначений в графі 1 розділу 1 Кредитного договору, в порядку та на умовах, які встановлені Кредитним договором та додатковими договорами, а позивач зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути відповідачу отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти, а також сплатити відповідні проценти і виконати усі інші зобов'язання, згідно умов Кредитного договору та додаткових договорів.

Під час дії Кредитного договору сторонами були укладені додаткові договори № 1 від 30.01.2007, № 2 від 01.02.2007, № 3 від 08.02.2007, № 4 від 28.02.2007, № 5 від 19.04.2007, № 6 від 26.06.2007, № 7 від 30.08.2007, № 8 від 29.01.2008, від 15.05.2008, від 26.06.2007, від 30.08.2007 та додаткові угоди від 28.02.2007, від 19.04.2007 (а.с.44-56 т.1), якими змінювався розмір максимального ліміту кредитування, терміни його погашення та розмір відсоткової ставки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором АКБ «Форум», правонаступником якого є відповідач, як іпотекодержатель та позивач як іпотекодавець уклали:

- договір іпотеки від 30.01.2007, посвідчений третьою особою та зареєстрований в реєстрі за № 719, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля літ. «Р» (корпус № 43) площею 1 797,4 кв.м, частина нежитлової будівлі літ. «Ш» (корпус № 6) площею 4 489,2 кв.м, які знаходяться за адресою м. Біла Церква Київської області, Бульвар 1 Травня, б. 13. Заставна вартість предмета іпотеки є договірною, погоджена сторонами в п. 1.4 вказаного договору та становить 7 423 251 грн.;

- договір іпотеки від 30.01.2007, посвідчений третьою особою та зареєстрований в реєстрі за № 721, предметом іпотеки за яким є: нежитлові будівлі (частини нежитлових будівель), які знаходяться за адресою: м. Біла Церква Київської області, Бульвар 1 Травня, б. 13 - нежитлова будівля літ. «X» площею 2 369,5 кв.м, частина нежитлової будівлі літ. «С» площею 6 659 кв.м, нежитлова будівля літ. «З» площею 909,3 кв.м, нежитлова будівля літ. «Д» площею 6 353,9 кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки є договірною, погоджена сторонами в п. 1.3 вказаного договору та становить 11 776 597 грн.;

- договір іпотеки від 30.01.2007, посвідчений третьою особою та зареєстрований в реєстрі за № 726, предметом іпотеки за яким є : комплекс, нежитлові будівлі (літ. А, Г, З, М, О, Т-8, Т-9, Т-1, Т, Т-2, Т-3, Т-4, Т-6, Я), які знаходяться за адресою: м. Біла Церква Київської області, вул. Гайок, б. 4-а - будівля електростанції (літ. А), площею - 620,7кв.м, цех № 41 (літ. Г), площею 3 437,35 кв.м, цех по ремонту великогабаритного обладнання (літ. З), площею 494 кв.м, цех № 44 (літ. М) площею 797,4 кв.м, частина будівлі гарячого цеху (літ. О), площею 94,5 кв.м, арочне укриття (літ. Т-8), площею 245,7кв.м, сховище балонів ВМТЗ (літ. Т-9), площею 79,8 кв.м, укриття № 1 (літ. Т-1), площею 161,3 кв.м, укриття № 2 (літ. Т), площею - 161,3 кв.м, склад ВМТЗ № 1 (літ. Т-2), площею 164 кв.м, склад ВМТЗ № 2 (літ. Т-3), площею 164 кв.м, заглиблене укриття БЗ-148-С6Б (літ. Т-4), площею 164 кв.м, об'єкт арочний БЗ-148-С/7А (літ. Т-6), площею 162,7 кв.м, будівля побутова ВМТЗ (літ. Я), площею 383,3кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки є договірною, погоджена сторонами в п. 1.4 вказаного договору та становить 7 833 299 грн.;

- договір іпотеки від 28.02.2007, посвідчений третьою особою та зареєстрований в реєстрі за № 1713, предметом іпотеки за яким є: нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла церква, бул. 1 Травня, 13 - нежитлова будівля, літ. «У», частина корпусу № 4,площею 8 354,5 кв.м; нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла церква, бул. 1 Травня, 13 - нежитлова будівля, частина літери «С», частина головного корпусу № 5 площею 37 825,8 кв.м; нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: м. Біла Церква Київської області, вул. Гайок, б. 4-а - нежитлова будівля, літ. «С», площею 3 198,4 кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки вказаного договору іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі: згідно п. 1.2.3.3 - 3 766 244 грн., п. 1.2.2.3 - 12 584 667 грн., п. 1.2.1.3 - 5 930 066 грн.;

- договір іпотеки від 31.05.2007, посвідчений третьою особою та зареєстрований в реєстрі за № 3382, предметом іпотеки за яким є: нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла церква, бул. 1 Травня, 13, нежитлова будівля літ. «1-Л», літейний цех площею 6 654,8 кв.м; літ. «1-М», корпус № 17а, площею 186,7 кв.м; частина нежитлової будівлі (корпус № 30) літ. «Т», яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла церква, бул. 1 Травня, 13, приміщення 2 (два) нежиле приміщення в нежитловій будівлі літ. «Т», площею 3 073,9 кв.м; частина нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла церква, бул. 1 Травня, 13 - частина нежитлової будівлі літ. «У», площею 9 912,9 кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки вказаного договору іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі: згідно п. 1.2.1.3 - 6 096 199 грн., п. 1.2.2.3 - 1 666 155 грн., п. 1.2.3.3 - 8 955 197 грн.;

- договір іпотеки від 30.08.2007, посвідчений третьою особою та зареєстрований в реєстрі за № 6055, предметом іпотеки за яким є: нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла церква, бул. 1 Травня, 13 - нежитлова будівля літ. «Я», експериментальна лабораторія, загальною площею 496,3 кв.м, частина нежитлової будівлі (корпус № 31) літ. «1-Т», загальною площею 3 012,4 кв.м, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла церква, бул. 1 Травня, 13, нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: м. Біла Церква Київської області, вул. Ярослава Мудрого, б. 20, літ. «А» площею 3 329,6 кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки вказаного договору іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі: згідно п. 1.2.1.3 - 698 157 грн., п. 1.2.2.3 - 11 589 050 грн., п. 1.2.3.3 - 9 357 420 грн.;

- договір іпотеки від 25.04.2008, посвідчений третьою особою та зареєстрований в реєстрі за № 1755, предметом іпотеки за яким є: корпус № 90 літ. В площею 38 407,4 кв.м, інженерний корпус літ. «М» площею 3 910,1 кв.м, інженерно-обчислювальний центр 1 черга (літ. В1), загальною площею 3 230,6 кв.м, інженерно-обчислювальний центр (літ. В2), загальною площею 2 561,6 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, б. 1. Заставна вартість предмета іпотеки, згідно п. 1.4 вказаного договору іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 47 215 562 грн.

(далі по тексту Договори іпотеки).

В подальшому, між сторонами було укладено ряд додаткових договорів до вищезгаданих Договорів іпотеки, якими вносились зміни щодо розміру грошових зобов'язань позивача та терміну їх виконання відповідно до укладених додаткових угод до Кредитного договору.

Крім того, 28.02.2007, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, АКБ «Форум», правонаступником якого є відповідач, як заставодержатель та позивач як заставодавець уклали договір застави, посвідчений третьою особою та зареєстрований за № 1714 (далі Договір застави), відповідно до якого предметом застави є: основні засоби згідно опису, який є невід'ємною частиною Договору застави; основні засоби, які надаються під заставу, належать заставодавцю на підставі Виписки з балансу рахунку 104 станом на 01.02.2007 та знаходяться за адресою: Київська область, м. біла Церква, Бульвар 1 Травня, б. 13; предмет застави сторонами оцінений в 3 676 732 грн. (п.п. 1.2 - 1.5 Договору застави).

В подальшому, між сторонами було укладено ряд додаткових договорів до Договору застави, якими вносились зміни щодо розміру грошових зобов'язань заставодавця та терміну їх виконання відповідно до укладених додаткових угод до Кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується, що в зв'язку з укладенням сторонами Договорів іпотеки та Договору застави, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна третьою особою внесено заборону відчуження спірного майна, що накладена при посвідченні Договорів іпотеки та Договору застави: від 30.01.2007 заборона за № 1838/8 (зареєстровано в реєстрі за № 719), від 30.01.2007 заборона за № 1842/8 (зареєстровано в реєстрі за № 722-725), від 30.01.2007 заборона за № 1843/8 (зареєстровано в реєстрі за № 727), від 28.02.2007 заборона за № 2168/9-2170/9 (зареєстровано в реєстрі за № 1718-1720), від 31.05.2007 заборона за № 2303/10-2305/10 (зареєстровано в реєстрі за № 3383-3385), від 30.08.2007 заборона за № 2477/10, 2478/10, 2479/10 (зареєстровано в реєстрі за № 6056, 6071, 6072), від 25.04.2008 заборона за № 2939/11 (зареєстровано в реєстрі за № 1756), від 28.02.2007 заборона за № 6031729.

З матеріалів справи слідує, що, у зв'язку з невиконанням позивачем своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором, відповідач як Банк звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості за вказаним договором, який ухвалою від 01.11.2011 у справі № 10/249-10/19 залишено судом без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України (а.с. 225-227 т. 1). Вказану ухвалу відповідачем оскаржено не було.

У 2012 році відповідач як Банк звернувся до Господарського суду Херсонської області та до Господарського суду Київської області з позовними заявами до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» та Приватного підприємства «Фанг» про звернення стягнення на нерухоме майно шляхом визнання за Банком права власності на підставі застережень про задоволення вимог іпотекодержателя за Договорами іпотеки в рахунок погашення заборгованості позивача перед Банком за Кредитним договором.

Рішеннями Господарського суду Херсонської області від 27.11.2012 у справі № 5024/533/2012 та Господарського суду Київської області від 19.11.2012 у справі № 7/037-12 у задоволенні заявлених у цих справах позовних вимогах Банку відмовлено.

Зі змісту судових рішень у вказаних справах слідує, що позовні вимоги у справі № 7/037-12 відповідач заявив виходячи зі спірних Договорів іпотеки: від 30.01.2007 № 719, від 30.01.2007 № 721, від 30.01.2007 № 726, від 28.02.2007 № 1713, від 31.05.2007 № 3382 та від 30.08.2007 № 6055, у справі № 5024/533/2012 - від 25.04.2008 № 1755.

Вимоги відповідача у вказаних справах ґрунтувались на невиконанні позивачем грошових зобов'язань за Кредитним договором.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 у справі № 5024/533/2012 (а.с.183-192 т.1) та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 у справі № 7/037-12 (а.с.193-211 т.1) відповідні рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2012 та Господарського суду Київської області від 19.11.2012 залишені без змін. Зі змісту вказаних постанов слідує, що підставою для відмови у задоволенні позовів, на відміну від відповідних судів першої інстанції, став пропуск банком строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за Кредитним договором, який розпочався з 26.01.2009 - дати завершення строку користування позичальником останнім з наданих кредитних траншів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 у справі № 5024/533/2012 відмовлено в допуску касаційної скарги до провадження у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 у справі № 7/037-12 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.13 залишено без змін. Вищій господарський суд України погодився з думкою суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на іпотечне майно шляхом визнання за Банком права власності в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором через пропуск ним строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням судових рішень у справах № 5024/533/2012 та № 7/037-12, позивач звернувся до відповідача з Вимогою № 05/637 від 31.05.2013 (а.с.228-229 т.1), де, виходячи з того, що зобов'язання позивача перед відповідачем за Кредитним договором є припиненим, вимагав протягом 3-х робочих днів з дати отримання вказаної вимоги, подати заяви до реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про припинення іпотеки за Договорами іпотеки, про припинення застави за Договором застави та про вилучення записів з реєстру іпотек та з єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна.

У відповідь, листом № 4583/315 від 16.08.2013 (а.с.230 т.1) відповідач відмовився виконати вимогу позивача в зв'язку з відсутністю передбачених чинним законодавством України підстав для припинення іпотеки.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Спірним рішенням позовні вимоги позивача задоволені повністю.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що строки позовної давності по основному зобов'язанню позивача перед відповідачем (за Кредитним договором) минули та припинилося право вимоги (переслідування або притягнення до суду) боржника, дійшов висновку, що припинилося зобов'язання в розумінні ст. 509 ЦК України і що похідні зобов'язання позивача у вигляді іпотеки та застави підлягають припиненню, а тому, позовні вимоги в частині визнання припиненими Договорів іпотеки та Договору застави підлягають задоволенню, з урахуванням чого, у відповідності до вимог чинного законодавства України, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині зняття заборони відчуження іпотечного нерухомого майна позивача та зобов'язання відповідача зняти заборону по заставному рухомому майну позивача.

Відповідач наполягає на тому, що норми ЦК України не містять такого наслідку спливу позовної давності як припинення зобов'язання, і що єдиним наслідком спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є відмова у позові.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією відповідача в цьому питанні, але вважає, що рішення суду першої інстанції є вірним по суті і скасуванню не підлягає, з огляду на таке.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Отже, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та сама Конвенція про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судові рішення у справах № 5024/533/2012 та № 7/037-12 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у цій справі, № 910/14754/14, не можуть їм суперечити.

Водночас згідно зі ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факти, встановлені судом під час вирішення справ № 5024/533/2012 та № 7/037-12, зокрема, сплив строку позовної давності для звернення ПАТ «Банк Форум» з вимогами за Кредитним договором до ТОВ НВП «Білоцерківмаз», а також те, що через сплив вказаного строку ПАТ «Банк Форум» втратив право задовольнити свої майнові вимоги до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» шляхом набуття права власності на майно, яким забезпечене виконання останнім зобов'язань за Кредитним договором, визнаються колегією суддів такими, що не потребують доведення.

У рішенні від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», яке, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ як джерело права, Європейський суд з прав людини зазначив: позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 572 ЦК України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи, що з набранням законної сили судових рішень у справах № 5024/533/2012 та № 7/037-12 відповідач втратив право на задоволення майнових вимог до позивача за Кредитним договором за рахунок спірного майна, вказане майно втратило властивості майна, правовий режим якого регулюється спеціальними нормами законодавства про заставу та іпотеку і не може розглядатися як таке, на яке розповсюджуються умови Договорів іпотеки та Договору застави.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Враховуючи, що позивач і відповідач як сторони Договорів іпотеки та Договору застави втратили право і можливість здійснювати відносно майна, яке є предметом іпотеки і застави за вказаними договорами, свої права і виконувати свої обов'язки, тобто, фактично, припинив існування предмет вказаних договорів, є правові підстави вважати, що спірні Договори іпотеки та Договір застави припинили свою дію.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються, зокрема, шляхом припинення господарських правовідносин.

Вимога про визнання договору припиненим по суті є вимогою про припинення господарських правовідносин за цим договором.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість і законність вимог позивача про визнання припиненими договорів іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 30.01.2007 (реєстровий № 719), від 30.01.2007 (реєстровий № 721), від 30.01.2007 (реєстровий № 726), від 28.02.2007 (реєстровий № 1713), від 31.05.2007 (реєстровий № 3382), від 30.08.2007 (реєстровий № 6055), від 25.04.2008 (реєстровий № 1755) та договору застави рухомого майна від 28.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстровий № 1714). Рішення суду першої інстанції про задоволення вказаних вимог залишається в силі незалежно від підстав його прийняття.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 34 ГПК України, згідно з якою господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, з урахуванням висновків колегії суддів щодо підстав задоволення вимог в частині визнання припиненими спірних Договорів іпотеки та Договору застави, посилання апелянта на те, що суд не врахував, що рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі № 911/4724/13 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» та ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» про визнання недійсним договору оренди, встановлено обставину не припинення зобов'язань за генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.2007 в зв'язку з прийняттям рішення, яким відмовлено ПАТ «Банк «Форум» у зверненні стягнення на предмет іпотеки в зв'язку із закінченням строку позовної давності; що Європейський суд з прав людини у Рішенні від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», на яке послався позивач та яке взяв до уваги суд першої інстанції, також не визначає припинення зобов'язання як наслідок позовної давності; що, оскільки зобов'язання за Генеральним кредитним договором № 14/07/00-КL від 30.01.2007 не виконано, договори іпотеки та застави є чинними, предмети іпотек та застави не реалізовано, ПАТ «Банк Форум» не набуто права власності на предмети іпотек та застави, а також предмети іпотек і застави існують та не знищені, то на момент прийняття судом рішення були відсутні передбачені ЦК України, ЗУ «Про іпотеку» підстави припинення іпотеки та застави, до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що не впливають на вирішення спору сторін в цій частині по суті.

Враховуючи, що право відповідача задовольнити свої майнові вимоги до позивача за Кредитним договором шляхом визнання за ним права власності на спірне майно, припинилось, припинилось і зобов'язання позивача передати це майно у власність відповідача на задоволення його майнових вимог за вказаним договором.

При цьому, зі змісту Договорів іпотеки та Договору застави слідує, що саме позивач у цій справі є власником спірного майна, і за обставин, що склалися, у відповідача відсутні правові підстави оспорити це право, посилаючись на умови Договорів іпотеки та Договору застави, або створювати перепони у користуванні позивачем цим майном.

В матеріалах справи також відсутні докази наявності інших правовідносин сторін щодо спірного майна, окрім як за Договорами іпотеки та Договором застави.

Частина 5 ст. 11 ЦК України встановлює, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частини 1 та 2 ст. 319 ЦК України встановлюють, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та те, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321 ЦК України встановлює, що:

- право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1);

- особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2).

З огляду на встановлені судом обставини справи, колегія суддів вважає, що перебування спірного майна в іпотеці та заставі відповідача не ґрунтується на приписах чинного законодавства, порушує основні засади цивільного законодавства, до яких віднесено справедливість, добросовісність та розумність, та порушує права позивача як власника такого майна на вільне розпорядженням ним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Порядок державної реєстрації іпотек регламентується Законом України «Про іпотеку», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 17.10.2013 № 868 (далі Порядок № 868).

Згідно з ч. 3 ст. ст. 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 71 Порядку № 868 державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Згідно з п. 63 Порядку № 868 під час проведення державної реєстрації іпотеки заінтересованою особою є іпотекодержатель. У разі проведення державної реєстрації припинення іпотеки заінтересованою особою також є особа, якою припинена іпотека, особа, в інтересах якої припинено іпотеку, та у випадку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - державний виконавець.

Приписами ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04. № 830, передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру (п. 24). Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу (п. 25).

З огляду на вказані правові норми, враховуючи, що перебування на даний час спірного майна в заставі та іпотеці відповідача порушує право позивача як власника такого майна на розпорядження ним, вимоги позивача про зняття заборони відчуження нерухомого майна позивача, накладених нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в зв'язку з укладенням договорів іпотеки: по договору іпотеки від 31.01.2007 реєстраційний № 719 запис про заборону відчуження від 31.01.2007 № 1838/8; по договору іпотеки від 31.01.2007 реєстраційний № 721 запис про заборону відчуження від 31.01.2007 № 1842/8; по договору іпотеки від 31.01.2007 реєстраційний № 726 запис про заборону відчуження від 31.01.2007 № 1843/8; по договору іпотеки від 28.02.2007 реєстраційний № 1713 запис про заборону від 28.02.2007 № 2168/9-2170/9; по договору іпотеки від 31.05.2007 реєстраційний № 3382 записи про заборону відчуження від 31.05.2007 № 2303/10-2305/10; по договору іпотеки від 25.04.2008 реєстраційний № 1755 запис про заборону відчуження від 25.04.2008 № 2939/11; по договору іпотеки від 30.08.2007 реєстраційний № 6055 записи про заборону відчуження від 30.08.2007 № 2477/10, № 2478/10, № 2479/10 та про зобов'язання відповідача зняти заборону по рухомому майну позивача № 6031729, внесену до Державного реєстру обтяжень рухомого майна в зв'язку з укладанням договору застави від 28.02.2007 реєстраційний запис № 1714, шляхом подання відповідної заяви, колегія суддів визнає законними та такими, що підлягають задоволенню.

Рішення суду першої інстанції в цій частині, незалежно від підстав його прийняття, залишається в силі.

Думка відповідача щодо того, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки чинне законодавство не відносить його до державних реєстраторів прав на нерухоме майно, тобто відповідач не може бути особою, уповноваженою поновити порушене право позивача за заявленою вимогою про зняття заборони, визнається колегією суддів такою, що не відповідає вимогам закону, і до уваги не приймається, оскільки виходячи з характеру спірних правовідносин, саме відповідач як іпотеко- та заставодержатель спірного майна має бути відповідачем при розгляді по суті заявлених позивачем позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 у справі № 910/14759/14 не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 у справі № 910/14759/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 у справі № 910/14759/14 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14759/14.

Повний текст постанови складено: 10.11.2014

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Н.М. Коршун

В.І. Рябуха