Постанова № 41280565, 15.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2010 р. № 2а-3230/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого - судді - Качур Р.П.

За участю секретаря судового засідання - Подібки М.З.

Хмельницька міжрайонна ДПІ до ТзОВ "Нафта Проскурів" про про сплату податкових зобов'язань ,

представника позивача Дєдушкіна С.О.,

представника відповідача Демчик О.І.,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2010 року Хмельницька міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області звернулася із адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду до Товариства з обмеженою відповідальності «Нафта Проскурів»про сплату податкових зобов'язань нарахованих за непрямим методом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено податкового зобов'язання нарахованих за непрямим методом у розмірі 11 154 712, 50 грн. Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву (Вх. № 30982 від 26.08.2010 року), в якому просить в позові відмовити повністю.

Суд розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив та оцінив докази, які мають значення для справи в їх сукупності та встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Проскурів»зареєстроване 17.08.2004 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 59-62). Згідно цієї довідки 18.02.2009 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язана зі змінами в установчих документів, а саме внесено зміни до місцезнаходження юридичної особи. Згідно останніх змін місцемзнаходження відповідача є: вулиця Богданівська, 15А, м. Львів.

Відповідач взятий на облік платника податків Хмельницькою міжрайонною ДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 48 від 08.05.2009 року № 48 (а.с. 96). Згідно вказаної довідки, відповідач узятий на облік як платник податків 07.05.2001 р., місцезнаходження юридичної особи вказане відповідно до змін, внесених у ЄДРПОУ: вул. Богданівська, 15А, м. Львів.

06 лютого 2009 року директору ТзОВ «Нафта-Проскурів»Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області скеровано письмовий запит № 1407/10/76-031 від 06.02.2009 року про надання документів та пояснень, щодо виявлених недостовірностей у поданій податковій звітності. Вказану вимогу скеровано на адресу с. Терешівці, Хмельницька область, що підтверджується квитанцією про направлення запиту (а.с. 93) та поясненнями представника позивача. Причин направлення письмового запиту не за юридичною адресою відповідача представник позивача суду не пояснив.

У зв'язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит органу державної податкової служби позивачем на підставі пункту 3 частини 6 статті 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні»позивачем видано направлення № 376 від 04.11.2009 року на виїзну позапланову документальну перевірку за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. (а.с. 95).

04 листопада 2009 року Хмельницькою МДПІ складено акт № 51 про незнаходження відповідача за юридичною адресою: Хмельницький район, с. Терешівці. (а.с. 94). Адреса, за якою встановлено факт відсутності відповідача не відповідає адресі, зазначеній у Витягу з ЄДРПОУ, а саме згідно останніх відомостей внесених про юридичну особу місцезнаходженням є: м. Львів, вул.. Богданівська, 15А.

На підставі даних, зафіксованих в акті № 51 від 04.11.2009 р. про відсутність за місцемзнаходженням позивачем здійснено невиїзну документальну перевірку, щодо застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань ТзОВ «Нафта-Проскурів», про що складено акт перевірки № 31/230/31472177 від 15.01.2010 року.

За результатами перевірки позивачем було встановлено порушення відповідачем п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість за грудень 2007 року в сумі 3305100 грн., пп.. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- заниження податку на прибуток в сумі 4131375 грн.

На підставі вказаного акта перевірки позивачем були винесені рішення № 1 від 11.02.2010 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, відповідно до якого відповідачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6197062, 50 грн. (4131375, 00 грн. за основним платежем та 2065687, 50 грн. за штрафними санкціями), та № 2 від 11.02.2010 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, відповідно до якого відповідачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4957650, 00 грн. (3305100, 00 грн. за основним платежем та 1652550, 00 грн. за штрафними санкціями)

З дослідженого в судовому засіданні акта перевірки судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті перевірки порушення зазначених вище норм стало встановлення факту реалізації відповідачем об'єктів нерухомості за цінами нижчими за звичайні.

19.12.2007 року між ТзОВ «Нафта-Проскурів» (Продавець) та ТзОВ «Далекі Холми»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти у власність автозаправну станцію на три заправочних колонки потужністю 475 заправок на добу загальною площею 63, 1 кв. м, яка знаходиться за адресою: місто Хмельницький, вул. Прибузька, 1/1 (один дріб один), надалі -Об'єкт продажу.

Підпунктом 1.3 даного Договору визначено, що відповідно до відомостей, викладених у Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17053714, виданому 14 грудня 2007 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, вартість Об'єкту продажу становить 24 144, 52 грн. Продаж Об'єкту продажу вчинявся за ціною 18 000, 00 грн., в тому числі ПДВ. (п.п. 2.1. цього Договору).

19.12.2007 року між ТзОВ «Нафта-Проскурів» (Продавець) та ТзОВ «Далекі Холми»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти у власність автозаправну станцію загальною площею 196, 00 кв. м, яка знаходиться за адресою: місто Хмельницький, проспект Миру, 63/2 (шістдесять три дріб два), надалі -Об'єкт продажу.

Підпунктом 1.3 даного Договору вказано, що відповідно до відомостей, викладених у Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17051426, виданому 14 грудня 2007 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, вартість Об'єкту продажу становить 46 514, 66 грн. Продаж Об'єкту продажу вчинявся за ціною 18 000, 00 грн., в тому числі ПДВ. (п.п. 2.1. цього Договору).

19.12.2007 року між ТзОВ «Нафта-Проскурів» (Продавець) та ТзОВ «Далекі Холми»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти у власність автозаправну станцію загальною площею 82,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: місто Хмельницький, проспект Миру, 102/1 (сто два дріб один), надалі -Об'єкт продажу.

Підпунктом 1.3 даного Договору вказано, що відповідно до відомостей, викладених у Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17052146, виданому 14 грудня 2007 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, вартість Об'єкту продажу становить 59 420, 00 грн. Продаж Об'єкту продажу вчинявся за ціною 72 000, 00 грн., в тому числі ПДВ. (п.п. 2.1. цього Договору).

21.12.2007 року між ТзОВ «Далекі Холми»(Продавець) та ТзОВ «Мантікор»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1якого Продавець передав, а покупець прийняв у власність автозаправну станцію на три заправочних колонки потужністю 475 заправок на добу загальною площею 63, 1 кв. м, яка знаходиться за адресою: місто Хмельницький, вул. Прибузька, 1/1 (один дріб один), надалі -Об'єкт продажу.

Підпунктом 1.3 даного Договору вказано, загальна вартість об'єкту продажу згідно витягу з реєструправ власності на нерухоме майно № 17153356, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 21.12.2007 року, становить 15 000, 00 грн.. Продаж зазначеного Об'єкту продажу вчинявся за ціною 6 831 600, 00 грн., в тому числі ПДВ.(п.п. 2.1. цього Договору).

21.12.2007 року між ТзОВ «Далекі Холми»(Продавець) та ТзОВ «Мантікор»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1 якого Продавець передав, а покупець прийняв у власність автозаправну станцію загальною площею 196, 00 кв. м, яка знаходиться за адресою: місто Хмельницький, проспект Миру, 63/2 (шістдесять три дріб два), надалі -Об'єкт продажу.

Підпунктом 1.3 даного Договору вказано, що загальна вартість об'єкту продажу згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17152552, виданому 21 грудня 2007 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, вартість Об'єкту продажу становить 15 000, 00 грн. Продаж зазначеного Об'єкту продажу вчинявся за ціною 6 200 400, 00 грн., в тому числі ПДВ.(п.п. 2.1. цього Договору).

21.12.2007 року між ТзОВ «Далекі Холми»(Продавець) та ТзОВ «Мантікор»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1 якого Продавець передав, а покупець прийняв у власність автозаправну станцію загальною площею 82,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: місто Хмельницький, проспект Миру, 102/1 (сто два дріб один), надалі -Об'єкт продажу.

Підпунктом 1.3 даного Договору вказано, що загальна вартість об'єкту продажу згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17152861, виданому 21 грудня 2007 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, вартість Об'єкту продажу становить 60 000, 00 грн. Продаж зазначеного Об'єкту продажу вчинявся за ціною 6 906 600, 00 грн., в тому числі ПДВ. (п.п. 2.1. цього Договору).

26.12.2007 року між ТзОВ «Мантікор»(Продавець) та ВАТ «Концерн Галнафтогаз»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1 якого Продавець передав, а покупець прийняв у власність автозаправну станцію на три заправочних колонки потужністю 475 заправок на добу загальною площею 63, 1 кв. м, яка знаходиться за адресою: місто Хмельницький, вул. Прибузька, 1/1 (один дріб один), надалі -Об'єкт продажу.

Підпунктом 1.3 даного Договору вказано, що відповідно до відомостей, викладених у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 24 грудня 2007 року за № 17188994 вартість Об'єкту продажу становить 5 693 000 грн.. Продаж зазначеного Об'єкту продажу вчинявся за ціною 6 852 000, 00 грн., в тому числі ПДВ. (п.п. 2.1. цього Договору).

26.12.2007 року між ТзОВ «Мантікор»(Продавець) та ВАТ «Концерн Галнафтогаз»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1 якого Продавець передав, а покупець прийняв у власність автозаправну станцію загальною площею 196, 00 кв. м, яка знаходиться за адресою: місто Хмельницький, проспект Миру, 63/2 (шістдесять три дріб два), надалі - Об'єкт продажу.

Підпунктом 1.3 даного Договору вказано, що відповідно до відомостей, викладених у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 25 грудня 2007 року за № 17202434 вартість Об'єкту продажу становить 5 167 000 грн.. Продаж зазначеного Об'єкту продажу вчинявся за ціною 6 216 000, 00 грн., в тому числі ПДВ. (п.п. 2.1. цього Договору).

26.12.2007 року між ТзОВ «Мантікор»(Продавець) та ВАТ «Концерн Галнафтогаз»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п. 1.1 якого Продавець передав, а покупець прийняв у власність автозаправну станцію загальною площею 82,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: місто Хмельницький, проспект Миру, 102/1 (сто два дріб один), надалі -Об'єкт продажу.

Підпунктом 1.3 даного Договору вказано, що відповідно до відомостей, викладених у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 25 грудня 2007 року за № 17202061 вартість Об'єкту продажу становить 5 755 500 грн.. Продаж зазначеного Об'єкту продажу вчинявся за ціною 6 924 000, 00 грн., в тому числі ПДВ. (п.п. 2.1. цього Договору).

Позивач, обґрунтовуючи порушення ТОВ «Нафта-Проскурів»п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначив, що із змісту договорів купівлі-продажу АЗС можна зробити висновок, що господарські операції з купівлі-продажу АЗС від ТОВ «Нафта-Проскурів»до ТОВ «Далекі Холми»та їх подальша реалізація проводилась на протязі декількох днів.

В пункті 3 акта перевірки податковим органом зазначено, що 06.02.2009 року на адресу підприємства ТОВ «Нафта Проскурів»направлено запит № 1407/10/26-031 з метою отримання пояснення щодо обґрунтування рівня договірних цін реалізованих автозаправних станцій згідно договорів купівлі-продажу від 19.12.2007 року. Зазначений запит долучено до матеріалів справ (а.с. 93).

У позовній заяві податковий орган покликається на цей запит від 06.02.2009 року як на підставу для проведення перевірки, оскільки відповідачем не надано письмової відповіді на нього. Крім того, зі змісту долученого до матеріалів справи запиту № 1407/10/76-03 від 06.02.09 року не вбачається витребування від відповідача інформації щодо обґрунтування рівня договірних цін реалізованих автозаправних станцій згідно договорів купівлі-продажу від 19.12.2007 р.

Відповідно до пп. 1.20.8 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

На податковий орган покладений обов'язок довести, що ціна, вказана в договорі, не відповідає рівню звичайних цін. При цьому податковий орган зобов'язаний діяти в порядку, встановленому діючим законодавством.

Судом встановлено та визнано позивачем у судовому засіданні, що запиту до ТзОВ «Нафта-Проскурів»щодо обґрунтування ціни продажу АЗС під час проведення перевірки податковий орган не скеровував.

Відповідно до підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Поширення підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін процедури, встановленої для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, не означає зміну підстав для застосування податковим органом звичайних цін чи непрямих методів, визначених законом, зокрема підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», для застосування непрямих методів.

Таким чином, контролюючий орган був вправі визначати податкові зобов'язання із застосуванням звичайних цін по операціях купівлі-продажу, описаних в акті перевірки виключно з підстав, встановлених підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»пряма вказівка на що міститься в підпункті 4.3.4 зазначеної статті, наявність яких податковим органом не доведена.

В той же час, відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Підпунктами 1.20.2 - 1.20.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено правила для визначення звичайної ціни.

При визначенні звичайної ціни продажу, АЗС податковим органом використано метод ціни перепродажу (наступного продажу), чим порушено норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, оскільки використання методу ціни перепродажу для визначення звичайної ціни може бути застосовано лише в порядку, передбаченому п.п. 1.20.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що додатково до правил визначення звичайної ціни, встановлених цим пунктом, Кабінет Міністрів України має право встановити методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) платниками податку, визначеними як природні монополісти відповідно до закону, виходячи з таких правил: у разі коли неможливо визначити ціну товарів (робіт, послуг) через відсутність або недоступність відповідної інформації, для визначення звичайної ціни використовується метод ціни перепродажу (наступного продажу) таких товарів робіт, послуг). При цьому ціна товарів (робіт, послуг), що продаються платником податку, визначається на рівні ціни, за якою такі товари (роботи, послуги) перепродаються їх покупцем у разі наступного продажу, з урахуванням визначених за допомогою застосування звичайних цін фактичних витрат, понесених цим покупцем під час продажу та просування на ринок цих товарів (робіт, послуг), а також звичайного для даного виду діяльності прибутку покупця (без врахування ціни, за якою покупцем були придбані у продавця товари).

Виходячи із змісту зазначеної норми, застосування вказаного вище методу значення звичайної ціни у спірних правовідносинах є неправомірним.

Також Суд зазначає наступне.

Статтею 665 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Стаття 691 Цивільного Кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Положення статті 632 Цивільного Кодексу України свідчить про те, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

При укладенні договорів купівлі-продажу нерухомого майна між позивачем та ТзОВ «Далекі Холми»були дотримані усі істотні умови договору, які передбачені чинним законодавством України, була встановлена ціна предмету договору за домовленістю сторін, а також була дотримана форма договору, як того передбачає стаття 657 Цивільного Кодексу України.

Податковим органом не надано доказів визначених в акті перевірки договорів недійсними.

У відповідності до п.п. 1.20.51 якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовується правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість»та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національнихз стандартах з питань оцінки майн і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом.

При здійсненні продажу автозаправних станцій, згідно договорів, описаних в акті перевірки від 15.01.2010 р., відповідачем для визначення ціни продажу застосовано положення п.п. 1.20.51 вказаного вище Закону.

У відповідності до п. 4 П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств»справедлива вартість (вона ж за п.п. 1.20.51 Закону - звичайна ціна) - це сума, за якою може бути здійснено обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Крім того, в п. П (с) БО 19 наведена таблиця, за якою визначають справедливу вартість активів та зобов'язань, де вказано, що основою для визначення справедливої вартості основних засобів є ринкова вартість.

У відповідності до п.7.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валового доходу платника податку включається прибуток від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, визначений згідно із статтею 8 цього Закону. При цьому, п.п. 8.4.3, яким визначено порядок обліку операцій продажу основних фондів групи 1, не передбачено процедури застосування звичайних цін. Згідно вказаного підпункту у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сама перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Слід зазначити, що згідно з підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.

Що стосується правомірності проведення перевірки, суд також зазначає, що таку проведено не у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Зокрема, підставою для проведення перевірки у направленні зазначено пункт 3 частини шостої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»яким передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, як встановлено судом, письмовий запит скеровувався відповідачу не за юридичною адресою, відомості про яку внесено до ЄДРПОУ і які містяться у довідці про взяття на облік платника податків № 48 від 08.05.2009 року, яку долучено до матеріалів справи (а.с. 96). Відтак, підстав для проведення перевірки, визначених пунктом 3 частиною шість ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»у Хмельницької МДПІ не було.

У відповідності до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 86, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 20 жовтня 2010 року

Суддя Качур Р.П.