Рішення № 41280315, 03.11.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2014 р.Справа № 916/2636/13

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючий суддя Брагіна Я.В.

судді: Зайцев Ю.О.

Горячук Н.О.

секретар судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників:

від позивача: Нестерова І.В. згідно довіреності від 31.12.2013р.;

від відповідача: Чернійчук С.М. згідно довіреності від 06.08.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ";

про стягнення 26 568,96 грн.

В засіданні суду 27.10.14. оголошувалась перерва до 03.11.14. на підставі ст.77 ГПК України.

01.10.2013р. до господарського суду Одеської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" про стягнення 26 568,96 грн.

Ухвалою суду від 03.10.13. порушено провадження у справі №916/2636/13 за зазначеним вище позовом.

Ухвалою суду від 16.12.13. призначено почеркознавчу судову експертизу, а провадження у справі зупинено.

21.02.14. від експерта надійшло клопотання про надання оригіналу довіреності від 22.03.13., виданої на ім'я ОСОБА_5, оскільки у матеріалах справи на аркуші справи 23 знаходиться її копія.

21.03.14. ухвалою суду провадження у справі поновлено та ухвалою суду від 21.03.2014р. прийнято справу №916/2636/13 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Меденцев П.А., суддя Никифорчук М.І., суддя Зайцев Ю.О.

Згідно повторного автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 03.04.2014р. справу № 916/2636/13 передано на розгляд судді Брагіній Я.В., як головуючому судді.

Розпорядженням в. о. голови господарського суду Одеської області від 07.04.2014р. справу № 916/2636/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Брагіна Я.В., судді: Панченко О.Л та Зайцев Ю.О., яка ухвалою суду від 07.04.14. прийняла зазначену справу до свого провадження.

Ухвалою суду від 16.05.14. провадження у справі було зупинено до закінчення проведення експертизи.

02.09.14. до господарського суду Одеської області повернуто матеріали справи №916/2636/13 та висновок експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Розпорядженням керівника апарату №659 від 04.09.14. здійснено повторний автоматичний розподіл справи №916/2636/13 для внесення змін до складу колегії у зв'язку з відпусткою члена колегії Панченко О.Л. та розподілено розгляд справи у складі колегії: головуючий суддя Брагіна Я.В., судді: Зайцев Ю.О. та Горячук Н.О., яка ухвалою суду від 04.09.2014р. прийняла до свого провадження справу №916/2636/13, поновила провадження у справі та призначила засідання суду.

В матеріалах справи знаходиться заява відповідача від 27.10.13., згідно якої останній просить визнати недійсним договір №92/05 від 23.04.13, укладеного між позивачем та Вінницькою філією "Альфа Плюс" ТОВ "Юбіком Торг".

Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеної заяви, оскільки вона не узгоджується із приписами Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що поставка товару здійснювалась на підставі договору. Договір підписав уповноважений представник за довіреністю, копія якої знаходиться в матеріалах справи. Але оригіналу зазначеної довіреності у позивача немає. Філія отримала товар на підставі видаткових накладних, частково розрахувалась.

Представник відповідача в засіданні суду та у відзивах заперечував проти позову. Пояснив, що Вінницька філія відповідача немала повноважень на укладення договору поставки товару та отримання товарів. Крім того, позивач не надав належних доказів, які б підтверджували отримання товару, бо відсутні довіреності на отримання їх. До того ж, видаткові накладні, на які посилається позивач неналежно оформлені, тому що в них відсутні посилання на довіреність, не зазначено найменування особи, яка отримувала товар. Вінницька філія ліквідована і при ліквідації в бухгалтерському обліку не відображено борг перед позивачем. До податкових накладних вносились юридичною особою коригування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Дійсно, як свідчать матеріали справи 23.04.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Баядера Логістик" (позивачем, постачальником) та Вінницькою філією „Альфа Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" (покупець) було укладено договір поставки №92/05.

Предметом договору є зобов'язання позивача передати у власність покупця товар (алкогольні напої), а покупця - приймати і оплатити товар.

За умовами п.6.1 договору, розрахунки за товар здійснюються протягом 14 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Відповідно п. 9.8 договору, він чинний протягом 2 років з дати укладання. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за 1 місяць до його закінчення, договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах.

Позивач, обгрунтовуючи вимоги посилається на видаткові накладні: № 39533 від 24.04.2013р. на суму 14844,21грн., №41660 від 30.04.2013р. на суму 9440,64грн., №43488 від 03.05.2013р. на суму 5572,80грн., № 46906 від 14.05.2013р.на суму 9802,80грн., № 48642 від 16.05.2013р. на суму 4752,72грн., всього на загальну суму 44413,20грн., згідно яких Вінницька філія "Альфа Плюс" відповідача отримувала товар.

Вінницька філія "Альфа Плюс" відповідача частково розрахувалася за отриманий товар в сумі 17844,24грн., і тому, на думку позивача, станом на час звернення з позовом до суду існуває борг відповідача перед позивачем в сумі 26568,96грн.

25.07.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №10-П, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (ст.626 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

З врахування ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із абз. 1 ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову враховуючи наступне.

Відповідно до Положення про Вінницьку філію „Альфа плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" останнє входить до складу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" на правах відокремленого підрозділу без права юридичної особи.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ст.95 ЦК України).

Згідно частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ст.237 ЦК України).

Відповідно до п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 30.03.1995 року № 02-5/220 "Про укладення договорів відособленими підрозділами юридичних осіб" за наявності належно оформлених повноважень юридичної особи керівники її відособлених підрозділів (філій, представництв, відділень) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень.

З врахуванням пункту першого розділу четвертого та п.7 розділу шостого Положення про Вінницьку філію "Альфа Плюс" товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" директор філії за згодою товариства має право від імені товариства укладати договори, придбати матеріали та вироби у роздрібній, оптовій та комісійній торгівлі, в порядку, встановленому діючим законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Проте, позивач не надав належних доказів, які б підтверджували надання юридичною особою ТОВ "ЮБІКОМ ТОРГ" повноважень директору Вінницької філії "Альфа Плюс" на укладення договору та на отримання товару.

Надана позивачем копія довіреності ТОВ "Юбіком Торг" від 22.03.13. (а.с.23, 208 т.1) не заслуговує на увагу, оскільки оригіналу довіреності позивач не надав суду. А згідно висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.08.14. зображення підпису від імені ОСОБА_7 у наданій на експертизу електрофотографічній копії довіреності визнано непридатним для почеркознавчого дослідження (а.с.10-11, т.2). До того ж, відповідач надав оригінал довіреності від 22.03.13., згідно якої директор Вінницької філії "Альфа Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю ЮбІКОМ ТОРГ" мав право вчиняти дії, зокрема: укладати цивільно-правові, господарські договори, зовнішньоекономічні контракти, пов'язані з діяльністю філії у порядку, встановленому положенням про філію (а.с.156,т.1).

Крім того, позивач не надав належних доказів, які б підтверджували отримання товарів і філією.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Статтею 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Також згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994 року, господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів (пункти 2.4 та 2.15 вказаного Положення).

Відповідно до пункту 2 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно з пунктом 15 зазначеної Інструкції відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.

Отже, зазначеними вище нормами встановлено загальний порядок виконання постачальником зобов'язань за договором поставки, що передбачають надання продавцем первинних документів, які для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу, та належно уповноважених діяти від особи одержувача.

Натомість, наявні в матеріалах справи видаткові накладні: № 39533 від 24.04.2013р. на суму 14844,21грн., №41660 від 30.04.2013р. на суму 9440,64грн., №43488 від 03.05.2013р. на суму 5572,80грн., № 46906 від 14.05.2013р.на суму 9802,80грн., № 48642 від 16.05.2013р. на суму 4752,72грн., всього на загальну суму 44413,20грн. та платіжні доручення про часткову оплату філією товарів не можуть бути належними доказами, які б підтверджували схвалення відповідачем- юридичною особою дій директора філії щодо укладення від імені юридичної особи договору поставки товару №92/05 від 23.04.13. та отримання товарів, оскільки позивач не надав належних доказів, які б підтверджували надання відповідачем філії повноважень та таких доказів у справі не немає, а зазначені видаткові накладні не містять відомостей про посаду, прізвище, ім'я та по батькові відповідальної особи покупця, його підпису та печатки юридичної особи - відповідача.

До того ж позивачем не надано довіреностей, виданих представникові відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача.

Не заслуговують на увагу доводи позивача щодо податкової звітності - податкових накладних відповідача, оскільки вказані документи не є доказами здійснення господарських операцій в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, відповідач корегував податкові декларації.

Така ж позиція Вищого господарського суду України, викладена у постановах, а саме: від 06.08.13. у справі №5011-51/14238-2012; від 20.05.13. у справі №5013/1032/12; від 22.04.13. у справі №5017/606/2012; від 20.05.13. у справі №2/5007/1231/12 та інших.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові. Доводи позивача суд не приймає, про що зазначив вище.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 10 листопада 2014 року

Головуючий суддя Я.В. Брагіна

судді: Ю.О. Зайцев

Н.О. Горячук