Ухвала суду № 41279223, 07.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2989/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Авраменка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21.05.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2014 року:

- №0001072204 (форми «Р») про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 177 797 грн. (785198 грн. за основним платежем, 392599 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями),

- №0001082204 (форми «П») про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 140 005 грн. за звітний 2013 рік;

- №0001062204 (форми «Р») про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 026 296 грн. (821 037 грн. за основним платежем, 205 259 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями),

- №0005081706 (форми «Р») про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 47 831,41 грн. (28 598,53 грн за основним платежем, 19 232,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями),

- №0005091706 (форми «Р») про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРАНС» задоволено.

24.06.2014 року Державна податкова інспекція у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що за результатами проведеної перевірки було встановлено допущення порушення ТОВ «ЗЕРНОТРАНС» вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з чим і були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які на думку податкового органу є правомірними та скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2014 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЗЕРНОТРАНС».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 19.03.2014 року по 08.04.2014 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «ЗЕРНОТРАНС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №2163/15-53-22-04/32078570 від 15.04.2014 року, на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.04.2014 року № 0001062204, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 026 296 грн. (821 037 грн. за основним платежем; 205 259 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0001072204, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 177 797 грн. (785 198 грн. за основним платежем; 392 599 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0001082204, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 140 005 грн. за звітний 2013 рік; № 0005091716, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб на суму 510 грн.; № 0005081706, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 47 831,41 грн. (28 598,53 грн. за основним платежем, 19 232,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

У висновку Акту перевірки №2163/15-53-22-04/32078570 від 15.04.2014 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем: - п. 44.1. ст. 44, пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.4, п.138.6 ст.138 ПКУ, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на прибуток на 140 005 грн., занижено податок на прибуток в сумі 785 198 грн.; - п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.3 ст.186, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на 821 037 грн.; - пп.14.1.54,пп..14.1.180, п.14.1ст.14, 162.1.1., пп. 162.1.2., пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, 163.1.2., п.163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст.163, пп. 164.1.1., пп. 164.1.2 п. 164.1 , пп. 164.2.1, пп.164.2.2., пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1,п. 168.3, пп. 168.4.1, пп. 168.4.2, пп. 168.4.3, 168.4.4., пп.168.4.5., пп.168.4.7 п. 168.4 ст.168, пп.170.9.1, пп.170.9.2, пп.170.9.3 п. 170.9 ст.170, п.171.1, п.171.2 ст.171 ПКУ, в результаті чого встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб у 2012-2013 роках на загальну суму 28598,53 грн.; - п. 119.2 ст.119, п. 176.2 ст.176 ПКУ, в результаті чого встановлено, що податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків та суми утриманого з них податку за період з 3 кварталу 2012 року по 4 квартал 2013 року надавалась з помилками до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, а саме невірно відображена сума виплачених доходів працівникам (т.1а.с. 125 - 126)

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що у перевіряємий період позивач здійснював комплекс заходів по експедируванню зернових культур, в межах договорів доручення, виступаючи стороною договору «Повірений». До виконання робіт по організації робіт по репрезентативному відбору проб вантажу, необхідних для виконання якісних аналізів при організації перевезення зернових, зернобобових та масляничних культур, карантинний огляд, організацію та узгодження в Головній державній інспекції по карантину рослин України переміщення зернових, зернобобових та масляничних культур ТОВ «Зернотранс» залучало підприємства, але не виключно: ТОВ «ПСВ Трейдінг» та ТОВ «Пальміра Агро».

Дослідженням документообігу у фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємством ТОВ «ПСВТрейдінг» та ТОВ «Пальміра Агро» було встановлено, що з наданих актів здачі-прийнятті робіт (надання послуг) неможливо визначити в межах яких договорів доручень, що укладені з «Довірителями» (замовниками послуг ТЕО) проводились зазначені репрезентативні відбори проб вантажу, що не дає змоги однозначно визначити, що вищенаведені послуги мали вплив на формування собівартості реалізованих послуг ТЕО, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких послуг ТОВ «Зернотранс» в рамках наданих до перевірки договорів доручення.

Також податковий орган посилався на те, що при проведенні аналізу податкової інформації (відповідно до автоматизованої системи податкового органу АІС «Податковий блок» щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) встановлено, що постачальники позивача - ТОВ «ПСВТрейдінг» та ТОВ «Пальміра Агро» по ланцюгу постачання мали господарські відносини з контрагентами, відносно яких до Єдиного реєстру судових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення та розпочато розслідування за фактом організації невстановленими особами діяльності підприємств з ознаками «фіктивності».

Зважаючи на зазначене здійснено висновок про завищення ТОВ «Зернотранс» собівартості реалізованих послуг в рамках договорів доручення на вартість послуг репрезентативного відбору проб вантажу за перевіряємий період: з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року.

З цих самих підстав ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області дійшла висновку про завищення позивачем податкового кредиту за вказаний період.

Крім того, в ході проведеної перевірки податковий орган встановив порушення ТОВ «Зернотранс» вимог Податкового кодексу України, що виразилось у неутриманні та не перерахуванні податку на доходи фізичних осіб у 2012-2013 роках.

Так, податковим органом встановлено безпідставне відшкодування добових витрат працівникам у вихідні дні у тому разі, коли працівник знаходиться у службовому відрядженні (у межах населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи) за адресою постійного проживання працівника, а також безпідставне відшкодування добових витрат працівникам у вихідні дні у тому разі, коли працівник знаходиться у службовому відрядженні та відстань між місцем відрядження та місцем постійного проживання потребує не багато часу для пересування, це уможливлює факт щоденного повертання працівників з місця відрядження до місця постійного проживання.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Зернотранс» уклало договори оренди автомобілів з працівниками підприємства, які є власниками цих автомобілів. У ході перевірки встановлено, що зазначені особи працевлаштовані у м. Одесі на ТОВ «Зернотранс», але свою роботу здійснюють за місцем проживання, в інших областях, відповідно до їх паспортних даних. Зазначені працівники рахуються як менеджери, а виконують роботу як водіїв, так і менеджерів. Таким чином об'єднання двох професій передбачає подвійну оплату праці, як водія, так і менеджера. Тому, оплата добових може бути другою, нефіксованою зарплатою без урахування податків.

Податковий орган також посилався на те, що на момент перевірки витрати працівниками документально не підтверджені, грошові кошти до каси підприємства не повернуті.

Таким чином, встановлено, що за рахунок коштів підприємства надмірно сплачено по авансовим звітам співробітникам підприємства суму 162 058,36 грн., що є додатковим благом працівників.

Також встановлено порушення порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, а саме: невірно відображена сума виплачених доходів працівникам.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «Зернотранс», зважаючи на наступне:

Згідно п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, 138.11 цієї статті.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПКУ витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктами 138.4,136.5 ст.138 ПКУ встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

П.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно акту перевірки позивач порушив норми п. 44.1. ст. 44, пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.4, п.138.6 ст.138, п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.3 ст.186, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПКУ по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Пальміра Агро» та ТОВ «ПСВ Трейдінг», в результаті чого завищені валові витрати на суму 4 105 185 грн. та податковий кредит на суму 821 037 грн.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Зернотранс» було укладено з TOB «ПСВ Трейдінг» договір від 01.10.2012 року № 2, а з TOB «Пальміра Aгpo» договір від 11.06.2012 року №16 (т.1а.с.154-155, 210-213).

За умовами вказаних договорів Виконавці (TOB «ПСВ Трейдінг» та TOB «Пальміра Aгpo») зобов'язувались надати послуги по проведенню карантинного догляд вантажу, оформленню у Державній інспекції з карантину рослин дозволів на переміщення зернових та масляничних вантажів у відповідності з вимогами Наказу Державної інспекції з карантину рослин № 253 від 18.10.2010 року, наказу Міністерства аграрної політики України № 414 від 23.08.2005 року, розпорядження Державної інспекції з карантину рослин № 9 від 28.09.2006 року.

П. 2.1 договорів передбачалось, що Виконавці зобов'язуються забезпечити відбір проб, дослідження вантажу, карантинний догляд, організацію і погодження в Державній інспекції з карантину рослин переміщення зернових та масляничних вантажів і відповідності із зазначеними вище нормативно-правовими актами.

Згідно умов додаткової угоди від 01.07.2013 року до договору від 01.10.2012 року № 2, укладеного з TOB «ПСВ Трейдінг» Замовник (ТОВ «Зернотранс») доручає, а Виконавець (TOB «ПСВ Трейдінг») зобов'язується надати послуги по організації репрезентативного відбору проб вантажу, необхідних для виконання якісних аналізів при організації перевезення зернових, зернобобових та масляничних культур, із залученням для виконання таких дій третіх осіб.

На підтвердження виконання умов укладених договорів позивачем були надані наступні первинні документи: заявки на організацію та проведення первинного карантинного дослідження, погодження у Державній інспекції з карантину рослин переміщення зернових та масляничних вантажів, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), з яких вбачається, що виконавцем було проведено такі види робіт: відбір проб, дослідження вантажу та визначено комісійну винагороду Замовника за надані послуги.

Також позивачем були надані листи від Головної державної інспекції з карантину рослин України, необхідні для оформлення державними інспекціями з карантину рослин карантинних

Дослідивши вказані первинні документи колегія суддів вважає, за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З положень Податкового кодексу України випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на віднесення сум до валових витрат та податковий кредит є реальне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку.

Документи та інші дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в даному випадку, фактичне виконання TOB «ПСВ Трейдінг» та TOB «Пальміра Aгpo» укладених з позивачем договорів підтверджується наданими первинними документами, які містять необхідну та достатню інформацію щодо господарських операцій, які здійснювались між вказаними контрагентами.

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, зокрема, статутом ТОВ «Зернотранс», господарські операції, здійснювані позивачем з TOB «ПСВ Трейдінг» та TOB «Пальміра Aгpo», безпосередньо пов'язані з видами господарської діяльності, які здійснюються позивачем - надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних та транзитних вантажів (залізничним, морським, річним, автомобільним та повітряним видами транспорту, транспортне оброблення вантажів: послуги по відвантаженню (прийому) і супроводженню вантажів, оптова торгівлею зерном (т. 1 а.с. 68-85).

З матеріалів справи також вбачається, що замовлення позивачем послуг у TOB «ПАЛЬМІРА АГРО» та TOB «ПСВ Трейдінг» здійснювалось у виконання договорів доручення:

- № 01/11-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.11.2011 року, укладеного між ПП «СЕРНА» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 25\12-E на транспортно-експедиторське обслуговування від 25.12.2008 року, укладеного між ПП «СЕРНА» та ТОВ «Зернотранс»;

- № ДГ-17/07-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 17.07.2008 року, укладеного між TOB «КАРНЕЛ-ТРЕЙД» та ТОВ «Зернотранс»;

- № ДГ-16/11-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.11.2011 року укладеного між TOB «ТК КРЯЖ і КУСТО» та ТОВ «Зернотранс»;

- № ДГ-08/08-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 08.08.2012 року, укладеного між TOB «АГРОТІРТРАНС» та ТОВ «Зернотранс»;

- № ДГ 19/07-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 08.08.2012 року укладеного між TOB «АГРОФІРМА КРЯЖ АГРО - 1» та ТОВ «Зернотранс»;

- № ДГ-18/07-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.06.2011 року, укладеного між СТОВ «КРЯЖ і К» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 09/08-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 09.08.2012 року, укладеного між TOB «ЮГАГРОТРАНС» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 05\07-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.07.2012 року, укладеного між СТОВ «ЧЕРНІВЧАНКА-АГРО» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 08/10-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 08.10.2012 року, укладеного між ПП «Партнер» та ТОВ «Зернотранс»;

- № ДГ 29/07-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 28.08.2012 року, укладеного між СТОВ «КРАЧКІВСЬКЕ» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 18/10-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.10.2012 року, укладеного між СТОВ «АГРОКРЯЖ» та ТОВ «Зернотранс»;

- № ДГ 22/08 Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 22.08.2012 року, укладеного між TOB «АГРОФІРМА КРЯЖ АГРО - 1» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 16\11-E на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.11.2011 року, укладеного між TOB «ВІМЕКСІМ» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 08\08-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 08.08.2011 року, укладеного між СТОВ «МРІЯ» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 08\07-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 08.07.2013 року, укладеного між TOB «ХОЛДІНГОВА КОМПАНІЯ» «ЮНІГРЕЙН» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 13/10-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.10.2011 року, укладеного між СВК «ДРУЖБА НАРОДІВ» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 16/07-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.07.2013 року, укладеного між TOB «УСПЕНІВСЬКЕ» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 15/07-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 15.07.2013 року, укладеного між TOB «МИКОЛАЇВКА» та ТОВ «Зернотранс»;

- № ДГ 31/07/КА-Е на транспортнл-експедиторське обслуговування від 31.07.2013 року, укладеного між СТОВ «КАЧКІВСЬКЕ» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 16/07-1-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.07.2013 року, укладеного між TOB «ВЕКТОР ОЙЛ ТРЕЙД» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 29/07-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 29.07.2013 року,укладеного між ПСП «КОЛОС» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 31/07/КА 1-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 31.07.2013 року, укладеного між TOB «АГРОФІРМА «КРЯЖ АГРО - 1» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 31/07/КК-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 31.07.2013 року, укладеного між СТОВ «КРЯЖ і К» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 31/07-МР-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 31.07.2013 року, укладеного між СТОВ «МРІЯ» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 31/07/ЧА-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 31.07.2013 року, укладеного між СТОВ «ЧЕРНІВЧАНКА-АГРО» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 15/10-Е на транспортно-експедиторське обслуговування від 15.10.2013 року, укладеного між TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІГРЕЙН» та ТОВ «Зернотранс»;

- № 19/11-Е на транспортне-експедиторське обслуговування від 19.11.20013 року, укладеного між TOB «КАРНЕЛ-ТРЕЙД» та ТОВ «Зернотранс».

Виконання ТОВ «Зернотранс» умов зазначених договорів підтверджується актами здачі-прийняття робіт, в яких окрім комісії повіреного та витрат на транспортування були зазначені витрати на відбір проб, відбір проб по карантину, карантинні сертифікати.

Таким чином, досліджені в ході судового розгляду справи докази свідчать про те, що господарські операції між позивачем та TOB «ПСВ Трейдінг» та TOB «Пальміра Aгpo» реально відбулися та тягнуть настання правових наслідків, а також безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що без послуг, отриманих від TOB «ПСВ Трейдінг» та TOB «Пальміра Aгpo» фактично не можливе переміщення зернових, зернобобових та масляничних культур, що повинно було бути виконано позивачем як Повіреним на виконання договорів доручення, укладених з вище переліченими контрагентами.

Крім того, судом першої інстанції були досліджені товарно-транспортні накладні, які підтверджують фактичне виконання позивачем договорів доручення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань податкового органу, як на доказ безпідставності формування позивачем податкового кредиту та віднесенні витрат до складу валових на інформацію, наявну в автоматизованій інформаційній системи податкового органу АІС «Податковий блок» про те, що контрагенти позивача ТОВ «ЗЕРНОТРАНС» - ТОВ «Пальміра Агро» та ТОВ «ПСВ Трейдінг» по ланцюгу постачання мали господарські відносини з наступними контрагентами (постачальниками) - ТОВ «Ніктайс», ТОВ «Міртон», ТОВ «Мрія-2010», відносно яких до Єдиного реєстру судових розслідувань внесені відомості про порушення кримінального провадження за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 27, 205, ст.ст. 27, 212 КК України.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України відповідальність у разі вчинення порушень визначених законами з питань оподаткування та іншими законами, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, несуть платники податків.

Таким чином, чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податкових зобов'язань від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, віднесення витрат до складу валових поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що податковим органом не наведено жодного доказу щодо причетності контрагентів позивача - ТОВ «Пальміра Агро» та ТОВ «ПСВ Трейдінг» до порушених кримінальних справ по ланцюгу взаємовідносин, їх обізнаності в дефектах контрагентів ТОВ «Ніктайс», ТОВ «Міртон», ТОВ «Мрія-2010», незважаючи вже на відсутність будь-яких доказів щодо наявності такої обізнаності у позивача та наявності зв'язку цих кримінальних проваджень з господарськими операціями позивача з ТОВ «Пальміра Агро» та ТОВ «ПСВ Трейдінг».

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача - ТОВ «Пальміра Агро» та ТОВ «ПСВ Трейдінг» були зареєстровані в ЄДР як діючі підприємства (т.5 а.с.206-211), а також зареєстровані платниками ПДВ. ТОВ «ПСВ Трейдінг» станом на 21.05.2014 року згідно витягу з ЄДР є діючим, ТОВ «Пальміра Агро» припинено за судовим рішенням від 12.03.2013 року у зв'язку з визнанням банкрутом, але господарські операції з позивачем вказаного підприємства відбувались у липні - вересні 2012 року.

Зважаючи на все вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем у відповідності до вимог Податкового кодексу України правомірно було віднесено до складу податкового кредиту та валових витрат грошові суми, сплачені ТОВ «Пальміра Агро» та ТОВ «ПСВ Трейдінг», а тому висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по операціям з ТОВ «Пальміра Агро» та ТОВ «ПСВ Трейдінг» є необґрунтованими.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення № 0001072204 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1177797,00 грн., № 0001082204 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 140005,00 грн. за звітний 2013 рік; № 0001062204 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1026296,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується висновків ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб, слід зазначити наступне:

Позивач, заперечуючи проти прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0005081706 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 47831,41 грн. та № 0005091706 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, посилався на те, що згідно п.1 Розділу 1 Наказу Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 N 362), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2011 р. за N 410/19148 «Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон», службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

При цьому, згідно з п. 9 Розділу 1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.

В свою чергу, позивач зазначив, що елеватори та залізничні станції під час відвантаження вантажу на залізничний та автомобільний транспорт працюють цілодобово без вихідних.

Також позивач вказав на те, що згідно п. 15 Розділу 1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» підтверджуючими документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України, а саме - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

А згідно з п. 16 Розділу 1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Суми добових витрат для працівників підприємств затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98.

Відповідно до п. 4 Розділу 2 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», за кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

У підтвердження направлення осіб у відрядження, ТОВ «Зернотранс» були надані накази про відрядження, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, посвідчення про відрядження, звіти до посвідчення про відрядження, товарні чеки, квитанції.

Авансовими звітами підтверджено виплату особам добових витрат.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податковим органом, у порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 не зазначено в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, порушення, які були допущені позивачем.

В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції, з акту перевірки вбачається, що ТОВ «Зернотранс» уклало договори оренди автомобілів з працівниками підприємства, які є власниками цих автомобілів, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Податковий орган посилався на те, що зазначені особи працевлаштовані у м. Одеса на ТОВ «Зернотранс», але свою роботу здійснюють за місцем проживання, в інших областях, відповідно їх паспортних даних.

Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що перевіряючими в акті перевірки не наведено жодного доказу щодо режиму роботи підприємств, на які відряджалися працівники ТОВ «Зернотранс», враховуючи специфіку робіт - відвантаження вантажу, у тому числі на елеваторах, станціях залізниці.

Відшкодування працівникам позивача затрат на бензин, який ними був використаний під час відряджень на автомобілях, які знаходяться в оренді у ТОВ «Зернотранс», здійснювалось на підставі первинних документів, які підтверджують зазначені витрати, зокрема, на підставі фіскальних чеків, виданих АЗС.

Зазначені суми віднесені відповідачем до валових витрат відповідно до положень п.138.2 ст.138 ПК України, відповідно до якого витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що фіскальні чеки мають всі обов'язкові реквізити щодо підприємства, яке видало пальне, його адреса, кількість палива, його якість та вартість. Крім того, працівниками підприємства заповнювались звіти, та надавались посвідчення про відрядження з відмітками населених пунктів, де перебували та переміщались працівники.

Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції представники відповідача визнали неправильне відображення в акті перевірки суми витрат та прізвищ працівників, яким ці суми відшкодовувались.

Зазначене також свідчить про порушення державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення № 0005081706 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 47831,41 грн. (28598,53 грн. за основним платежем, 19232,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) є неправомірним, необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню. В свою чергу, також вірним є висновок суду першої інстанції стосовно того, що оскільки порушення за які на позивача накладені штрафні санкції щодо невірного відображення сум виплачених доходів в податковій звітності є фактично похідним від зазначеного в акті перевірки порушення щодо не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 28598,53грн., податкове повідомлення-рішення № 0005091706 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями також підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв