Постанова № 41278517, 05.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8498/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства зі 100% іноземною інвестицією «Осрам Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом підприємства зі 100% іноземною інвестицією «Осрам Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2014 року підприємство зі 100% іноземною інвестицією «Осрам Україна» (далі Підприємство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві (далі Інспекція або відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати постанову № 000046 від 02 квітня 2014 року про накладення штрафних санкцій та рішення № 000047 від 22 травня 2014 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на відсутність у відповідача підстав вважати, що продукція, яка була предметом перевірки не відповідає Технічним регламентам, адже позивачем до закінчення перевірки було надіслано Інспекції всю необхідно документацію на підтвердження відповідності зазначеної продукції. Крім того, відповідачем було порушено порядок винесення оскаржуваних постанови та рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Підприємство посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки стосовно того, що позивачем було вчасно надано усі необхідні документи, передбачені чинним законодавством для проведення відповідного етапу перевірки, а посилання відповідача щодо ненадання жодного документа не відповідає дійсності та є необґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу №111 від 25.02.2014 pоку Інспекцією видано направлення на проведення перевірки №000134 від 25.02.2014 року, яким доручалось здійснити перевірку:

- характеристик продукції; додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає вимогам; стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів у формі позапланової невиїзної (поєднаної з виїзною відповідно до статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») від 2 грудня 2010 року (далі Закон № 2735-VI) (перевірка: планова, позапланова) (віїзна, невиїзна).

Перевірку здійснити у суб'єкта господарювання - позивача з питань відповідності продукції, а саме:

- лампа енергозберігаюча DuluxStar Warm White 23W/1520; Luxus Value Lumilux Warm White 840; DuluxStar Micro Twist 14W/860; Dulux Value 15W/800: DuluxStar Mini Candle 7W/300; DuluxStar Mini Candle 11W/600; DuluxStar Mini Twist 23W/827; DuluxStar Lumilux 20W 1600; DuluxStar Mini Ball 20W/1600, що вводиться в обіг ТОВ «Осрам Україна» вимогам Технічних регламентів, які розповсюджуються на зазначену продукцію та запропоновано надати документи на продукцію, яка є об'єктом перевірки, перелік яких визначено частиною 7 статті 23 Закону № 2735-VI.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції №000074 від 31.03.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено, що продукція, яка вводиться в обіг Підприємством не відповідає встановленим вимогам, а саме позивачем не надано жодної документації, у тому числі в обсязі передбаченому Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1149 від 29.10.2009 року, Технічним регламентом етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1144 від 27.12.2008 року та Технічним регламентом модулів оцінки відповідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2003 року № 1585, що у відповідності до статті 29 Закону № 2735-VI зобов'язує орган ринкового нагляду невідкладно вимагати від суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

В Акті перевірки також зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI.

На підставі Акту перевірки складено Протокол №000054 від 31.03.2014 року про виявлені порушення вимог статті 44 Закону № 2735-VI та статті 15 Закону України № 2736-VI від 2 грудня 2010 року "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (далі Закон № 2736-VI) в якому зафіксовано, що Підприємство є особою відповідальною за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачена відповідальність згідно з пункту 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI.

На підставі Акту перевірки начальником Інспекції Кляцьким А.Ю. винесено Постанову про накладення штрафних санкцій №000046 від 02.04.2014 року, якою до позивача застосовано штраф в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів громадян у сумі 25 500 грн., а також Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000047 від 22.05.2014 року, яким обмежено та тимчасово заборонено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із частиною 5 статті 30 Закону України № 2735-VI.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до перевірки документи, які зазначені у направленні на перевірку.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Згідно із частиною 7 статті 23 Закону № 2735-VI під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";

9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Статтею 25 Закону № 2735-VI «Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її виробників» передбачено, що :

1. Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції;

2) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди (із зазначенням суб'єкта введення в обіг такої продукції, документального підтвердження завдання такої шкоди, опису відповідного недоліку тощо), а також інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано;

3) у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший спосіб від уповноважених органів інших держав інформації про продукцію, що становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.

2. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

а) наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності;

б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;

г) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції;

б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам:

перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом;

перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

3. У разі якщо за результатами перевірок характеристик продукції у її виробників встановлено, що відповідна продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, органи ринкового нагляду мають право:

1) звертатися до органів з оцінки відповідності щодо розгляду ними питання про призупинення чи скасування виданих ними сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання відповідності) на таку продукцію;

2) звертатися за наявності матеріалів, інформації, що свідчать про некомпетентність призначених та/або акредитованих органів з оцінки відповідності, що видали сертифікати відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) на таку продукцію, до органу, що призначив орган з оцінки відповідності, щодо тимчасового припинення чи скасування рішення про призначення цих органів, або до національного органу з акредитації щодо тимчасового зупинення дії чи визнання недійсними атестатів про акредитацію відповідних органів.

Таким чином, Законом № 2735-VI чітко встановлено наявність етапів перевірки характеристик продукції у її виробників, а також їх зміст, та підстави і передумови перевірки тієї чи іншої документації на кожному з встановлених етапів.

При цьому, Законом № 2735-VI не надано безумовне право органу ринкового нагляду вимагати повний перелік документації та інформації, що зазначені в частині 7 статті 23 цього Закону на початковому етані перевірки, оскільки таке право виникає лише у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 2 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» дія цього Закону поширюється на всю продукцію, стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення її безпечності, за винятком видів продукції, зазначених у частині третій цієї статті.

Якщо законами України та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення безпечності певних видів продукції, положення цього Закону застосовуються лише в частині, що не врегульована зазначеними актами.

З матеріалів перевірки вбачається, що обстеження зразків продукції не відбувалося, жодних експертиз не проводилось, а відтак були відсутні підстави вважати продукцію такою, що є небезпечна та становить ризик.

Оскільки стосовно продукції, яка була предметом перевірки, затверджено Технічні регламенти, то вимоги Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» щодо переліку документації, яка підтверджує безпечність продукції, на дані правовідносини сторін не поширюються.

Судом встановлено, що в день перевірки 18.03.2014 року директору Підприємства під розписку було вручено направлення на проведення перевірки №000134 від 25.02.2014 року. (Том 2, а.с.42).

При цьому у даному направленні вказано строк перевірки з 18.03.2014 року по 31.03.2014 року, що унеможливлювало позивачеві здійснити завчасну подачу усіх документів для здійснення перевірки.

Однак, на виконання вимог відповідача щодо надання документації, яка є об'єктом початкового етапу перевірки, позивачем 31.03.2014 року засобами поштового зв'язку (цінним листом з описом вкладення, копія якого наявна в матеріалах справи) було надано документи та інформацію, що була об'єктом перевірки (Том І а.с. 25-29, Том 2 а.с. 1-29), а саме:

- копію Контракту між позивачем та виробником OSRAM GmbH з додатками до нього;

- технічні характеристики та інструкції щодо користування лампами;

- Декларацію про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту з безпеки низьковольтного електричного обладнання;

- Декларацію про відповідність вимогам Технічного регламенту етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії;

- Декларацію про відповідність вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання;

- упаковки ламп з нанесеним знаком відповідності та інформацією, що вимагається чинним законодавством України.

Відповідно до статей 251, 255 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого в'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Отже, Підприємством було вчасно надано усі необхідні документи, передбачені чинним законодавством для проведення відповідного (першого) етапу перевірки, а тому посилання відповідача щодо ненадання жодного документа не відповідає дійсності та є безпідставними і необґрунтованими.

Згідно статті 1 Закону № 2735-VI встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.

Вимоги до безпеки ламп енергозберігаючих (які були предметом перевірки), процедури оцінки їх відповідності таким вимогам, встановлення вимог маркування, а також введення в обіг визначено наступними технічними регламентами:

- Технічним регламентом з безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1149 від 29.10.2009 року (далі Технічний регламент №1149);

- Технічним регламентом етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії, затвердженим постановою КМУ №1144 від 27.12.2008 року (далі Технічний регламент №1144);

- Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженим постановою КМУ №785 від 29.07.2009 року (далі Технічний регламент №785).

Відповідно до пункту 8 Технічного регламенту №1149 виробник або імпортер може надавати органу державного ринкового нагляду оформлений призначеним органом з оцінки відповідності протокол випробувань, що підтверджує відповідність електрообладнання вимогам пункту 3 цього Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 14 Технічного регламенту №1144 виробник наносить на кожну етикетку в передбаченому місці національний знак відповідності. Відповідність ламп вимогам цього Технічного регламенту має бути підтверджено декларацією про відповідність.

Згідно із пунктом 13 Технічного регламенту №785 відповідність апаратури основним вимогам повинна підтверджуватися декларацією про відповідність, складеною виробником або уповноваженим представником.

Із наведених норм вбачається, що декларації про відповідність на товар, загальні описи продукції, протоколи випробування, є тими документами, які підтверджують відповідність продукції вищевказаним Технічним регламентам, відтак документально підтверджують безпеку такої продукції для споживачів.

Отже, у відповідача не було обґрунтованих та беззаперечних підстав вважати, що продукція, яка була предметом перевірки не відповідає згаданим Технічним регламентам.

Відтак, застосування до позивача відповідальності, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI є неправомірним.

Разом з цим, згідно положень статей 28, 29, 30 та 32 Закону № 2735-VI, питання стосовно відповідності продукції вимогам технічних регламентів, а також встановлення факту поширення вимог технічних регламентів на продукцію, віднесення її до товарів обов'язкової сертифікації, здійснюють призначені органи з оцінки відповідності, які несуть встановлену відповідальність за результати такої оцінки.

Зважаючи на представлення позивачем Декларацій про відповідність продукції вимогам усіх Технічних регламентів, дія яких розповсюджуються на продукцію, а також упаковок ламп з нанесеним знаком відповідності із зазначенням ідентифікаційного коду органу сертифікації, а також з урахуванням відсутності доказів скасування зазначених декларацій, колегія суддів виходить з того, що у відповідача не було підстав вважати продукцію позивача такою, що не відповідає встановленим вимогам та застосовувати до позивача міри відповідальності.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI, яка визначає відповідальність за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, в даному випадку відповідальність згідно вказаної норми закону передбачена саме за нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, наприклад: нанесення знаку на продукцію, що не пройшла оцінку, немає сертифікату відповідності, чи при відсутності декларації про відповідність тощо.

Разом із цим стосовно зазначених обставин належних доказів відповідачем не надано.

Отже, прийняття відповідачем постанови про накладення штрафних санкцій № 000046 від 02.04.2014 року не ґрунтується на положеннях закону.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до статті 5 Закону № 2735-VI одним із основних принципів ринкового нагляду і контролю продукції є: пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам;

Статтею 29 Закону № 2735-VI передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до Закону має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

Проте, відповідачем зазначених норми закону дотримано не було, так само не було надано обґрунтування загрози продукції суспільним інтересам або серйозності ризику продукції, чим порушено порядок винесення рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000047 від 22.05.2014 року.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що Рішення №000047 від 22.05.2014 року та Постанова №000046 від 02.04.2014 року прийняті відповідачем з порушеннями вимог законодавства, тому вони винесені протиправно і підлягають скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу підприємства зі 100% іноземною інвестицією «Осрам Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанову № 000046 від 02 квітня 2014 року про накладення штрафних санкцій та рішення № 000047 від 22 травня 2014 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства зі 100% іноземною інвестицією «Осрам Україна» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 205 грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 10.11.2014 року

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.