Постанова № 41278443, 06.11.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 р. 15:42 Справа №818/2944/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сича Д.М.,

представника третьої особи - Лазарько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк "ВіЕйБі Банк" про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Бистрової Надії Борисівни про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.09.2014 ВП № 44486676.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 неналежного відповідача державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Бистрову Надію Борисівну було замінено належним - Відділом державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції (далі - відповідач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Сумського районного суду від 20.12.2011 по цивільній справі № 2-1068/11 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк "ВіЕйБі Банк" та стягнуто із позивача, як майнового поручителя 471 281, 28 грн. за рахунок предмету іпотеки нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

22.08.2014 відповідачем відкрито виконавче провадження № 44486676 по примусовому виконанню рішення Сумського районного суду від 20.12.2011 № 2-1068/11. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику було нада но семиденний термін для добровільного виконання рішення суду.

Позивач стверджує, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 44486676 він не отримував, а матеріали виконавчого провадження не містять доказів направлення стягувачу та боржнику копій постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендова ним листом з повідомленням про вручення.

01.09.2014 відповідач прийняв постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 47 128, 13 грн., яка, на думку позивача, прийнята з порушенням частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої постанова про стягнення виконавчого збору приймається державним виконавцем у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійно го його виконання.

Позивач вважає, що оскільки йому не було відомо про відкрите виконавче проваджен ня та встановлений державним виконавцем згідно до частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» 7-ми денний строк для добровільного виконання, то з його боку відсутні винні дії (бездіяльність), які б давали підстави державному вико навця на законних підставах прийняти постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

У письмовому відзиві на адміністративний позов зазначив, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2014 ВП № 44486676 були надіслані на адреси стягувача і боржника, що підтверджується записами в книзі вихідної кореспонденції.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 22.08.2014 відповідачем на підставі заяви Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк "ВіЕйБі Банк" від 20.08.2014 відкрито виконавче провадження № 44486676 за виконавчим листом Сумського районного суду від 19.01.2012 № 2-1068/11 про звернення стягнення на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 30-31).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2014 ВП № 44486676 боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання виконавчого листа.

01.09.2014 відповідачем прийнято постанову про стягнення з боржника ОСОБА_4 виконавчого збору ВП № 44486676 у сумі 47 128, 13 грн. (а.с. 25).

Постановою Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції від 28.10.2014 ВП № 44486676 виконавчий документ повернуто стягувачу (а.с. 33-34).

Не погоджуючись із постановою про стягнення виконавчого збору від 01.09.2014 ВП № 44486676, позивач зазначає, що неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження позбавило останнього права на добровільне виконання виконавчого листа та уникнення сплати виконавчого збору.

Спростовуючи позовні вимоги, представником відповідача надано завірену копію сторінок журналу реєстрації вихідної кореспонденції про відправлення постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 44486676 від 22.08.2014 (а.с. 27-28).

Суд не погоджується із доводами відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями, далі - Закон 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із статтею 25 Закону № 606-IV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 5 цієї статті визначено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 606-IV визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із статтею 31 Закону № 606-IV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, в даному випадку, суду належить встановити чи направлено боржнику у встановленому порядку постанову про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 4.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі по тексту - Інструкції № 74/5) встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Відповідно до пункту 4.1.1. Інструкції № 74/5 постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

Згідно із абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Відповідно до підпункту 3.1.2.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 року № 211, визначено, що про прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція.

У розрахунковій квитанції зазначається: порядковий номер розрахункової квитанції; номер поштового відправлення (через дріб після номера квитанції), вид поштового відправлення, особлива відмітка, якщо рекомендоване відправлення подається з повідомленням про вручення, з відміткою "Судова повістка", "Вручити особисто"; місце призначення; його маса; сума плати за пересилання тощо. У визначеному місці розрахункової квитанції проставляється відбиток календарного штемпеля. Касовий чек повинен містити таку саму інформацію, за виключенням номера розрахункової квитанції.

З урахуванням викладеного, постанова про відкриття виконавчого провадження повинна направлятись на адресу боржника рекомендованим листом із повідомленням про вручення не пізніше наступного дня після відкриття виконавчого провадження.

При цьому, належним доказом направлення/отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження є повідомлення про вручення поштового відправлення, квитанція про направлення та/або конверт, що повернувся відправнику із зазначенням причини повернення.

В даному випадку, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Разом з тим, надані копії сторінок журналу реєстрації вихідної кореспонденції про відправлення постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2014 ВП № 44486676 без пред'явлення фіскального чеку, повідомлення про вручення поштового відправлення або конверту, що повернувся відправнику із зазначенням причини повернення, не можуть прийматись судом як належний доказ повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження.

За загальним правилом перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, незалежно від того, який день наступатиме після визначеної дати або настання події - робочий, вихідний, святковий чи інший неробочий день. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Таким чином, строк на добровільне виконання виконавчого листа Сумського районного суду від 19.01.2012 № 2-1068/11 про звернення стягнення на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_4, починається з наступного дня після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи, що відповідачем не доведено направлення на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження, твердження відповідача про невиконання позивачем у добровільний строк виконавчого листа та винесення постанови стягнення виконавчого збору є передчасним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.09.2014 ВП № 44486676.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 10.11.2014.