Постанова № 41278309, 04.11.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа № 914/1018/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Гнатюк Г. М.

суддів: Кравчук Н.М.

Якімець Г.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу Радехівської міської ради, м.Радехів від 14.08.2014р.

на рішення господарського суду Львівської області від 23.06.2014р.

у справі № 914/1018/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ», м.Київ

до відповідача: Радехівської міської ради, м.Радехів

про стягнення 14325,37грн.,

за участю представників:

від позивача: Нуцковська С.В. - представник,

від відповідача: Медвідь В.О. - представник, Мидзка Р.В.-юрисконсульт,

26.08.2014р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Радехівської міської ради на рішення господарського суду Львівської області від 23.06.2014р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу Гнатюк Г.М.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 року у склад колегії для розгляду справи №914/1018/14 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 28.08.2014р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.09.2014р.

Зважаючи на перебування судді Мирутенка О.Л. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у склад колегії для розгляду справи №914/1018/14 замість судді Мирутенка О.Л. введено суддю Якімець Г.Г.

В судовому засіданні 16.09.2014р. заслухано пояснення представників сторін та розгляд справи відкладено до 30.09.2014р., а в судовому засіданні 30.09.2014р. оголошено перерву до 04.11.2014р.

На виконання вимог ухвали суду від 28.08.2014р., відповідно до клопотання від 16.09.2014р. (вх.№01-04/5221/14 від 16.09.2014р.) до матеріалів справи долучено оригінал квитанції №9641372 від 16.09.2014р. про сплату Радехівською міською радою судового збору в сумі 913,50грн. за розгляд апеляційної скарги.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.06.2014р. у справі №914/1018/14 (суддя Матвіїв Р.І.) частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» та стягнено з Радехівської міської ради на користь позивача 9360 грн. 00 коп. заборгованості, 4 142 грн. 76 коп. 15 % річних, 91 грн. 38 коп. інфляційних втрат та 1 735 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 727 грн. 38 коп. та 3 грн. 85 коп. 15 % річних. - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Радехівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв'язку з чим, просить його скасувати та в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає те, що суд дійшов помилкового висновку про те, що договори №7558 та №2589 є договорами про надання послуг, та зазначає, що до правовідносин, які склалися між сторонами у справі слід застосовувати положення Закону України «Про авторське право і суміжні права». При цьому зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивачем були виконані роботи, а також, що такі роботи були передані Радехівській міській раді. Крім цього, посилаючись на положення ч.3 ст.219 ГК України, апелянт зазначає, що відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій, так як позивачем допущено правопорушення, а саме не зазначено в договорах №7558 та №2589 усіх істотних умов договору.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив, однак представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» в судових засіданнях усно спростовував доводи скаржника та зазначав про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому, на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2014р., позивачем у судове засідання 30.09.2014р. було подано оригінал видання Національного інвестиційного Путівника "NATIONAL INVESTMENTS GUIDE" в якому міститься стаття-презентація, як доказ виконання позивачем робіт, який колегією суддів був оглянутий.

Розглянувши подану апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2010 року сторони уклали договір № 7558, предметом якого згідно з п. 1.1 є надання послуг виконавцем за замовленням замовника з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, англійською та німецькою мовами. Відповідно до п. 2 договору вартість послуг становить 4680 грн. Строк оплати - до 17.03.2011 року.

17.12.2010 року сторони уклали договір № 2589, предметом якого згідно з п. 1.1 є надання послуг виконавцем за замовленням замовника з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) у виданні Національний інвестиційний путівник "NATIONAL INVESTMENTS GUIDE" англійською та німецькою мовами. Відповідно до п. 2 договору вартість послуг становить 4680 грн. Строк оплати - до 12.04.2011 року.

При цьому, у додатку до договору № 2589 та 7558 від 15.12.2010 року сторони погодили інформацію, на основі якої потрібно розробити презентацію, яка з'явиться в надрукованому вигляді, або в інтернеті, або на магнітних носіях. Текст надано на українській мові. Замовник дозволив використовувати фотографії в статті-презентації, що були зроблені представником виконавця, а також зобов'язався відправити фотографії через e-mail до 02.04.2011 року, щоб виконавець зміг обрати ті, які відповідають презентації.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Відповідно до ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п.3.3 Договору № 2589 замовник має право протягом чотирьох робочих днів з дати отримання розроблених виконавцем інформаційних матеріалів, перекладених на українську мову, внести будь-які виправлення або зміни до інформаційних матеріалів, про що письмово повідомити виконавця. В іншому випадку, якщо виконавець не отримає від замовника повідомлень щодо редагування інформаційних матеріалів до закінчення вказаного строку, то вважається, що у замовника відсутні заперечення до якості інформаційних матеріалів, які в цьому випадку публікуються без змін та доповнень.

Відповідно до пп. 3.6 зазначеного вище Договору виконавець зобов'язався надіслати копію опублікованих матеріалів замовнику, щоб підтвердити публікацію замовлених інформаційних матеріалів.

На виконання умов даного договору виконавцем повідомлено замовника про виконання умов договору та надіслано макет готової статті-презентації в оригінальному вигляді (на німецькій та англійській мові) та переклад тексту презентації на українську мову для можливості внести корективи, що підтверджується повідомленням від 30.03.2011 року № 330 з додатками та повідомленням про вручення поштового відправлення. Зважаючи на відсутність зауважень замовника до надісланого проекту, виконавцем опубліковано інформацію у виданні Національний інвестиційний путівник англійською та німецькою мовами, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями журналу (а.с.22), оригінал якого було оглянемо в судовому засіданні 30.09.2014р.

Договором № 7558 сторони визначили аналогічні умови надання послуг: виконавець письмово повідомляє замовника про публікацію інформаційних матеріалів на порталі www.meriaonline.com.ua, а замовник протягом чотирьох днів з моменту отримання повідомлення зобов'язаний надіслати корегування до інформаційних матеріалів, в іншому випадку матеріали вважатимуться прийнятими, а зобов'язання виконавця - виконаними.

Як підтверджено повідомленням № 276 від 15.02.2011 року та повідомленням про вручення поштового відправлення адресату, фотокопіями з відповідного сайту розміщених матеріалів, виконавець повідомив замовника про реєстрацію на порталі www.meriaonline.com.ua інформаційних матеріалів та нагадав замовнику його права та наслідки, передбачені пп. 3.8 договору. Однак відповіді та зауважень від замовника виконавець не отримував.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2. договору №7558 від 15.12.2010р. вартість послуг складає 4680грн.00коп.з ПДВ. із строком оплати до 17.03.2011року., до п.п.2.1, 2.2. договору №2589 від 17.12.2010р. вартість послуг складає 4680грн.00коп.з ПДВ. із строком оплати до 12.04.2011року.

Пунктом 2.3. зазначених договорів сторони погодили, що виконання грошових зобов'язань здійснюється у наступній черговості: 1) пеня; 2) проценти та інфляційні витрати відповідно до ст.625ЦК України; 3) заборгованість за надані згідно умов цього договору послуги; 4) інші платежі.

Оскільки сторони у договорі обумовили строк оплати відповідачем - Замовником вартості наданих послуг, то згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов договору №7558, позивач надав відповідачу послуги із розроблення та публікації презентації, в якій описана основна інформація про м.Радехів та його інвестиційні можливості на порталі www.meriaonline.com.ua 15.02.2011р., про що письмово повідомив відповідача листом №276 від 15.02.2011р. (а.с.16). Крім цього, на виконання умов договору №2589, позивач згідно повідомлення №330 від 30.03.2011 року повідомлено замовника про виконання умов договору та надіслано макет готової статті-презентації в оригінальному вигляді (на німецькій та англійській мові) та переклад тексту презентації на українську мову для можливості внести корективи (а.с.17).

Проте, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, замовник не скористався таким правом, що згідно з пп. 3.8 договору № 7558 та пп. 3.3 договору № 2589 свідчить про виконання зобов'язань замовником та відсутність заперечень до якості матеріалів у виконавця.

До матеріалів справи долучено акти прийому-передачі виконаних робіт № 261 від 30.03.2011 року та № 262 від 05.05.2011 року на загальну суму 9 360 грн. на виконання договорів № № 2589 та 7558, рахунки-фактури № СФ-0000279 від 30.03.2011 року та № СФ-0000280 від 05.05.2011 року, підписані виконавцем та надіслані замовнику. Доказами надіслання відповідачу кореспонденції 30.03.2011 року є реєстр на відправлення рекомендованих листів.(а.с.51-57)

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що Радехівська міська рада, взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих послуг в розмірі 9360,00грн. не виконано, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 4.1. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи вищенаведене, позивач нарахував відповідачу по договору №2589 за період з 13.04.2011р. по 12.10.2011р. 363,69грн. пені. та по договору №7558 за період з 18.03.2011р. по 17.09.2011р. 363,69грн. пені.

Зважаючи на те, що до вимог про стягнення пені застосовується строк позовної давності в один рік, встановлений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, а також на те, що відповідачем було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо стягнення пені, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у позові в частині стягнення пені.

Крім цього, позивачем було нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 91,38грн. інфляційних втрат 4146,61грн.- 15% річних.

У відповідності до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, умовами п.4.2 договору, сторонами передбачено сплату 15% річних.

Перевіривши правильність підстав і порядку нарахування 15% річних (з урахуванням кількості днів у 2012 році) та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір інфляційних втрат визначений правильно, а 15% річних підлягають стягненню у сумі 2046 грн. 38 коп. за прострочення виконання зобов'язання згідно з договором № 2589 та 2 096 грн. 38 коп. за прострочення виконання зобов'язання згідно з договором № 7558, тобто на загальну суму 4142 грн. 76 коп., у зв'язку з чим, в частині стягнення 3,85грн. 15% річних слід відмовити.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції встановивши обставини справи та визначившись із характером спірних правовідносин сторін, правильно застосував норми матеріального права і вирішив стягнути з Радехівської міської ради на користь позивача - 9360,00грн. основного боргу, 91,38грн. інфляційних втрат, 4142,76грн. - 15% річних.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку не застосувавши до правовідносин, які склалися між сторонами у справі, положень Закону України "Про авторське право та суміжні права", так як на його думку сторонами укладено авторські договори замовлення, а не договори про надання послуг, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 2 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів, і якій міститься поняття твору, з якого можна виділити дві основні ознаки твору: творчий характер твору та його вираження в об'єктивній формі. Творчий характер, зокрема, виражається в новизні та оригінальності, як за формою, так і за змістом. Відтак, об'єктом авторського права може бути лише твір, який є результатом творчої праці автора. Тобто не може вважатись об'єктом авторського права суто технічна робота (передрук на друкарській машинці чужого твору або навіть його літературна обробка - редагування, коректура тощо).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач створив об'єкт авторського права. Натомість послуги, які надавав позивач, не мають творчого характеру, а є технічною роботою, інформаційний матеріал якої є загальновідомою інформацією.

Крім цього, відповідно до ст. 7 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір (абз. 1 ч. 1 ст. 1 наведеного закону). А відповідно до ст. 1112 Цивільного кодексу України за договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. Відтак, авторський договір замовлення може бути укладений лише з фізичною особою - автором.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази виконання робіт позивачем та їх передачі відповідачу, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки такі спростовуються матеріалами справи та викладеним вище аналізом обставин справи. При цьому, умовами договорів не передбачено підписання акту виконаних робіт, натомість умовами п.3.8. договору №7558 передбачено, що зобов'язання Виконавця вважатимуться прийнятими, якщо замовник протягом 4 днів з моменту отримання повідомлення про публікацію інформаційних матеріалів (стаття-презентація) не надішле корегування до інформаційних матеріалів виконавцю, а такі коригування відповідачем не надсилалися.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та викладеним вище аналізом обставин справи і чинного законодавства, а тому колегією суддів відхилені через їх безпідставність.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційна скарга Радехівської міської ради залишена без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 23.06.2014р. по справі №914/1018/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Радехівської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Якімець Г.Г.

Повний текст постанови

виготовлено 07.11.2014р.