Рішення № 41278148, 05.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22213/14 05.11.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 9490 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Гоголь О.Я. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 9490 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

На запит ухвали суду в порядку ст. 65 ГПК України від МТСБУ надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування №АС/7662377.

Відповідач також надав на запит суду копію полісу №АС/7662377, та подав відзив на позов, у якому не заперечує щодо заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

09.01.2014 була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Рено», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 з автомобілем «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем автомобіля «Рено», д.р.н. НОМЕР_2 під час руху заднім ходом був необережним та здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1, чим порушив ПДР України.

Дані обставини підтверджуються повідомленням про ДТП без виклику органів ДАІ, складеним водіями забезпечених транспортних засобів на підставі п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ТОВ «Порше Лізинг Україна» на праві власності та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 30.04.2013 (далі - Договір добровільного страхування). Страхувальником та вигодонабувачем за вказаним договором ТОВ «Порше Лізинг Україна».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи калькуляцію AUDATEX від 05.02.2014 на суму 31047,90 грн. та рахунок № С4214522 від 31.01.2014 на суму 30984,49 грн. (СТО Атлант-М), Позивачем було складено Страховий акт від 17.02.2013, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 10000 грн. згідно листа вигодонабувача на рахунок вищевказаного ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням № 3480 від 18.02.2014.

Відновлення Застрахованого автомобіля на вищевказаному СТО підтверджується актом виконаних робіт № Н421522 від 17.03.2014 на суму 19898 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Рено», д.р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_2 під час експлуатації вказаного автомобіля.

Згідно з приписами п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» органи ДАІ на місце ДТП не викликалися, та водій, винний у ДТП згідно зі ст. 124 КУпАП звільнений від адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, оскільки учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до вищевказаної норми Закону.

Разом з цим, суд при розгляді даної справи встановив, що винним у ДТП та порушенні ПДР України, що спричинило пошкодження Застрахованого автомобіля, є водій ОСОБА_2, та його вина встановлена судом при розгляді даної справи на підставі відомостей, викладених в повідомленні про ДТП від 09.01.2014, а також визнана самим ОСОБА_2 згідно підпису вчиненого у повідомленні.

Відповідачем не надано доказів на спростування вини ОСОБА_2 у ДТП та натомість, подав відзив на позов, у якому не заперечує щодо заявлених позовних вимог.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка експлуатує автомобіль «Рено», д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/7662377 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АС/7662377 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Рено», д.р.н. НОМЕР_2, на час спірної ДТП.

Заяву Позивача з вимогою здійснити страхове відшкодування в зв'язку з ДТП Відповідачем було залишено без реагування та задоволення. В матеріалах справи відсутні докази протилежного. Але після звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач у відзиві не заперечив проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, ані норми вищенаведених статей ані інших положень законодавства не зобов'язують Позивача замовляти та оплачувати суб'єкту оціночної діяльності проведення дослідження та складання відповідного висновку про оцінку шкоди, що пов'язана з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням його зносу, внаслідок пошкодження у ДТП.

Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, виробництва не СНД, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має, та Відповідачем не доведено суду протилежного.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Як зазначалось вище, розмір шкоди та коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України, та матеріали справи не містять доказів на встановлення та доведення іншого ніж нульовий коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля.

Відповідно до акта виконаних робіт № Н421522 від 17.03.2014 ремонтного СТО, вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП становить 19898 грн., при цьому судом встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу деталей автомобіля дорівнює 0.

Також судом встановлено, що наведені в акті виконаних робіт № Н421522 від 17.03.2014 матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в акті огляду пошкоджень від 30.01.2014, та матеріали справи не містять доказів протилежного, а також, як зазначалось вище, перед судом не спростовано належними засобами доказування, що вартість робіт по відновленню Застрахованого автомобіля є необґрунтованою або завищеною.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АС/7662377 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням нульового коефіцієнту фізичного зносу (19898 грн.), при цьому в межах суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (10000 грн.), за мінусом франшизи (510 грн.), та отже в сумі 9490 грн.

З матеріалів справи слідує, що Позивач з метою отримання коштів від Відповідача звернувся до останнього з вимогою про виплату страхового відшкодування за полісом № АС/7662377. Дана вимога та документи, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь Позивача, були отримані Відповідачем 23.06.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Проте, Відповідач після отримання вищезазначеної заяви та обов'язкового відповідно до закону переліку документів, обґрунтованих заперечень до Позивача не висунув, до суду не подав, та у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк суми страхового відшкодування на користь Позивача не виплатив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Після звернення Позивача до суду з даним позовом Відповідач у відзиві проти заявлених позовних вимог не заперечив, та обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літера А; ідентифікаційний код 30859524) 9490 (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.2014

Суддя Сташків Р.Б.