Рішення № 41278080, 14.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20202/14 14.10.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система";

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз";

про відшкодування шкоди в порядку регресу 32 002,78 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Тучкова К. В., представник, довіреність № 37 від 20.12.2013 р.;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 32 002,78 грн. страхового відшкодування, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 р. порушено провадження у справі №910/20202/14, розгляд справи призначено на 14.10.2014 р.

У судовому засіданні 14.10.2014 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 31 002, 78 грн. завданої шкоди.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Приймаючи до уваги, що вищевказана заява про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджує факт отримання відповідачем ухвали господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, однак у своєму письмовому відзиві на позовну заяву суму заборгованості у розмірі 31 002,78 грн. визнав, розгляд справи просив провести без участі представника відповідача.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Система" та Посольством РФ в Україні 13.05.2013 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 05-16/000324, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням, та розпорядженням транспортного засобу "Volvo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

В м. Києві, на перехресті вул. О. Шмідта та вул. Татарської, 22.01.2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Volvo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки "Volvo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, були завдані механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2014 року у справі № 761/2898/14-п винним у спричиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля марки "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, - ОСОБА_4.

Страхувальник, 13.02.2014 року звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 056/14 від 03.12.2014 р., вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Volvo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, склала 32 823,95 грн.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором страхування, на підставі страхового акту № 05-17/050 від 13.02.2014 р. та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 32 002,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 268 від 02.04.2014 р., № 513 від 03.04.2014 р., № 296 від 09.04.2014 р., № 521 від 12.05.2014 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент скоєння ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий союз" згідно із полісом № АС/5549976, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 статті 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АС/5549976) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volvo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 32 002,78 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АС/5549976 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальні збитки в розмірі 31 002,78 грн.

Відповідач у своєму письмовому відзиві на позовну заяву суму заборгованості у розмірі 31 002,78 грн. визнав.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, та з покладенням судового збору, в порядку статті 49 ГПК України, на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (інд. 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф. 1, код ЄДРПОУ 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" (інд. 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера А, код ЄДРПОУ 31725819) 31 002 (тридцять одну тисячу дві) грн. 78 коп. завданої шкоди та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 07.11.2014 р.