Ухвала суду № 41277890, 04.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12640/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційні скарги позивача - Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та відповідача - ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 127218,54 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 127218,54 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2014 року - позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановую суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким скасувати постанову суду першої інстанції в частині щодо стягнення податкової заборгованості перед бюджетом на суму 6771, 20 грн.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи апеляційні скарги колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, набуває статусу податкового боргу.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4. ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ні позивач, ні відповідач не надали суду доказів оскарження податкової вимоги форми Ф від 02.04.2014 року № 539-25 про стягнення з відповідача суму податкового боргу, яка була отримана відповідачем 05.05.2014.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що порушення процедури направлення податкової вимоги платнику податків не є підставою для її скасування або визнання протиправною.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що податкова вимога форми Ф від 02.04.2014 року № 539-25 є чинною, не скасована та не оскаржена.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу відповідачем погашена не була. Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, погашення податкового боргу за цими податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою відповідачем або звернення до органу державної податкової служби із заявами про розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу до суду надано не було.

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України, є виключно органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивачем при нарахуванні зобов'язань відповідачу не взяті до уваги вимоги п. 102.1 ст. 102 ПК України.

Таким чином, контролюючий орган протиправно застосував штрафну санкцію до відповідача за період з січня 2011 року (1693,80 грн.) по лютий 2011 року (1693,80) на суму 3387,60 грн.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що штрафна санкція в розмірі 3387,60 грн. не підлягає стягненню з відповідача, оскільки, податковий орган повинен був застосувати строки позовної давності, визначені ст. 102 ПК України.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Посилання відповідача на те, що штрафні санкції за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 повинні бути застосовані в розмірі 1 гривні відповідно до положення п. 7 розділу Х Податкового кодексу України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначене положення застосовується до порушень податкового законодавства, а до відповідача - застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги обґрунтовані в частині стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 123830,94 грн., а доводи апеляційних скаргне спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги позивача - Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та відповідача - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 04.11.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.